Заступник Генпрокурора Микола Голомша - головний, байкар, за сумісництвом |
Знайдений тиждень тому череп журналіста був виявлений в селі Довгалівське Рокитнянського району Київської області, а не в селі Сухолісся, як писали багато ЗМІ та стверджували у ГПУ.
Про це дізналися колеги із «Нової».
Розкопки проводилися вночі, щоб уникнути зайвої уваги або випадкових свідків. На місці працював тільки вузький склад слідчої групи Генпрокуратури. Череп належить саме Георгию Гонгадзе. Це підтвердило достовірне джерело в правоохоронних органах.
Земля, в якій відкопали страшну знахідку, належить якомусь ТОВ «Агроїнвестпродукт». Причому це були не фрагменти, як повідомлялося раніше, а цілісний череп. Поряд з ним виявлені і напівгнилі рукавички, в яких нібито «працював» Пукач.
«Череп належить саме Георгію Гонгадзе. Це видно по ряду ознак навіть без експертизи - по будові черепу і зубах, що залишилися. Виявлені речі і сам череп передали на експертизу. Її результати будуть дуже достовірними, оскільки по зубах можна із стовідсотковою точністю назвати ім'я загиблого», - повідомив джерело в правоохоронних органах.
«Злочинці діяли таким чином: журналіста убили і закопали біля с. Сухолісся, що в Київській області.
Через декілька днів його труп відрив вже один зловмисник (звинувачуваний Пукач. - Авт.) і перевіз в Таращанський ліс. Дорогою, на 136-му км траси на Таращу, біля с. Довгальовське, в лісосмузі він закопав окремо череп», - розповів прес-секретар Генпрокуратури Юрій Бойченко.
Між тим, сказане спростовує слова прямого керівника Бойченка, заступника Генпрокурора Голомши.
Тиждень тому, Голомша заявив, коли повідомляв, що експертиза фрагментів черепа, який міг належати Гонгадзе, призначена на 29 липня ц.р., і її проведення може зайняти 2-3 тижні, що фрагменти сильно пошкоджені, оскільки вони були знайдені в полі. "Дійсно це поле, на якому сіють, полють, проривають канали", могла працювати сільгосптехніка, додав Голомша.
Між тим, зважаючи на те, що у так би мовити, головній версії є певні вади, звертаємо на них вашу увагу.
Насамперед, вже багаторазово стверджувалося, що нібито труп вбитого журналіста обвинувачуваний Пукач викопав сам, витягнув із ями і завантажив у автівку. А потім відтяв йому голову, знову завантажив в автівку, відвіз у Таращанський ліс, знову викопав яму вивантажив і закопав труп.
Ми маємо сумнів, що такий обсяг роботи був реальним для одного Пукача, без помічників. По-перше, мертве тіло важке, й витягати його із могили - самотужки теж вкрай незручно. Без достаніх тренувань, із першого разу це навряд чи вийде. А таких тренувань, очевидно, якщо Пукач не був серійним маніяком-вбивцею, в нього не було.
Швидко відтяти голову від тіла можливо гільйотиною або сокирою із широким лезом. Ми з великою вірогідністю припускаємо, що такого спеціалізованого реквізиту у Пукача теж не було.
Отже, очевидно, що ці маніпуляції зайняли в нього не одну, й не дві години. Більш того, навіть вночі, навіть на звичайній сільській дорозі трапляються й дуже часто, інші транспортні засоби. Відтак, підозрюваний діяв, як кіногерой голлівудського бойовика. Не інакше.
Бо у іншому разі, як зазвичай роблять справжні вбивці, йому довелося в одну ніч розчленувати тіло, а вже у другу - відвести та перепоховати. Що знову задуже ризиковано. Адже, дорога, біля якої було перепоховане тіло - теж не безлюдна. Бо інакше б його не знайшли б.
І навіщо Пукачеві було цей ліс городити? Він опер, а тому знає, що розчленування тіла з метою зробити його недоступним для індентифікації (як зазвичай роблять злочинці) - марна справа.
Відтак, знову з'явилася неув'язка у, як казав Голомша, залізному обвинуваченні.