- Гоголь, зупиняючись у німецьких готелях, підписувався як “Гоголь-українець”. Гоголя не любили в Росії, бо героїчною і красивою показував він Україну, а нерозумною і дикою Московщину. “Киньмо Московщину… Для кого ми працюємо?… Поїдемо до Києва, адже він наш, не їхній”, – писав він у листі до другого українця – Михайла Максимовича, видатного нашого вченого-природознавця, історика, філософа, фольклориста.
Що ж відбувається у нашій державі? Цим питанням дедалі більше задаються українці, яким не байдужа їхня доля, доля їхніх дітей, онуків, їхніх великих і маленьких родин... Бо із цих маленьких складових складається те велике, що ми називаємо долею Держави. Чи розуміють цю банальну істину ті, кого ми обрали презентувати наші інтереси у державній владі?
Можливо розуміють. Десь глибоко, у бездонній свідомості. Бо те, що відбувається у сотнях міст та сіл України – свідчить про протилежне.
Президент Віктор Ющенко і на Майдані і цілий рік поспіль обіцяв нам, українцям зробити в державі відповідальну владу. Відповідальну перед нами, маленькими українцями. Бо, за його словами, ми, на термін каденції, найняли його бути Главою держави. І що із того вийшло?
Ми дуже часто чуємо із телеекранів та на всіляких мітингах пафосні промови провідних політичних лідерів про те, як безкомпромісно вони ведуть боротьбу із корупцією, організованою злочинністю тощо. Проте, виникає питання: чи знають вони, оці палкі промовці, що насправді відбувається за стінами їхніх затишних кабінетів та вікнами розкішних автівок? Отут, можемо висловити сумнів. Бо наразі уся їхня натхненна боротьба має ефект, менший за розсіяну потужність гучномовця на політичному мітингу.
Можемо відповідально стверджувати: чиновництво, тобто посадові особи державної влади, залишилися не тільки безвідповідальними, а й стали ще більш зухвалими й некерованими, ніж за часів розвинутого кучмізму. Як, наприклад, у місті Василькові, який, до речі, лише у 20-30 кілометрах від столичних вулиць Банкової та Грушевського, тобто від Будинку Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради України. Як кажуть у народі, буквально під носом у центральної державної влади.
Хоча, про Васильків державні мужі дещо знають. Бо васильківці вже зверталися особисто до Президента України Віктора Ющенка. І гарант їх вислухав і дав відповідні доручення. Проте, можемо сказати, що оті ваші доручення Вікторе Андрійовичу, якщо й виконуються, то явно без найменшого ентузіазму. А деякі ваші особисті указівки місцевій владі щодо виконання ваших Указів – просто зухвало ігноруються.
Зверталися і до народних обранців у Верховну Раду, на підставі чого було зроблено відповідне звернення до Генерального прокурора Олександра Медведька. Ну і що? А нічого.
Поза бажанням складається враження, у місті Василькові влади Держави Україна просто не існує. Є будинки із вивісками, що сповіщають про те, що це приміщення прокуратури, міліції, адміністрації тощо. Є навіть люди, які обіймають державні посади глави адміністрації, прокурора, мера тощо. Проте, навряд чи вони спрямовують свої, надані законом повноваження на користь маленького українця, громадянина, який, відповідно Конституції є єдиним джерелом влади в Україні. Влади, яку, згідно із тією ж Конституцією, ніхто не може привласнити, тобто узурпувати. Невже?
Очевидно, що васильківська номенклатура так не вважає. І навіть більше. Бо навіть і не приховує, що її інтереси та комфортне благоденствіє обслуговує криміналітет. Зухвало й повністю безкарно.
І куди ж тепер податися маленькому українцеві, який наважився відстояти великий державний інтерес? Або ж просто захистити свої Права, гарантовані йому державою? Той самий, про який так палко промовляють державні очільники й провідні політики. Бо як такої, державної влади у місті немає, замість неї – практично необмежена влада місцевих князьків, які почуваються мало не намісниками Бога. А тому вказівки якихось там перших осіб держави зухвало ігноруються кримінальною номенклатурою, яка, очевидно, кришується кимось на високому державному рівні. Достатньому щоб загальмувати ГПУ, щоб наплювати на доручення Глави держави.
Депутат-журналіст Сергій Бірюков після сеансу кримінального "виховання"
Тому абсолютно безкарно б’ють громадян, які мають принципову державницьку позицію. Підпалюють їм будинки, офіси, автівки… При чому, робиться все це буквально на очах організацій партій НСНУ, Народної Самооборони, БЮТ, які мають мандат найвищої державної влади. Мають із рук маленьких українців, в числі яких й васильківські городяни. Виникає питання чи знають Тимошенко, Луценко, Кириленко навіщо ж ті, хто є їхніми партійцями у Василькові отримували партійні квитки? Щоб забезпечити собі комфортне місце у владі через партійний список, а потім наплювавши на тих, хто їх обирав, тупо задовольняти свої шкурні потреби? Звідки такі висновки? Бо ж у місцевій раді є достатньо велике представництво від правлячих партій. А їхні депутати,із невідомих нам причин, не тільки не намагаються виконати настанови своїх керівників та партійних органів, а й всіляко сприяють кримінальній владі у дерибані суспільного майна і ресурсів.
У зв’язку із цим, нам вельми хотілося б отримати коментарі Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та В’ячеслава Кириленка на предмет ситуації в їхніх парторганізаціях міста Василькова, а надто в частині виконання їхніми партійцями програмних засад, із якими вони отримали від нас, виборців, владні повноваження. Або в інтерв’ю нашій редакції, або ж у ідеальному варіанті – у вигляді публічного звіту керівника місцевої парторганізації перед виборцями у присутності лідерів цих партій. Запевняємо, що у разі неотримання у будь-якому вигляді відповіді на наше публічне запитання, редакція знайде можливості зустрітися із першими особами цих партій та задовольнити цю нагальну суспільну інформаційну потребу.
А поки що, васильківці знову вирушили до Президента. Можливо в останнє. Бо надія на те, що народний Президент здатен бодай проконтролювати, як виконуються його ж указівки та доручення – дуже слабка. Але вона все ж ще животіє.
Тому ми, за дорученням громадського активу спротиву кримінальній владі, оприлюднимо відкрите звернення до керівництва України:
Відкритий лист
Президенту України Ющенку В.А.
Копії: Генеральному прокурору України Медведьку О.І.
в.о. голови СБУ Наливайченку В.О.
Міністру МВСУ Луценку Ю.В.
Голові комітету ВРУ з питань боротьби
з організованою злочинністю і корупцією I. Калєтніку
Голові Київської ОДА Ульянченко В.І.
Шановний Вікторе Андрійовичу!
Двічі цього року Ви відвідали м. Васильків Київської області! - 28 березня та 19 квітня.
Першого разу мешканці м. Василькова мали змогу висловити Вам своє обурення діями Васильківського міського голови Сергія Іващенка, який використовує своє посадове становище для особистого збагачення та збагачення найближчого оточення.
19 квітня Ви особисто мали змогу на власні очі побачити той безлад та хаос, який панує на вулицях нашого міста.
Ми знаємо, що Ви дали відповідні вказівки міському голові щодо наведення порядку, ми знаємо також те, що С. Іващенко нахабно проігнорував Ваші розпорядження, прикрившись лікарняним відбув за кордон, не проінформувавши ні міську раду, ні виконавчий комітет про отримані від Вас доручення.
Ми здивовані тим, що таке відверте ігнорування вказівок Вищої посадової особи держави не знайшло відповідної оцінки секретаріату Президента та голови Київської ОДА В. Ульянченко. Якщо С. Іващенко дозволяє собі так поводитись з Президентом України, можна тільки уявити, як він відноситься до простих мешканців міста.
Автівка дружини депутата Олександра Бабарики після сеансу кримінального "виховання"
До речі, про простих громадян: сьогодні на громадських активістів, які звернулися до Вас за допомогою, здійснюються озброєні напади. Їм підпалюють автомобілі, приватні споруди та інше майно. Тільки 11 червня цього року в 01:35 був здійснений напад на громадського активіста, головного редактора газети «Візаві» С.Бірюкова з застосуванням металевої арматури, а о 03:02 був підпалений автомобіль дружини депутата міської ради О. Бабарика.
Незадовго до цього був здійснений підпал кафе дружини громадського активіста В. Панджакідзе (на момент підпалу в приміщенні знаходилася семирічна дитина), а також напад на редактора газети «Стугнянська правда» О.Бабича. До цього були підпали палаток опозиції, стрілянина в центрі міста, вчинена I. Гаврилюком, правою рукою Іващенка, та багато інших безчинств, скоєних цією бандою.
Шановний Вікторе Андрійовичу!
Зволікання з виконанням Ваших доручень правоохоронними органами уже призвело до неконтрольованого розвитку подій в місті Василькові та змушує населення міста вдатися до акцій протесту з метою захисту життя мешканців м. Василькова.
Просимо Вас:
- вжити негайних заходів щодо забезпечення дії Конституції та Законів України на території м. Василькова, Київської області;
- зобов'язати Генеральну прокуратуру негайно провести повне і об'єктивне розслідування зухвалого бандитизму міської влади проти жителів м. Василькова та громадських активістів, які захищають інтереси територіальної громади.
Доводимо до Вашого відома, що громада нашого міста змушена звернутися за допомогою до міжнародних правозахисних організацій з проханням привернути увагу світової громадськості до порушення прав людини в Україні.
3 повагою
Депутат Васильківської міської ради, голова міського осередку ПНЕРУ Гордієнко С.А.,
Депутат Васильківської міської ради, видавець газети "Новий Васильків" Крахмальніков Ю.Ю.,
Депутат Васильківської міської ради ,голова ГО "Європейське суспільство Корчинський Б.І.,
Депутат Васильківської міської ради Бабарик О.Г.,Голова координаційної ради місцевих осередків політ. партій та громадських організацій, голова ГО "Рідне місто" Боровик А.П.,
Редактор газети "Візаві" Бірюков С.М.,
Голова міського осередку партії патріотичних сил України, редактор газети "Стугнянська правда" Бабич О.І.,
голова ГО захист прав споживачів В.Панджакідзе
Ми ж, в свою чергу, запевняємо, що й надалі будемо уважно слідкувати за подіями у місті Василькові, бо переконані, що проблеми взаємин громадянина і державної влади України, які тут існують – типові для сотень великих і маленьких міст і сіл України. А відтак – є загальнодержавною проблемою, вирішення якої життєво важливо для кожного громадянина нашої держави. Більш того, від того, як державна влада реагуватиме на цю ситуацію – ми громадяни-виборці отримаємо реальну картину спроможності тих, кому ми делегували владу, щоб реалізувати її на користь усім нам. І це – значно дієвіше ніж мільйони усіляких агіток та рекламних шоу дозволить нам робити вибір у майбутньому. І вирішити, як діяти зараз, щоб убезпечити сеье й свої родини від сваволі кримінальної влади. За таку владу ми не віддавали свої голоси. Це - беззаперечний факт. Як і те, що прихватизувати владу в Україні - не дамо нікому й ніколи.
В цілому, люди працюють більш напружено й більш інноваційно, якщо їх не примушують. Зовсім інша картина там, де їм жорстко вказують, що робити” Соічіро Хонда
Актуально
29121 перегляд
Публiкацiї за темою «Людина і влада»:
