Актуально
18438 переглядів
 |
Демократична "помаранчева революція" в Україні, яка відбулася чотири роки тому, нині перестала бути актуальною. Влада охоплена політичною ворожнечею. Лідер, що надихав своїх одягнених в яскравий одяг прихильників в 2004 році, тепер отримав рейтинг підтримки виборців, як Президента, менше, ніж 5,4%.
Але нові події – економічна криза – може дати поштовх цій крупній, стратегічно важливій державі.
Реформи не здійснені, обіцянок не дотримано, і більшість українців говорять, що їхня країна рухається в невірному напрямку. Надзвичайна ситуація в економіці може примусити ворогуючих політиків до відповідальності і змусити їх поставити інтереси України вище власних.
А Україна володіє великим потенціалом. Зокрема, вона могла б розгорнути бурхливу діяльність в сільському господарстві, якби розробила й ухвалила земельне законодавство.
Раніше українські політики ще мали змогу висувати свої політичні інтереси на перший план завдяки економічному зростанню. Більше так тривати не може. Зниження світового попиту на сталь, найважливішу статтю українського експорту, привело до падіння цін на цей продукт і до скорочення виробництва на 20% всього за один місяць. Тиск посилюється ще й тим, що Росія підвищує ціни на експорт газу для України.
Як і всі інші країни світу, Україна раніше з легкістю отримувала кредити, які перетворили Київ на гламурну столицю з цінами вище, ніж в Західній Європі. Але коли кредити вичерпалися, уряд був вимушений звернутися до Міжнародного валютного фонду по допомогу у розмірі 16,5 млрд. доларів.
Того ж дня Президент Віктор Ющенко скасував дострокові парламентські вибори, тому що фінансова криза вийшла на перший план. Парламент зайнявся справою і схвалив банківську реформу. Це говорить про те, що добробут країни опинився над усе. Проте Україна дуже слабка, щоб поодинці йти по шляху демократії.
ЄС повинен вести переговори за "угодою про співпрацю" з Києвом, який хоче повноцінного членства. Іноземні інвестори повинні прагнути до довгострокової співпраці.
А от ідею про можливий вступ України в НАТО треба залишити осторонь. Вона є провокаційною для Москви, та і самі члени НАТО розходяться в думках з цього питання – як і українці, чверть яких говорить росіською мовою і відчуває свою спорідненість з Росією. Впродовж десятиліть в кросвордах "НАТО" значилося як слово з чотирьох букв, що означає "агресивний військовий блок". Тому всього 15% українців вважають, що НАТО може захистити їх. Краще було б просувати військову співпрацю між НАТО і Україною, як запропонували на цьому тижні США, і залишити двері відкритими для членства, не зв'язуючи себе офіційними угодами.
З тих пір, як розвалився Радянський Союз і Україна стала незалежною державою, пройшло 17 років, а на демократичний шлях розвитку вона встала всього чотири роки тому. Їй нелегко, і вона потребує всілякої підтримки.
Переклад "Аратта-Україна"
Публiкацiї за темою «Світ про Україну»:
