Аратта - На головну

6 грудня 2024, п`ятниця

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Як зачарували Божичі, розвеселив лірник Сашко і навіяв смуток Тарас Компаніченко

Наші новини Регіон: м.Київ 25709 переглядів

Опубліковано - 22.09.2006 16:32 | Всі новини | Версія для друку

Фольклорний ансамбль “Божичі”
Фольклорний ансамбль “Божичі”
Вони всі виступали вчора на концерті в культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської Академії. Інформаційним партнером концерту був національний портал “Аратта” і радіо “Культура”.

Концерт був приурочений до Міжнародного дня миру ООН. Цього року день миру відзначався в 25 раз, причому з 2001 року саме 21 вересня. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН №55/282 постановила святкувати День миру щорічно 21 вересня як день відмови від насилля і припинення вогню.

Розпочав концерт відомий кобзар Тарас Компаніченко – він вийшов на сцену босим, можливо, це він вважає одним із обов’язкових атрибутів кобзарів, привітав всіх присутніх з Пречистою і заспівав довгу думу про Івана Богусловця, який “безродноє дитя на руках носить”.

Але невдовзі на сцені з’явився Сашко Власюк, більш відомий публіці як лірник Сашко, який грає на лірі в групі “Вій”, а тепер ще й відомий своїми казками. В червні він презентував два компакт-диски – “Химерні оповіді” і “Казки лірника Сашка дорослим і дітям”. От він і розповідав на концерті свої казочки, але так, що втриматися від сміху було неможливо.
Лірник Сашко (зліва), маленька українка в ролі Неньки України і Сергій Василюк (козацький рок-гурт “Тінь Сонця”) в ролі цигана
Лірник Сашко (зліва), маленька українка в ролі Неньки України і Сергій Василюк (козацький рок-гурт “Тінь Сонця”) в ролі цигана
Він витягнув на сцену декого з глядачів, що сиділи в залі, яких він намагався представити героями своїх казок. Спочатку він розповів казку “Про старого козака, різдвяного чорта, чотири роги і козацький рід”, а після виступу “Божичів” – “Про цигана Романа, Мару-Поторочу і Москальське царство”.

“Божичі” також не дали засумувати. Вони представили дуже продуману і гарно збалансовану програму, в якій окрім пісень були елементи театралізованого дійства і навіть танці. Особливо вражала їхня техніка виконання пісень, дуже гарні сильні голоси, особливо жіночий вокал.

Мене особисто зачарував красивий грудний голос Сусанни Карпенко, який вступав дуже вчасно і в дуже потрібних частинах пісень. Взагалі, пісні у їхньому виконанні різними голосами слухалися у станні якогось завороження. Можливо, це й не дивно, бо вони збирають старі українські пісні по селах і хуторах переважно Лівобережної України, відтворюють їх і потім подають в автентичному співі – так, як співали наші предки.

Дівчата переважно співали без акомпанементу, але пізніше в руках Сусанни з’явився бубон, а у Іллі Фетисова – боян. Сумні пісні чергувалися з веселими і жартівливими. Цей концерт був одним зі спонсорських проектів “Божичів”. Протягом цієї осені вони також поширюватимуть свій новий – третій – альбом і проїдуть з концертним туром від Сум до Запоріжжя.

Перед виступом “Карпатіян”, знову виступав Тарас Компаніченко, але цього разу занадто довго – у великих дозах він просто втомлює. Можливо, тому що виконувані ним думи були дуже сумні, трагічні, а він сам був з таким обличчям, ніби ми прийшли на колективний похорон. Похорон не так козаків, як взагалі козацького духу. Ніби в історії козацтва не було славних і оптимістичних сторінок. Він також виконував деякі псальми, що входять в його репертуар – тоді просто спати захотілося. А коли він почав співати думу кінця 16 століття польською мовою, в мене промайнула думка: “Може ще будуть псальми великоросійською мовою, які прославлятимуть церкву як оплот самодержав’я ?”

Тарас Компаніченко, звичайно, робить велику справу, відроджуючі кобзарську традицію і нашу культурну спадщину, але в наш час загального духовного падіння суспільства і його примітивізації, для широкого загалу треба давати більше оптимізму, знаходити в минулому позитив і світлі моменти.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Наші новини»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Минулі покоління лишили нам не так розв`язання проблем, як самі проблеми”
Сенека

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.