![]() |
Історичні пам’ятки Києва руйнуються через те, що не мають одного господаря, стверджують столичні чиновники |
Централізованої реставрації пам’яток не проводять, а міністерства грошей на ремонт не мають. Чиновники пропонують передати всі об’єкти у власність Міністерства культури України і щороку виділяти на них 336 млн. гривень.
Українська влада пишається своїми пам’ятками. Однак, коли постає питання про їхню реставрацію, історичні собори і церкви стають надто витратними об’єктами і для столичної влади, і для державного бюджету. Головна біда українських пам’яток – їхня прописка, стверджують київські чиновники.
Софійський заповідник підпорядковується Міністерству архітектури, Бабин Яр – столичній владі, а Києво-Печерська лавра – Міністерству культури. Через різну адресу пам’яток, централізованої реставрації держава не проводить. А на локальну – у міністерств не вистачає грошей.
Віталій Журавський, заступник київського міського голови:
- Києво-Печерська лавра є в комунальній власності Києва, але в управління передана Міністерству культури і мистецтв. І сьогодні є зсуви. Виникло питання зсувів, а грошей у міністерства немає.
Столичні чиновники підрахували, що на реставрацію Софії Київської і Києво-Печерської лаври щороку необхідно витрачати 30 млн. грн, ще 300 млн. коштуватиме державі Мистецький арсенал. Ці гроші мають бути виписані у державному бюджеті окремим рядком, а контролювати роботи має лише одне відомство – Міністерство культури України.
Руслан Кухаренко, керівник Головного управління охорони культурної спадщини:
- На відміну від природи, яка регенерується, пам’ятки лише мають здатність, згідно з другим законом термодинаміки, до деградації. Тому руйнівні процеси на території цих пам’яток архітектури можуть призвести до їх більшого і більшого руйнування, а це значить, що для їхнього реставрування потрібно буде все більше і більше коштів.
Заощадити на реставрації пам’яток Україна не може. Адже Софійський заповідник і Києво-Печерська лавра не лише національна, але й всесвітня спадщина. Чиновники не виключають, що така економія може призвести до виключення пам’яток зі списку ЮНЕСКО. А це означає, що Україна заживе репутації держави, що не поважає своєї історії, і тому не має майбутнього.