Дно Чорного моря зберегло для нас цілий пласт історії - від античності до Другої світової. Зараз під товщею солоної води лежить близько тисячі об’єктів, що являють величезний інтерес для істориків. Це і грецькі трієри, і російські броненосці часів Першої світової, і радянські підводні човни, що затонули в роки Великої Вітчизняної, і сучасні ракетоносці радянського часу. Але вони - лише дрібні зернятка на карті скарбів Чорного моря. Адже за всю відому його історію там затонуло близько 50 тис суден! Отже наші вчені новими відкриттями забезпечені як мінімум на сотню років вперед.
Багато століть кримське побережжя було місцем, де кипіло жваве судноплавство, тоді як само Чорне море не раз ставало ареною жорстоких морських баталій. У цих водах перетнулися долі багатьох часів і народів. Саме ці історичні сліди і намагаються розшукати українські підводні археологи.
Цього року чорноморський «улов» особливо порадував дослідників. Вони виявили сенсаційні знахідки, про які розповів Сергій Воронов, директор Департаменту підводної спадщини Інституту археології Національної академії наук України:
- Сезон ще не закінчений, а департамент провів вже чотири експедиції. Завдяки сучасній підводній техніці ми вже не обмежені тільки літнім сезоном. Адже раніше могли проводити експедиції тільки з травня по вересень.
Затоплене місто
У травні підводним шукачам пощастило досліджувати дійсно унікальну знахідку - раніше не відоме античне селище (Херсонська область). Підводне містечко виявили на метровій глибині на дні мілководої Єгорлицької затоки, в Північному Причорномор'ї. Інформація про підводне селище вже давно на слуху у археологів. Але все ніяк не доходили руки її перевірити. Донині залишки поселення не були ще ніким досліджені. Спочатку підводники помітили на глибині невеликі фрагменти кераміки і локальні плями культурного шару.
Вони вважають, що колись на цьому місці знаходилося античне ремісниче поселення. Деякі фахівці навіть прив'язують затоплене місто до легендарного Борисфену - найдавнішого грецького міста, заснованого в 647 р. до н.е. Але, за офіційною версією, Борисфен все-таки розташований на острові Березань.
Наша експедиція була, швидше, невеликою розвідкою, - розповів Сергій Олександрович. - Ми досліджували все побережжя Єгорлицької затоки і виявили цікавий матеріал. Зокрема, ми дійшли висновку, що тут було розташоване достатньо серйозне виробництво. У піску знайшли сліди вугілля, причому фахівці авторитетно заявили, що він з Донецького басейну. Також археологи виявили сліди литва металу і навіть скла. Місцеві кварцові піски дійсно дозволяли виготовляти різні предмети побуту. На дні немало кераміки, зустрічаються навіть екземпляри архаїчної епохи. На думку учених, можливе датування підводного містечка - близько V-IV тисячоліття до н.е. (
енеоліт, початок Трипільської цивілізації – прим. «Аратти»). Це свого роду унікальна знахідка. Поки що у підводного містечка немає навіть свого імені. Напевно ж він якось називався. Між собою археологи називають його Єгорлицьким ремісничим селищем.
Зараз античний об'єкт узятий на облік. Розкопки із залученням спеціальної техніки і насосів проводитимуться найближчим часом.
- Ми детально вивчимо місцеві споруди і малі архітектурні форми, - пояснює Воронів. - Поки що нам вдалося виявити тут тільки скіфські стріли, причому в майже первісному вигляді.
|
Корабельна ринда |
Корабель з «жіночим обличчям»
Предмет особливої гордості підводників - розкопки британського трищоглового барка «Агнесс Блейкі». Судно затонуло в Балаклавській бухті під час Кримської війни в 1855 р., в результаті корабельної аварії. Відбулося зіткнення з британським кораблем «Медіна», і «Агнесс Блейкі» затонула на глибині 86 метрів.
Британський вітрильник виявився випадковою, проте не менш значущою, знахідкою українських підводників. Про те, що «Агнесс Блейкі» знаходиться в акваторії Чорного моря, вони навіть не здогадувалися. Ні в архівних фондах Росії, ні України про загибель британського судна не згадувалося ні слова (
насправді вітрильник був виявлений у вересні 2006 року інструктором з дайвінгу Оксаною Істратовою з Москви - "Аратта").
З'ясувати назву затонулого корабля археологи змогли завдяки бортовому дзвону (ринді). Очистивши ринду від обростань, вони прочитали виразний напис - «Агнесс Блейкі».
|
«Агнесс Блейкі» |
Історики вважають, що в 1854 р. «Агнесс Блейкі» була зафрахтована британським урядом для обслуговування Кримської військової кампанії. Маршрут корабля починався з Англії і проходив через Мальту до Криму. З Англії «Агнесс Блейкі» вийшла з вантажем військового відомства на Мальту. За свідченням англійських істориків, два місяці судно пробуло на Мальті. За цей час змінився капітан, а також вантаж. Вважають, що в Балаклаву судно відправилося вже з іншим вантажем - військовим спорядженням і провіантом. Корабель загинув в результаті зіткнення з військовим кораблем гідрографії «Медіна», який був в три рази більше трищоглового вітрильника. Під час зіткнення екіпаж не постраждав, обійшлося без жертв. Екіпаж отримав свою платню і приєднався до іншого корабля. У борту утворилася пробоїна, і корпус судна поволі наповнювався водою.
- Він тонув достатньо поволі, щоб всій команді вдалося врятуватися, але і достатньо швидко, щоб з нього не встигли вивантажити багаж, - вважає вчений.
Приблизна дата загибелі судна - 5-8 травня 1855 р. Під час катастрофи всі суднові документи пішли на дно. Ходили чутки, що вахтовий офіцер «Медіни» після події відразу наклав на себе руки, перерізавши горло.
|
Оксана Істратова - першою виявила вітрильник «Агнесс Блейкі» в 2006 році |
- Корабель знайшли у відмінному стані, - відзначає Воронов. - На сьогоднішній день це єдиний пам'ятник, що зберігся в первісному вигляді з часів Кримської війни. Завдяки тому, що судно півтора століття пролежало на великій глибині, час його майже не зачепив. Цьому посприяло ще і те, що вітрильник був зроблений з високоякісних порід дерева - в основному дуба, - і тому мав вищу на той момент класифікацію.
Український робот-підводник
На превеликий жаль підводників, вони були не першими, хто виявив «Агнесс Блейкі», - на кораблі зафіксували численні факти розграбування. Дослідники переконані, що частина вантажу була частково розкрадена, найцінніші експонати, напевно, осіли в приватних колекціях.
Сорокаметровий вітрильник «Агнесс Блейкі» був побудований в 1841 р. в Абердіні на верфі Уолтера Худа. Судно має певну декоративність в обробці, на його кормі і трюмах зображений особливий орнамент. Вважається, що це пов'язано з «жіночою» історією походження судна або з тим, що воно було вантажопасажирським і потребувало певного шику. Назва «Агнесс Блейкі» - це реальне ім'я. Так звали дружину тодішнього мера Абердіна Томаса Блейкі, його донька носила те ж ім'я.
- У каюті капітана відсутній посуд і ваза для квітів, - відмітив Сергій Олександрович. - Серед ящиків з вогнепальною зброєю помітний брак декількох мушкетів. На верхній палубі в деяких місцях зламаний фальш-борт, мабуть, це відбулося під час відвідин «чорних дайверів», що проводять фото-, і відеозйомку.
У експедиції археологи вперше застосували українську телекеровану підводну техніку.
- На цей раз на глибинах працював вже не імпортний робот, а наш, вітчизняний, - не приховуючи гордості, розповідає Сергій Олександрович. - Назвали його «Софоклом». З його допомогою ми детально оглянули зовнішню частину корабля, а також каютні приміщення. Дещо вдалося навіть підняти з води: керамічний посуд, металевий мушкет - рушниця тієї епохи, частина дерев'яного штурвалу - його фрагмент лежав прямо на палубі.
Підводники спеціально витягли із затонулого судна предмети з різних матеріалів. Для кожного з артефактів фахівці планують розробити оптимальну методику консервації.
- Зараз пошук формули консерванту - першочергове завдання, - пояснює учений. - Море - агресивне середовище, і всі пам'ятники, що знаходяться під водою, потребують порятунку. Хоча корабель дерев'яний, він зараз в ідеальному стані, враховуючи, що на дні пролежав півтора століття. Гідрологи вважають, що своїм збереженням «Агнесс Блейкі» зобов'язана сірководневому шару. Цей прошарок - унікальна особливість Чорного моря, яка служить природним консервантом затонулих скарбів. Хоча сірководень починається тільки з 200-метрової глибини, фахівці вважають, що він здатний підніматися і опускатися. Мабуть, ця міграція консерванту і врятувала корпус «Агнесс Блейкі» від руйнації.
Знахідки залишаються на дні
Долі затонулих кораблів в Чорному морі схожі. Практично всі вони покоїтимуться на морських глибинах і далі. Судна такого масштабу не поспішають піднімати з дна, вони цього просто не витримають.
- Це стосується 90 % кораблів, що знаходяться в Чорному морі, - вважає Воронов. - Незалежно від того, крейсер це, броненосець або дерев'яний фрегат, - підйом коштує колосальних грошей, які Україна на сьогоднішній день виділити не може. І що найголовніше, за підняттям такого корабля повинна слідувати гігантська консервація, - а це набагато дорожче! Плюс - немаленький морський експонат потрібно десь розмістити. Ми навіть не намагаємося піднімати танки і літаки Другої світової - жоден музей не готовий їх законсервувати і розмістити у себе. За кордоном держава не скупилася на фінансування таких проектів. Вони розуміють, що туризм - далеко не остання стаття надходжень до бюджету. У нас на сьогодні навіть немає цивілізованого підводного туризму, як в тому ж Єгипті. У них є Червоне море з багатющою флорою і фауною. Але в ньому немає такого об'єму історії, яке зберегло Чорне море, причому на достатньо доступних глибинах. Про такі пам'ятники єгиптяни можуть тільки мріяти!
ДО ТЕМИ
Нинішнім літом підводні археологи обстежували ряд суден різних часів, затонулих поблизу Севастополя. Це вітрильно-веслове судно часів Візантії (IX-X ст.), знайдене на глибині 139 метрів в районі мису Херсонес, броненосець «Імператриця Катерина II», виявлений на глибині 130 метрів, радянський есмінець «Дзержинський», який підірвався на мінах і затонув в 1942 р., доставляючи поповнення в оточений німецькими військами Севастополь, і радянський теплохід «Ленін».
У вересні українські підводники планували досліджувати чорноморське дно, де ще не ступала нога підводного археолога, - завглибшки до двох кілометрів. Для цього дослідники орендують сучасний американський корабель з пошуковою технікою. Учені переконані, що експедиція приречена на нові сенсаційні відкриття. Далі підводників чекає найзахопливіша експедиція в район острова Зміїний, який, має багату античну історію. Там вони сподіваються виявити кораблі часів Стародавньої Греції.
|
Роберт Баллард |
Довідка “Аратти”
З 2005 року Департамент підводної спадщини тісно співпрацює з доктором Робертом Баллардом, який у 1985 році знайшов та першим дослідив місце загибелі затонулого у 1912 році "Титаніка", а після цього – затонулі німецький лінійний крейсер "Бісмарк", американський авіаносець "Йорктаун", два фінікійських кораблі поблизу узбережжя Ізраїлю та ін.
В рамках цього співробітництва Департаментом, із залученням Міністерства культури та туризму України, організовано і проведено Українсько-Американську експедицію "Чорне море-2006" та Міжнародну експедицію "Візантія-2007". Вперше вчені дослідили шельф Чорного моря на глибинах від 100 до 2090 м та провели на глибині 140 м підводні розкопки залишків вітрильно-веслового корабля доби Візантійської імперії (IX-X ст.).
Актуально
91320 переглядів
До теми:
