Коаліційні пристрасті. Новообраний гарант не знає, що він вже не нардеп і не має стосунку до парламенту |
Про це він заявив на зустрічі з головою Верховної Ради Литвином.
"Я Вас запросив поговорити про ситуацію у парламенті", – сказав Янукович на початку зустрічі.
Президент наголосив на потребі негайно створити дієву коаліцію та ефективний уряд. "Я хочу про це переговорити з Вами як головою Верховної Ради і лідером впливової фракції", –звернувся Президент до спікера.
Янукович критично оцінив відсутність ухваленого закону про Державний бюджет на 2010 рік.
"Тому управління фінансами та економікою відбувається у ручному режимі", – зауважив він.
Янукович підкреслив, що з понеділка, 1 березня, повинен активізуватися переговорний процес у парламенті з формування коаліції та закликав Володимира Литвина виступити організатором таких перемовин.
У відповідь голова Верховної Ради сказав, що "свідомий того, що це треба зробити".
Спікер парламенту підкреслив, що "коаліції де-факто немає".
За його словами, доказом цього є те, що з понад 2000 нормативно-правових актів, ухвалених у Верховній Раді, лише 130 було прийнято силами коаліції.
"Якщо є коаліція у Верховній Раді, то повинен бути бюджет", – сказав Литвин. Він додав, що у парламенті також має працювати опозиція.
Замість післямови. Наразі ми, вочевидь, стаємо глядачами другого сезону серіалу за сценарієм ПР, який спрямований на знищення парламентаризму у державі і перетворення його у театр депутатських тушок, призначення яких - натискати кнопки за вказівним перстом Банкової. Подібне вже траплялося, але невдало.
Проте, як бачимо, тушка Литвин - залюбки готовий до звичної місії.
Проте, все ж наважимося нагадати гаранту і його прихильникам, що він ще вчора присягнув діяти в інтересах громадян України, а не іншої держави, при тому, в межах, визначених Конституцією та чинним законодавством.
Конституція встановлює, що кожен народний депутат має право голосувати так, як він вважає за необхідне, а чинний Кримінальний Кодекс визначає тиск на нардепа у бідь-якій формі, як тяжкий антидержавний злочин.
Виходячи з цих правових норм, позиція Литвина, м'яко кажучи має ознаки підбурювання до скоєння злочину ( що, власне не дивно і, подейкують, не вперше).
При тому, ми висловлюємо сподівання, що й правоохоронні органи діятимуть так, як їм належить за Законом і вчасно надаватимуть правову оцінку діям посадовців, незалежно від того, чи є в них імунітет, чи немає.