![]() |
У Кремлі знову тонко натякнули на українську трубу |
Про це він сказав журналістам у Москві.
«Побоювання України приватизації ГТС або часткової приватизації її, або створення консорціуму інколи дивує, оскільки це труба – її не викопаєш і не відвезеш нікуди. Вона була і є трубою, що міститься на території України», - сказав Бабаков.
На його думку, залучити додаткові інвестиції можна, використавши один з цих варіантів за участю ЄС і РФ.
Бабаков вважає, що тут більше політичних спекуляцій і не завжди є розуміння глибини питання.
Бабаков вважає, що керівництво України зможе уникнути чергової «газової» кризи.
«Думаю, що рішення буде знайдено», - сказав Бабаков.
На його думку, економічні партнери завжди думають, як розраховуватимуться, коли купують якийсь товар.
«Упевнений, що нинішнє керівництво серйозно замислюється над цим питанням», - сказав він.
Бабаков додав, що держава завжди має змогу розрахуватися різними способами.
«Є й активи, є й можливості взяти в інших інститутів», - сказав він.
Він нагадав, що ЄС готовий кредитувати Білорусь за умови допуску іноземних інвесторів до приватизації низки об`єктів.
Відповідаючи на питання, чому керівництво РФ постійно заявляє про неплатоспроможність України, Бабаков відповів: «Проблема будь-яких відносин - це кредит довіри. Добре, коли ви приходите в банк, берете кредит і повертаєте... у Вас накопичується кредитна історія, коли Вам більше довіряють, ніж не довіряють. Зараз ситуація така, що підписані угоди вимагають апробації часом і конкретними справами. Якщо все виконуватиметься, дедалі менше говоритимуть про те, що не платять».
Від “Аратти”: у нас до пана Бабакова є зустрічне питання: а чому Росія боїться проватизувати свою ГТС або надати іншим країнам активи цієї системи? Адже, згідно із розумінням Бабакова, труба ж нікуди не подінеться, залишиться лежати у російській землі.
А відповідь дуже проста, але про неї московські товаріщі мовчать: контроль над ГТС дозволяє ціновий диктат над споживачем.
Проте, як кажуть, ця пісня вже “з бородою”, бо що-що, а українська труба не дає спокою кремлівським керманичам вже майже десять років, перетворившись у маніакальну ідею.