Тутанхамон був народжений від шлюбу брата з сестрою, мав клишоногість, ходив з палицею, а помер від малярії
У світі науки
11587 переглядів
Опубліковано - 17.02.2010 04:24 | Всі новини | Версія для друку
|
Дослідження, присвячене Тутанхамону, було проведено з граничною ретельністю і повагою до мертвих. |
Вчені опублікували результати дослідження, що було присвячене фараону Тутанхамону, яке спростовує стереотипи про нього, що склалися за багато років.Фахівці з Єгипту, Італії та Німеччини, використовуючи найсучасніші технології, застосовували аналіз ДНК для складання родового дерева і комп'ютерну томографію для визначення фізичних рис фараона та його предків, повідомляє
РІА Новості.
Дослідженнями керував голова Верховної ради зі старожитностей Єгипту Захі Хавасс.
У середу Хавасс і міністр культури Єгипту Фарук Хосні на спільній прес-конференції в Каїрському музеї, де виставлено скарби з гробниці Тутанхамона, озвучать результати ДНК-аналізу, повідомили в прес-службі Вищої ради у справах старожитностей (ВРСС) Єгипту.
Як наголошується в звіті про дослідження, Тутанхамон і його предки в дійсності навряд чи володіли жіночними рисами обличчя і статурою, якими їх наділяли зображення трьохтисячолітньою давнини. У дослідженні наголошується, що давньоєгипетські правителі вважали за краще, щоб їх і членів їх сімей зображували у ідеалізованій манері.
Вчені проаналізували ДНК 11 мумій, включаючи мумію самого Тутанхамона, і вивчили відносини спорідненості між ними, можливі генетичні відхилення та інфекційні хвороби. Особливий інтерес для них представляла причина смерті фараона, який помер у 19 років приблизно на десятому році свого правління з 1333 року по 1324 роки до нашої ери.
"Багато дослідників раніше вважали, що причиною смерті Тутанхамона могли стати нещасний випадок, наприклад, падіння з колісниці або удар копитом коня, жирова емболія, вбивство ударом у голову ззаду, отруєння", - відзначається у звіті про дослідження.
Однак його результати свідчать про те, що Тутанхамон був інфікований паразитом plasmodium falciparum, що викликає потенційно смертельні форми малярії.
З'ясувалося також, що у фараона було кілька генетичних відхилень, включаючи хворобу кісток і клишоногість.
Вчені дійшли висновку, що насправді Тутанхамон був зовсім не величним правителем, як його зазвичай зображували, а молодою, хоча й слабкою людиною, яка не могла ходити без палиць через хворобу кісток, страждала від клишоногості в лівій стопі й олігодактилії (неповна кількість пальців) у правій.
У результаті численні захворювання Тутанхамона серйозно послабили його імунну систему. У такому стані він переніс перелом ноги, можливо, викликаного падінням з коня, а потім заразився малярією, вважають дослідники.
Використання методу генетичної дактилоскопії дозволило вченим встановити лінію споріднення фараона.
На їхню думку,
батьком Тутанхамона був Ехнатон, що правив з 1351 по 1334 рр., відомий своїми спробами радикальним чином змінити релігію Стародавнього Єгипту. М
атір'ю Тутанхамона була сестра Ехнатона.
Власне ж Тутанхамон зачав двох дітей, але вони померли в утробі.
На думку вчених, їхнє дослідження є новим кроком на шляху до об'єднання науки та історії в "молекулярну генеалогію" і "патогенну палеогеноміку Ери Фараонів".
 |
Говард Картер біля гробниці Тутанхамона |
У вступі до звіту про дослідження доктор Говард Маркел (Howard Markel) з Мічиганського університету відзначив, що воно також порушує етичні питання і, в першу чергу, питання про те, чи можна з науковою метою турбувати мертвих.
"Коротке правління Тутанхамона, його юне обличчя і передчасна смерть, так само як і знахідка його останків в 1922 році, багато десятиліть збуджували розуми єгиптологів", - відзначає Маркел.
"Але перед тим як порушити сон мертвих, ми повинні взяти до уваги те, з якою повагою більшість цивілізацій відносилася до своїх похованих", - продовжує вчений.
На його думку, подібні дослідження допустимі тільки в тому випадку, якщо вони справді здатні "збагатити наше уявлення про історичну епоху". Дослідження, присвячене Тутанхамону, відповідає цьому критерію і було проведено з граничною ретельністю і повагою до мертвих, з упевненістю заявив Маркел.
Хавасс оголосив про початок єгипетських досліджень походження Тутанхамона в червні 2009 року.
За даними єгипетської газети "Аль-Ахрам", підсумки ДНК-експертизи були підведені ще півроку тому, однак вчені з Єгипту ухвалили рішення перевірити результати своїх досліджень і направили їх у США для підтвердження американськими фахівцями.
Гробниця Тутанхамона була виявлена нерозграбованою відомим британським археологом Говардом Картером в Долині Царів поблизу Луксора 1922 року. У гробниці були виявлені незліченні скарби, вони були зроблені з величезної кількості дорогоцінних металів і дають лише віддалене уявлення про скарби великих фараонів Давнього Єгипту. Загальна вага знайдених в гробниці тільки золотих виробів і прикрас перевищила 1,2 тонни.
Мумія юного фараона перебувала в масивному саркофазі з чистого золота, прикрашеному бірюзою. Головним і найбільш упізнаваним скарбом гробниці Тутанхамона вважається майстерно виконана похоронна маска царя, що зробила цього фараона одним з найбільш відомих царів Стародавнього Єгипту, поряд з Хеопсом і Рамзесом Другим, не дивлячись на те, що правління Тутанхамона було досить коротким і скромним в історії Стародавнього Єгипту.
Багато десятиліть таємниця походження та ранньої смерті Тутанхамона була оповита романтичним ореолом. Його матір'ю вважали легендарну красуню Нефертіті, а в батьки записували Ехнатона, Аменхотепа Третього і Сменхкара. Причиною смерті дитини-царя називали вбивство, нещасний випадок під час полювання або ускладнення після хвороби.
Втім, західні експерти вже заявили, що нинішніх результатів ДНК-аналізів буде, швидше за все, недостатньо для точного визначення родоводу Тутанхамона. Вчені наполягають, що їх потрібно доповнити іншими археологічними доказами.