Аратта - На головну

13 жовтня 2024, неділя

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Мешканці кам’яного віку на землях України

Історія 47880 переглядів

Крем'яні і кам'яні знаряддя поселенців кам’яного віку
Крем'яні і кам'яні знаряддя поселенців кам’яного віку
Сліди перебування перших поселенців кам’яного віку - палеоліту - на землях теперішньої України виявлені на Закарпатті, Середньому Дністрі, поблизу Житомира, на Донеччині та в Криму. Неподалік селища Королево, що на Закарпатті, на високому березі Тиси на глибині до 12 м від поверхні в товщі грунту виявлено 15 культурних шарів палеолітичної доби. В найнижчому шарі знайдено знаряддя, яким близько 1 мільйона років. Це одне з найдавніших місцезнаходжень прадавніх людей у Європі.

Сліди перебування перших поселенців кам’яного віку, який ще називається палеолітом, на землях теперішньої України виявлені на Закарпатті, Середньому Дністрі, поблизу Житомира, на Донеччині та в Криму. Неподалік селища Королево, що на Закарпатті, на високому березі Тиси на глибині до 12 м від поверхні в товщі грунту виявлено 15 культурних шарів палеолітичної доби. В найнижчому шарі знайдено знаряддя, яким близько 1 мільйона років. Це одне з найдавніших місцезнаходжень прадавніх людей у Європі.

Приблизно 150 тис. років тому, в період середнього палеоліту, який в археології ще називається мустьєрською добою, наприкінці другого зледеніння на території сучасної України з'являються люди нового фізичного типу — палеоантропи (давні люди) або неандертальці. Вони були кремезними, невисокими на зріст (150—160 см), помітно сутулими, з масивною головою, великою нижньою щелепою і скошеним чолом, мали пряму ходу і сильно розвинені м'язи. Об'єм головного мозку неандертальця був близько 1400 см3.

Неандертальці полювали на мамонтів, бізонів, шерстистих носорогів, північних оленів тощо. То був дуже холодний період в історії Землі – кінець Рісського зледеніння (його ще називають Дніпровським). Холодний клімат змушував людей користуватися вогнем, який вони, мабуть, вже вміли штучно добувати, і заселяти печери. Там, де не було придатних для життя печер, неандертальці робили штучні житла у довготривалих таборах, розташованих на берегах великих рік. Вони виготовляли крем'яні і кам'яні знаряддя, мисливську зброю, крем'яні вістря на списи, ножі, шкребла, а також одяг зі шкір.

Населення в мустьєрську добу значно зросло, неандертальці розселилися майже по всій території України. Відомо понад 200 поселень неандертальців: у Наддніпрянщині і Подесенні, в Наддністрянщині, Прикарпатті та Закарпатті, на Західному Поділлі та Донеччині. У Криму в скельних сховищах знайдені найдавніші в Україні поховання людей: померлого неандертальці ховали у скорченому положенні (лежачи на боці), обкладали кістками тварин, що говорить про виникнення в той час якихось початкових форм первісних релігійних уявлень і вірувань.

Унікальні археологічні дослідження проведено на берегах Дністра у Чернівецькій області, де на поселенні мустьєрської доби поблизу села Молодово знайдено перші в Європі тривалі наземні житла віком 44 тис. років. Вони споруджувались з велетенських кісток, черепів і бивнів мамонтів, дерева, накривались зверху шкірами. Житла обігрівались й освітлювались вогнищами, біля яких люди майстрували знаряддя, обробляли шкіри. Всередині жител і поблизу них археологи виявили багато крем'яних і кам'яних знарядь, а також предметів, що свідчать про появу тут найдавнішого мистецтва: кістки, різьблені геометричним орнаментом, зображенням тварин і людей, а також розмальовані чорною та червоною фарбами.

Період пізнього палеоліту, що тривав від 40/35 тисячоліття до н.е. до 10 тис. до н.е., ознаменував собою появу людини сучасного типу. Цей період припадає, в основному, на час вюрмського (або валдайського) зледеніння. Клімат залишається суворим – холодним і сухим, тодішню територію України вкривали лісотундра і степ, зберігаються і холодовитривалі тварини – північний олень, песець, біла куріпка, мамонт, а переважно у степовій зоні – дикі коні і бізони, з’являється вівцебик.

З'являється "homo-sapiens" (людина розумна), інша її назва — неоантроп або кроманьйонець. З появою кроманьйонської людини можна говорити про виникнення європеоїдної раси. Це були люди сучасного фізичного типу, які інтенсивно розселились майже по всій Європі. В межах України відомо близько 800 пізньопалеолітичних пам'яток. Північна і Середня Наддністрянщина, Західне Поділля та південна частина Волині і Закарпаття виявилися особливо сприятливими для життя – археологи тут знайшли багато поселень і стоянок первісних людей.

Кроманьйонці жили також по берегах Дніпра, Десни, у східній частині України, а також у Криму. Локальні скупчення поселень свідчать про те, що люди в пізньому палеоліті вже об'єднувались у племена. Одному племені було під силу влаштувати облаву на великих звірів: мамонтів, бізонів, оленів. Кістки саме цих тварин найчастіше трапляються на поселеннях кроманьйонців. Характерною ознакою цих поселень є тривале існування жител. Пізньопалеолітичні житла поділялись на зимові та літні. Зимові житла споруджувались, як і в раніші часи, з великих кісток та ікол мамонтів, оленячих рогів і дерев'яних жердин і накривалися шкірами. Рештки таких жител археологи дослідили поблизу сіл Молодово та Вороновиця на Дністрі, Мізин на Десні. Межиріч на Канівщині.

Вчені підрахували, що в кожному пізньопалеолітичному селищі жило від 25 до 70 осіб. Середній вік життя людини того часу становив приблизно 20—23 роки. Кроманьйонці вміли виготовляти знаряддя, які вражають розмаїттям форм і майстерністю обробки. Удосконалились технічні прийоми роботи з кременем. На пізньопалеолітичних стійбищах археологи під час розкопок знаходять сотні ножеподібних пластин, шкребел і скобелів для обробки шкіри, різців, необхідних для розкроювання шкіри та обробки кісток і дерева, проколки, свердла, вістря для зброї — списів і дротиків.

Кроманьйонець вперше в історії почав широко використовувати кістку для виготовлення знарядь праці, зброї та прикрас: рогових молотів, наконечників, проколок, шил, голок, — адже люди на той час уже вміли шити з хутра одежу. Надзвичайну історичну вагу мають знахідки, вірогідно, найдавніших в Європі примітивних серпів і мотик з пізньопалеолітичних стійбищ Наддністрянщини, що може змінити дотеперішні уявлення про час і місце зародження первісного землеробства. Але ця версія вважається дискусійною в сучаній офіційній науці.

Особливим явищем в історії людства є пізньопалеолітичне мистецтво. Всесвітньовідомими є печерні розписи в Іспанії та Франції, різьблені кістяні фігурки жінок. В Україні цінні мистецькі твори цього часу відомі з багатьох місць. Найцікавішими є, як їх називають, "жезли начальників" із вирізьбленими зображеннями людей і тварин, знайдені на поселенні Молодово над Дністром, кістяні браслети та антропоморфні (людиноподібні) фігурки, прикрашені різьбленими складними геометричними орнаментами, виявлені на Мізинській стоянці на Десні.

На цій же стоянці, а також в селі Межиріч на Канівщині виявлено кістки і черепи мамонтів, розмальовані червоною вохрою. Унікальними є знахідки, що свідчать про існуванння у пізньопалеолітичного населення території України музичного мистецтва. На стоянках Дністра знайдено своєрідні кістяні флейти, а на Мізинській стоянці відкрито особливе культове житло для здійснення обрядових музичних дій, а всередині житла — набір ударних музичних інструментів із кісток мамонта. Вчені реставрували ці інструменти, і сучасні музиканти відтворили звучання, можливо, найдавнішого в світі оркестру.

На деяких виробах з кістки, рогу, каменя, знайдених на пізньопалеолітичних стоянках, трапляються насічки, нарізи, ямки, розташовані в певному порядку. Такі речі свідчать, як вважають вчені, про існування в кроманьйонців раціонального мислення, тобто про тс, що вони вміли рахувати, а можливо, й укладати прості календарі.

Люди пізньопалеолітичної доби вже мали досить складні вірування, властиві первісним мисливцям. Перед полюванням і після нього здійснювались магічні заклинання, людина вірила, що кожна жива істота, а також речі, що оточують її, мають душу, добре знала навколишню природу і відчувала свою єдність з нею.

Пізньопалеолітичні люди часто мандрували, інколи досить далеко від своїх земель. Племена, які жили на теренах України, зналися не лише між собою, а й з племенами Центральної та Західної Європи, обмінюючись знаряддями, прикрасами, сировиною.

Середньокам’яний вік, який в археології називається мезолітом, на території теперішньої України тривав в 9 - б тис. до н.е., Він вважається перехідним від давнього кам'яного віку (палеоліту) до нового кам'яного віку (неоліту). Природні умови наближаються до сучасних: закінчується льодовиковий період і встановлюється геологічна сучасність – голоцен. Щезли "герої" минулих епох, з якими тісно було пов'язане життя людини — мамонти. Мезолітична людина полює на оленя, зубра, кабана тощо.

Крім полювання основними заняттями людини й надалі залишились рибальство та збиральництво. Змінюють свій вигляд крем'яні знаряддя — вони стають меншими, делікатнішими. Все ширше застосовуються лук і стріли — основна мисливська, а часто й бойова зброя. Збільшення населення і підвищення ефективності мисливства порушують рівновагу в навколишньому середовищі. Відчуваючи нестачу звірини, людина починає приручати тварин (найшвидше собаку), пробує висівати перші злаки.

В Україні відомо майже 1000 пам'яток мезолітичного періоду. Це тимчасові стоянки, тривалі поселення, могильники. В межах України вчені виділяють три основні ареали розселення мезолітичних племен: північний "поліський", прикарпатсько-дністрянський і південний "степовий". Побут та звичаї людей цих племен дещо відрізнялися між собою.

На півночі — на Волині й Поліссі – серед лісів, боліт та озер люди займалися полюванням, рибальством, збиральництвом, споруджували легкі житла. Досліджуючи їх, археологи знаходять багато невеликих майстерно оброблених крем'яних знарядь: вістря стріл, сокирки, шкребла, проколки, різці, нуклеуси — крем'яні ядрища, з яких давні майстри зтесували заготовки-пластини для знарядь. Племена, які жили на Поліссі, мали багато спільного з племенами доби мезоліту в Північній Польщі, Білорусі, Прибалтиці.

У Прикарпатті й Наддністрянщині частина племен доби мезоліту була, очевидно, прямими нащадками давнішнього, пізньопалеолітичного населення, а частина примандрувала з інших місць: з півночі, заходу, а також з півдня і південного заходу через карпатські перевали. Пам'яткою мезоліту є печера поблизу с. Баламутівка на Буковині, стіни якої розмальовані зображеннями людей і тварин, мисливців, чаклунів, що танцюють. Очевидно, вона служила стародавнім місцем культових дійств.

У горах Криму в мезолітичну добу люди для житла використовували, як і раніше, скельні сховища, де тривалий час жили, а інколи й ховали померлих. Такі поховання виявлені в гротах Мурзак-Коба та Фатьма-Коба, що в Криму.

До найдавніших з розкопаних у Європі родових могильників належать три великі могильники поблизу сіл Волошське та Василівка в дніпрянському Надпоріжжі, де виявлено близько 90 поховань. Померлих ховали або у випростаному, або у скорченому положенні, посипали зверху вохрою, поруч клали зброю, стріли і списи з кістяними та крем'яними наконечниками. Деякі вістря списів і стріл стриміли в кістках людей, на черепах помітні сліди сильних ударів, що й стало, напевно, причиною їхньої смерті.
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Історія»:
Більше тем:
Найцікавіше:
Згадай себе!
 
 

Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним, — це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема. Де ж рождатися, де плодитися дезертирам, як не у нас? Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас? Не вина це дезертирів, а горе. Не судить їх треба, а просить прощення і плакати за погане виховання, за духовне каліцтво у великий час. Їх не учили Батьківщині — їх учили класовій ворожнечі і боротьбі, їх не учили історії. Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.”
Олександр Довженко

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.