Трипільський зерновик |
Спіраль символізує еволюцію Всесвіту, його шлях від простих до складних форм, від нижчих до вищих. Спіраль також виступає символом життєвої сили як на рівні Космоса, так і на рівні мікрокосмоса.
Спіраль, що поєднує в собі коло і імпульс руху, є також символом часу, циклічності, народження і смерті, фаз «старіння» і «росту» Місяця, а також самого Сонця. Спіраль як частина плавної і безкінечної лінії символізує розвиток, продовження, безперервність, рух і саме життя.
Спіральний орнамент Трипільської кераміки виражав ідею кругообігу та нескінченного руху Сонця. Ідея руху сонця по небу особливо виразно простежується в тих спіралях, де на закрутах зображені сонячні знаки – кола з хрестами посередині. Причому напрямок такої спіралі знизу догори, зліва направо, як і напрямок ходу сонця.
Трипільський безкінечник на глечиках і горщиках виступав сакральним символом циклічності і безкінечності – зображена навколо посудини спіраль не має ні початку, ні кінця. Отже, Трипільська спіраль – це символ вічністі і безперервності життя.
Спіраль також позначала змію. Орнаментальний мотив як спіралі, так і змії був дуже поширеним на трипільських виробах. Символ змії в орнаментиці трипільської кераміки окремих груп поселень становить до 45% від усіх відомих знаків. В Трипільські часи знаки змії символізували доброго змія, охоронця хатнього добра, домовика. Спіралевидні змії зображалися на посуді, на грудях або животі статуеток богинь. Такі статуетки, можливо, були оберегом вагітності, або символізували родючість – бо ж Змій в трипільські і дотрипільські часи часто виступав символом чоловічого начала.
Спіральні форми змій на кадуцеї та інші подвійні спіралі символізують рівновагу протилежностей. Цей самий зміст – у відомому знаку «інь-янь», виникнення якого уходить в доарійські часи бога Дива і який є різновидом подвійної спіралі.