Парламент призначив Петра Порошенка главою МЗС України |
За відповідну постанову проголосували 240 народних депутатів із 440 зареєстрованих у залі.
Канлидатуру Петра Порошенка підтримали у повному складі фракції БЮТ та Блоку Литвина, а також майже у повному складі фракція НУ-НС( окрім ЄЦ), і по одному народному депутату із фракцій Партії регіонів та КПУ, а також за цю кандидатуру проголосували четверо позафракційних народних депутатів.
Порошенко, після ухвалення Постанови склав присягу члена Кабінету міністрів України.
Наразі Порошенко обіймає два керівних стільця: Голови Ради НБУ та Міністра закордонних справ України.
Довідка: Петро Порощенко народився 26.09.1965 (м. Болград, Одеська обл.); українець.
Освіта:
1982-1984 р., 1986-1989 р. – Київський ун-т ім. Т. Г. Шевченка, факультет міжнародних відносин і міжнародного права, спеціальність – економіст-міжнародник.
Канд. дисертація "Правове регулювання управління державними корпоративними правами в Україні" (Одеська національна юридична академія, 2002 р.).
Трудовий шлях:
1990-1991 р. - заступник генерального директора Об’єднання малих підприємств і підприємців "Республіка".
1991-1993 р. - генеральний директор АТ "Біржовий дім "Україна".
1993-1998 р. - генеральний директор ЗАТ "Український промислово-інвестиційний концерн". Президент ВАТ "Завод "Ленінська кузня"; голова ради АКБ "Мрія".
03.1997-10.2001 – член наглядової ради Національного фонду соціального захисту матерів і дітей "Україна - дітям".
05.1997-02.2003 – член Координаційної ради з питань функціонування ринку цінних паперів в Україні.
04.1998-04.2002 – народний депутат України 3 скликання виборчий округ №12, Вінницької області. На час виборів: голова наглядової ради ВАТ "Вінницька кондитерська фабрика".
03.1997-10.2001 – член наглядової ради Національного фонду соціального захисту матерів і дітей "Україна - дітям".
05.1997-02.2003 – член Координаційної ради з питань функціонування ринку цінних паперів в Україні
05.1998-02.2000 – член фракції СДПУ(о).
10.1998-02.2000 – член Політбюро СДПУ(о)
З 07.1998 р. – голова підкомітету цінних паперів, фондового та інвестиційного ринків Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.
03.1998 р. - кандидат у народні депутати України від СДПУ(о), №11 у списку
З 02.2000 р. - керівник групи "Солідарність", керівник фракції Партії "Солідарність".
07 -11.2000 р. – Голова Партії солідарності України.
11.2000-2001 – співголова Партії регіонального відродження "Трудова солідарність України".
03-11.2001 – заступник голови Партії регіонів України.
11.2001-03.2005 – голова Партії "Солідарність".
2001 р. – керівник центр. штабу "Виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".
З 04.2001 р. – співголова Міжвідомчої комісії з підготовки пропозицій щодо стабілізації роботи кораблебудівної галузі.
04.2002-09.2005 – народний депутат України ВР 4 скликання, виборчий округ №12, Вінницька обл., висунутий виборчим блоком політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна". На час виборів: народний депутат України, член Партії "Солідарність".
З 05.2002 р. – член фракції "Наша Україна" (уповноважений представник з 06.2002).
З 06.2002 р. – голова Комітету з питань бюджету.
2004-2005 р. – 1-й заст. глови Коорд. ради блоку "Наша Україна"; довірена особа канд. на посаду Президента України В. Ющенка в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі.
11.2004-01.2005 – член Комітету національного порятунку.
03.-11.2005 р. - заступник голови Ради НС "Наша Україна".
08.09.2005 р. – склав депутатські повноваження.
08.02.2005 р. - 08.09.05 р. – Секретар Ради Національної Безпеки та Оборони України.
02.-10.2005 р. – член Ради Національної Безпеки та Оборони України.
04.2005 р. – Голова Комісії з перевірки дотримання вимог законодавства, реалізації державної політики в сфері раціонального використання й охорони земель.
05.2005 р. - 11.2005 р. - Голова Міжвідомчої комісії з питань реформування правоохоронних органів 05.2005 р. – Голова Комісії з питань реформування судової системи України.
06.2005 р. - Член Антикризового центру.
З 04.2006 р. – народний депутат України 5 скликання від Блоку "Наша Україна", №33 у списку. На час виборів: голова правління Благодійного фонду Петра Порошенка, член НСНУ.
З 07.2006 р. - Голова Комітету ВР із питань фінансів і банківської діяльності.
02. 2007 р. - Голова Ради НБУ.
09.10 2009 р. - Міністр закордонних справ України.
Родина:
Батько Олексій Іванович (1936 р. н.) - генеральний директор концерну "Укрпромінвест"; мати Євгенія Сергіївна (1937-2004); дружина Марина Анатоліївна (1962 р.н.) - лікар; син Олексій (1985 р.р.); доньки Євгенія (2000 р.н.) та Олександра (2000 р.н.); син Михайло (2001 р.н.).
Петро Порошенко – заслужений економіст України (08.1997); лауреат міжнародної премії ім. П. Орлика, Держ. премії України в області науки і техніки (1999). Власник Ордена "За заслуги" ІІІ (12.1998), ІІ ст. (09.1999).
Співавтор підручника "Сучасні міжнародні економічні відносини", автор монографії "Державне управління корпоративними правами в Україні. Теорія формування правовідносин" і низки наукових публікацій