Аратта - На головну

22 травня 2025, четвер

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 роках, командир одного з загонів бурів українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Ю.Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 році Ю.Будяк працює в уряді Української Народної Республіки. В 1943 році Юрій Будяк помирає в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали .... Уїнстон Черчілль....
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Дитячі стреси назавжди змінюють ДНК

Охорона здоров`я 6313 переглядів

Опубліковано - 9.11.2009 17:14 | Всі новини | Версія для друку

Стреси в дитинстві назавжди змінюють роботу генів
Стреси в дитинстві назавжди змінюють роботу генів
Травми і стреси на ранніх етапах життя назавжди змінюють роботу генів в організмі, що негативно позначається на поведінці і навіть розумових здібностях, стверджують німецькі вчені.

Автори дослідження провели серію дослідів над мишами, результати яких прийнятні і щодо людей, повідомляється у статті вчених, опублікованій в журналі Nature Neuroscience.

Група вчених під керівництвом Крістофера Мергатройда з психіатричного інституту імені Макса Планка в Мюнхені показала на молекулярному рівні вплив стресу на організм, який протягом тривалого часу може впливати на поведінку.

У своєму експерименті вчені поміщали новонароджених мишей у стресові стани, розлучаючи з матір'ю на три години протягом перших десяти днів життя.

"Це дуже м'який стресовий вплив, порівняно з нормальними мишами піддослідні тварини навіть не відчували нестачі їжі", - прокоментував експеримент його автор, слова якого наводить BBC News.

Як виявилося, навіть такого впливу виявилося достатньо, щоб миші навіть на другий рік свого життя продовжували набагато сильніше реагувати на стресові ситуації порівняно з нормальними однолітками. Крім того, ці миші показали знижені здібності до запам'ятовування.

Як випливає зі статті, такі зміни в поведінці мишей були викликані змінами в їх ДНК, що відбулися у ранньому віці в результаті дії великої кількості стресових гормонів. Цей вплив призводить до невеликої зміни ДНК в ділянці гена, який кодує певний стресовий гормон вазопресин, що в результаті знімає природне обмеження на вироблення цього гормону організмом у подальшому житті.

Навіть після тривалого часу після стресу в малому віці мишей цей ген виробляє набагато більше гормону вазопресину, ніж в організмі нормальних мишей. Саме він викликає проблеми в поведінці мишей та погіршення їх пам'яті. Вчені довели це, даючи мишам спеціальний терапевтичний препарат, що блокує дію гормону. Як випливає з результатів роботи вчених, це допомогло тваринам відновити нормальну поведінку і роботу пам'яті.

Автори публікації вважають, що аналогічні душевні травми, перенесені людськими дітьми в ранньому віці, можуть позначатися на їх схильності до депресій та інших психологічних порушень у дорослому житті.

Тим часом, складні навички, яким людина навчається протягом життя, невідворотно вдосконалюють структуру мозку, довели нещодавно нейрологи.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Охорона здоров`я»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Минуле корисне тільки в тому сенсі, що вказує нам шляхи та засоби до розвитку”
Генрі Форд

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2025.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.