Стародавні житла схожі на українські хати, тільки двоповерхові... Фото: Сергій КОСЕНКО |
Вони прибули для того, щоб спробувати вберегти від руйнування відтворені кілька років тому унікальні будинки трипільської археологічної культури (IV–ІІІ тисячоліття до н.е.).
За словами голови Тальнівської райдержадміністрації Юрія Свідерського, два трипільські будинки – двоповерхове житлове приміщення і гончарню – почали зводити кілька років тому в рамках програми "Золота підкова Черкащини" як своєрідну приманку для туристів – у Легедзиному діє Державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура". Передбачалося, що туристи зможуть пожити в умовах трипілля, придбати сувеніри, виготовлені у спеціальній гончарній майстерні в стилі трипілля, і скуштувати трипільських страв у кафе.
Відтоді, як фінансування "Золотої підкови" з Держбюджету було сильно урізано, чимало об’єктів, у тому числі й на Тальнівщині, залишилося недобудованими. Для завершення робіт, як стверджують у заповіднику, потрібно ще 2,4 млн грн., яких держава не дає.
Щоб урятувати незавершені споруди від руйнування, на допомогу легедзянам звідусіль приїжджають ентузіасти. Цього року це були українці не лише з багатьох інших областей і зі столиці, а й з-за кордону: США, Канади, Словаччини, Польщі, Росії. Торік ентузіасти Трипільської толоки обмазали глиною з соломою стіни, перестінки, підлогу та стелю. На нинішній же толоці планують збудувати в хатах печі, вівтарі і облаштувати побут давніх часів.
На жаль, проблеми заповідника не обмежуються двома трипільськими будиночками. Поряд з ними потопають у височенному бур’яні дерев’яні "скелети" ще двох незавершених жител, які також треба обмазати глиною. Натомість вони вже не перший рік стоять непокриті і поступово чорніють.
Хати розташовані неподалік музею Трипільської культури. Тихі і незакінчені зали музею теж, як і трипільські хатки, чекають фінансування. "Колись приміщення музею було сільським ФАПом, та для нього воно було завеликим, – пояснює директор заповідника "Трипільська культура" Владислав Чабанюк. – Тож ми його взяли і завдячуючи програмі "Золота підкова Черкащини" почали облаштовувати. Але завершити не встигли".
У зв’язку з браком фінансування тепер надія тільки на обласну владу та ентузіастів. Їхніми стараннями перед початком толоки у музеї відкрили стаціонарні експозиції залу трипільського житлобудування та кераміки, а також відеозалу.
Популяризації Трипільської культури працівники заповідника намагаються сприяти за допомогою кіно. Крім заповідника, Владислав Чабанюк очолює народну аматорську кіностудію "Мальва". За 15 років роботи тут, серед іншого, було знято понад 20 документальних фільмів на історичну тематику, які отримали високу оцінку на багатьох кінофестивалях.
Щороку в Тальнівському заповіднику працюють археологи – працівники Інституту археології НАН України спільно з фахівцями заповідника. "Фінансування – американсько-британське, державного для потреб археологів не було з 1994 року. Це при тому, що всі матеріали, які знаходимо під час розкопок, ідуть у наші фонди. Коли будуть гроші на експозиційні вітрини, виставимо всі ці речі. Досі ж у нас всього декілька вітрин. Тому й туристів поки що в музей не водимо", – з жалем зазначає Владислав Чабанюк.