Спостерігаючи за людьми, які за звичаєм біля храму роблять хресне знамення, виникло бажання детальніше дізнатися про цей обряд і, відповідно, історію його виникнення. Якщо хресне знамення вчиняють християни, то чи є в Біблії згадка про цей обряд?Отже, що ж таке хресне знамення? Зазвичай пояснюють цей обряд наступним чином. Складені разом три перші пальці виражають нашу віру в Бога Отця, Бога Сина і Бога Святого Духа як єдиносущну і нероздільну Трійцю, а два пальці, пригнутися до долоні, означають, що Син Божий по втіленні Своєму, будучи Богом, став людиною, тобто означають Його дві природи - Божу і людську.
Прекрасне пояснення, але для християн, які довіряють Біблії, важливо мати біблійне підтвердження цього обряду. Ретельно досліджуючи Святе Письмо від Буття до Об’явлення, ми не знаходимо жодної згадки про хресне знамення. Кожен раз, коли читаємо, що люди хрестилися, або ж Іоанн Хреститель і апостоли хрестили, то в грецькому оригіналі використовується слово "баптізо" (βάπτιση), яке перекладається, як "занурення у воду", а не хресне знамення.
Хрещення в біблійному оповіданні відбувалося шляхом повного занурення у воду в ім’я Бога Отця, Сина І Святого Духа.
Біблія також нічого не говорить про встановлення хреститися трьома, двома або будь-якою кількістю пальців.
Олександр Мень посилався на тексти Єз. 9:4-6 для підтвердження хресного знамення, але при спробах ототожнити згаданий знак з хресним знаменням, виникає, м’яко кажучи, натяжка.
Судіть самі:
"4. І сказав Господь до нього: Перейди серединою міста, серединою Єрусалиму, і зроби знака на чолах людей, що зідхають та стогнуть над усіма тими гидотами, що робляться в його середині.
5. А до інших Він сказав при мені: Ходіть за ним у місті, і вбивайте; нехай ваше око не має милосердя, і ви не змилуйтеся!
6. Старого, юнака, і дівчину, і дітей та жінок позабивайте дощенту, а до кожної людини, що на ній цей знак, не підійдете; а зачнете від Моєї святині… І зачали вони від тих старих людей, що були перед домом." (Єзекіїль 9:4-6)
Якщо хресне знамення неможливо підтвердити Біблією, то існує велика ймовірність того, що
цей обряд проник у християнство з язичництва в період темних століть Середньовіччя. Можливо навіть і раніше, так як Тертулліан та Іоанн Златоуст згадують про хресне знамення, але явно після часу Христа і апостолів.
|
Руна СОЛ (sigel (староангл.), sowelu (нім.), sfui (готск.) l, sygil (англосакс.) - сонце) - знак перемоги, цілісності і могутності, це так само знак творчої енергії, волі до перемоги і переможне завершення будь-якого починання. «СОЛ» дослівно «сонце», але це не зовсім Сонце - як зірка навколо якої обертаються планети, СОЛ - це, перш за все, - сонячна енергія. Вона ж - Перуниця. |
Побіжний аналіз язичницьких ресурсів підтверджує цю гіпотезу. Як повідомляє один з магічних форумів, хресне знамення вважається християнським і мало хто знає, що
подібний ритуал був у слов’ян ще задовго до хрещення Київської Русі і називався він Перуниця.
Для виконання Перуниці необхідно з’єднати великий палець правої руки з безіменним і мізинцем, середній і вказівний пальці при цьому витягнуті. Двома витягнутими пальцями необхідно торкнутися чола, лівого плеча, правого плеча і пупка. У кожній точці рука злегка затримується. В результаті рух руки нагадує стилізоване зображення блискавки.
Що відбувається при виконанні Перуниці?
Кожного разу відбувається явний приплив енергії (сил), який потім тримається певний час.
Послідовність рухів у вигляді хреста, - як сонячного символу-сварги (вгору - вниз, праворуч - ліворуч), швидше за все мало чим відрізняється від Перуниці
Фактично коли люди роблять хресне знамення, то вони насправді здійснюють древній магічний обряд!
Історія оповідає про те, що фантазії захисників магічної Перуниці перейшли всі межі здорового глузду. Серед священиків почала поширюватися чутка, що нібито була знайдена рука апостола Андрія Первозванного, пальці на якій були складені саме "троєперстієм".
У XVI столітті з’явилося особливе перстоскладання, яким досі священики і єпископи благословляють народ. Припускають, що його вигадав один грецький священик.
Подібне перстоскладання було відоме ще буддистам задовго до нової ери. На сьогодні відомі стародавні зображення Будди саме з подібним перстоскладанням.
Існує й ще більш барвистий переказ, що гнані християни за проповідь Євангелія в Стародавньому Римі каралися відрізанням язика і на пальцях їм доводилося показувати свою приналежність до християнства. Так мимоволі й виходило хресне знамення.
Дуже логічно і більш вигідно, ніж історія з язичницьким уявленням. Але тут бажане не відповідає дійсному. Справа в тому, що цей новий напівпереказ насправді не є авторитетним, так як йому не більше ста п’ятдесяти років і його навіть в православному середовищі мало хто чув.
То чи варто робити хресне знамення? Кожний має вирішувати діл себе самостійно - захищати себе від дії негативних сил - чи ні. Без жодного огляду на релігійну належність.
За матеріалами «Християнського погляду»