Президент Віктор Ющенко висловив співчуття сім’ї загиблого Максима Чайки і зажадав ретельного розслідування злочину
Влада
7268 переглядів
Опубліковано - 22.04.2009 14:41 | Всі новини | Версія для друку
|
Максим Чайка |
Президент України Віктор Ющенко висловив глибокі співчуття родині та близьким Максима Чайки і пообіцяв зробити все, щоб винні у цьому злочині понесли покарання. Про це повідомила під час брифінгу прес-секретар Президента України Ірина Ванникова.
Глава держави звернувся до Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України з вимогою ретельного розслідування резонансного вбивства студента Максима Чайки, скоєного в Одесі членами екстреміської організації «Антифа».
Зокрема, Ющенко вимагає від правоохоронних структур ретельно перевірити версію вбивства з політичних мотивів. Президент також зажадав від силовиків звіту щодо розслідування аналогічних інцидентів в Одесі протягом 2008 року.
«Окрім того, СБУ має перевірити інформацію про координацію діяльності «Антифа» з боку іноземних організацій антиукраїнського спрямування», – повідомила прес-секретар.
Як повідомлялося раніше, напередодні Великодня, 17 квітня, студент університету Чайка, 1988 року народження,
загинув внаслідок нападу, за даними обласного об`єднання «Просвіта», групи проросійських екстремістів. Убивство сталося на розі Олександрівського проспекту та вулиці Троцької, неподалеку пабу «Горіх», хоча, за уточненими даними, сам паб цього вечора ані Чайка, ані його друг Андрій Дзебан не відвідували. Останнього госпіталізовано з ножовим пораненням в Одеську інфекційну лікарню.
Керівник відділу громадських зв`язків УМВС України в Одесі Тетяна Хмельницька підтвердила, що за фактом убивства Чайки слідчим Приморського РВВС Одеси порушено кримінальну справу. Деякі особи, причетні до бійки, дають свідчення, працівники міліції здійснюють оперативно-слідчі заходи щодо розшуку осіб, підозрюваних у скоєнні злочину».
Наразі стало відомо, що оперативно-слідчій групі вдалося встановити усіх осіб, причетних до злочину.
Разом із тим, сьогодні «Антифа» розповсюдила заяву про те, що вбивство Чайки членами організації нібито був акт самооборони. За їхнім твердженням, на них, п'ятьох, типу мирно відпочиваючих на лавці, напали аж 15 "націоналістів" на чолі із загиблим Чайкою.
Між тим, навіть із оприлюдненої на
їхньому ресурсі заяви, очевидно, що зазначені твердження не відповідають дійсності, оскільки жодного постраждалого антифівця ніким, навіть ними самими, не було зафіксовано.
Довідка. Термін «антифашистський рух» вперше з'явився в Італії, де використовувався для позначення супротивників Муссоліні. Провідну роль серед них виконував Комінтерн, який повністю контролювався сталінськими спецслужбами СРСР.
У Німеччині з 1923 існував «Антифашистський рух» (нім. Antifaschistische Aktion), що був частиною Союзу червоних фронтовиків (нім. Rotfrontkampferbund), — військовій організації Комуністичної партії Німеччини часів Веймарської республіки. Його члени, що мобілізовувалися з лав комуністичної, а пізніше і соціалістичних партій Німеччини, не ставили на меті ведення революційної боротьби, а боролися за ідеали Веймарської республіки: проти — із їхньої точки зору — повернення у варварство, що асоціювалося із нацизмом і фашизмом. Після приходу до влади Адольфа Гитлера і розгрому комуністичної партії Німеччини, термін, як такий, вийшов з вживання і лише іноді використовувався для позначення комуністичного опору.
У 1920-40-х роках Радянський Союз ідеологічно і фінансово підтримував антифашистські рухи різних країн, використовуючи їх для операцій спецслужб, а сам термін «антифа» використовувався для опису таких організацій.
Багато військовополонених, захоплених під час Великої Вітчизняної війни, проходили спеціальні курси при НКВД та військовій розвідці СРСР, для засилки у організації антифашистів. Наприклад, угорський військовополонений Пал Малетер пройшов анітіфашистськоє навчання в Києві і став комуністом.
Після закінчення Другої світової війни змінилися задачі. форми й методи діяльності спецслужб СРСР за кордоном, а відтак, антифа, як рух, припинив своє існування.
Сьогодні термін «антифа» позначє осіб або групи (як правило субкультури скінхедів), що борються проти того, що вони вважають за фашистські тенденції. Різні групи відносять сюди націоналізм, расизм, неонацизм, антисемітизм, ксенофобію, шовінізм і все що можна віднести до дискримінації, а іноді навіть капіталізм (як, наприклад, анархістські атифа). Існують мережі таких груп; проте сам рух не однорідний — кінцева мета може бути різною, залежно від групи або особи лідера.
Деякі з цих груп удаються до незаконних методів боротьби, що включають агресивну протидію, у тому числі і насильницькими методами, заходів націоналістичних організацій, знищення їхньої символіки, атрибутики.
За припущеннями деяких дослідників, за реанімацією руху «антифа» стоять спецслужби РФ, які у такий спосіб вирішують щонайменше, дві стратегічні задачі всередині Росії: руками малоосвідченої молоді лівих політичних переконань придушують націоналістичні молодіжні рухи, що виникають у суб'єктах федерації; скеровують протестну енергію молоді у "потрібному" для авторитарного режиму, напрямку, тим самим забезпечуючи комфортне існування чиновницької номенклатури. Водночас, руками антифівців, особливо радикальних настроїв, кукловоди із спецслужб тримають у певних рамках ними ж куровані, націонал-патріотичні рухи у Росії. Кількість членів організацій «антифа» у РФ становить декілька тисяч, хоча точних даних поки немає.
Останнім часом дія антифівців поширилася із Росії на території інших держав СНД, зокрема України. Як правило, за межами Росії, антифівці мають, що й не дивно, промосковську орієнтацію. Судячи із агітаційних матеріалів антифівців, розміщеної на інтернет-ресурсах, їхня діяльність пов'язана із крайнєю агресивністю, яка межує із тероризмом.
Актуально
До теми:
