Російський і китайський брати |
Економісти визнали: Росія стає сировинним придатком Китаю. Нерівноправна співпраця обумовлена також різким падінням російської економіки на тлі зростання китайської.
Російсько-китайська співпраця в найближчих 10 років будуватиметься за принципом «наша сировина - ваші технології», констатують експерти «Відомостей». Росія готова віддати в спільну розробку родовища кам'яного вугілля, залізняку, дорогоцінних металів, апатитів і молібдену. У обмін на північному сході Китаю будуть створені виробництва олова, свинцю, меблів, вогнезахисних дверей, різної техніки, мідних листів і цеглини.
Офіційно інтерес Росії у відкритті виробництв на китайській території обумовлений малонаселенністю Східного Сибіру і Далекого сходу: де територія погано освоєна і поки малопридатна для організації високотехнологічних виробництв.
За даними Вищої школи економіки, в регіоні живе 3,5-4 млн чоловік, включаючи жінок, дітей і людей похилого віку. При такій чисельності знайти 500 000-600 000 чоловік працездатного віку, які зможуть прогодувати регіон, дуже складно.
Китайці компенсувати брак рук готові. Ця тема обговорювалася на дводенному форумі правлячих партій Росії і КНР - «Єдиній Росії» і Комуністичній партії Китаю. Китайці згодні на пропозицію Росії будувати на її території деревообробні заводи. Але за умови, що на цих заводах працюватимуть китайські робочі. У КНР пропонують створити для цього спеціальні митні коридори та полегшити отримання річних віз і їхньої пролонгацію, щоб увечері ці робітники змогли спокійно повертатися до себе додому до Китаю. Аналогічну схему вони пропонують створити і у галузі сільського господарства: Росія зацікавлена у вирощуванні зернових культур в цьому регіоні, а Китай - в її родючих землях.
«Років через десять Китай стане найбільшим споживачем наших енергоресурсів...Він взагалі не зможе існувати без ресурсів Росії і зараз почне споживати ці ресурсів все більше і більше. Двоглавий орел знову заграв, він дивиться і на захід, і на схід», - гордовито відзначив віце-президент Лукойлу Леонід Федун в інтерв'ю журналу Smartmoney. Правда, Федун виступив категорично проти того, щоб допускати Китай до ресурсів безпосередньо.
«Китайці входять легко, але виходять дуже важко. Якщо ми хочемо зберегти незалежність, треба зберігати контроль над національними ресурсами. А то вийде як в прогнозі Нострадамуса, що Китай захопить Росію», - укладає віце-президент Лукойлу.
Директор департаменту стратегічного аналізу ФБК Ігор Миколаїв упевнений - Китай вже захоплює російський Далекий схід і Сибір і Москва активно цьому сприяє: «Тенденція останніх років очевидна - Росія стає сировинним придатком Китаю: варто подивитися на долю сировини і машинобудування в російсько-китайському товарообігу, щоб це зрозуміти».
Незадоволеність структурою товарообігу Росії і Китаю минулого тижня виразив і віце-прем'єр Олександр Жуков, порадивши прем'єрові збільшити експорт до Китаю високотехнологічної продукції.
За сім місяців 2009 р. товарообіг Росії і Китаю, за даними Федеральної митної служби, склав $19,5 млрд, більше половини за цей період припала на сировинні товари (56,4%), внесок машин, устаткування і транспортних засобів склав всього 4,4%.
Нерівноправна співпраця визначається різницею в розвитку економік: до 2-го кварталу 2009 року ВВП Китаю виріс на 7,9%, ВВП Росії - звалився на 10,9%.
Програма співпраці між Росією і КНР з 205 пунктів, схвалена розділами держав, підтвердила всі найпохмуріші домисли жителів Примор'я. З початку загострення відносин регіону з федеральним центром, на Далекому Сході все частіше з'являються чутки про те, що край можуть здати в оренду сусідові, що бурхливо розвивається.
В середині вересня був оприлюднений один з сценаріїв розвитку Владивостока, який нібито був затверджений мером Ігорем Пушкаревим.
За цим сценарієм, пропонувалося розділити Владивосток на дві частини. Район, що утворився в нових межах, передати в суверенну оренду Китаю строком на 75 років. У нім була б створена китайська адміністрація, підпорядкована безпосередньо Харбіну. Чутки про проект викликали бурю обурення серед місцевих чиновників. Проте, як показали останні російсько-китайські переговори на вищому рівні, ця історія була навіть деяким зменшенням.