- найдовший духовий музичний інструмент в світі - це трембіта, — конічна дерев’яна труба без бокових отворів. ЇЇ довжина може досягати чотирьох метрів. Діапазон трембіти — дві з половиною октави. Її звуки чутно більш ніж за десять кілометрів. Цей традиційний для жителів українських Карпат інструмент і досі використовується. Трембітарі сповіщають горян про важливі події. Якщо Ви включите до програми своєї подорожі один з фестивалів краю, то обов’язково познайомитеся з незвичайним інструментом.
Основоположник Рідної Української Національної Віри Лев Силенко у 2006-му переніс інсульт. У чотирикімнатній квартирі у столичному районі Оболонь йому допомагає духовна донька Тетяна Лисенко (фото: Андрій ШМАТОВ)
25 листопада цього року від запалення легенів на 87-му році пішов з життя основоположник Рідної Української Національної Віри Лев Силенко. У травні 2008 р. Л.Силенко повернувся до України, але через несприятливі обставини у вересні був вимушений повернутися до Канади. Пропонуємо вашій увазі одне з останніх інтерв`ю з духовним лідером РУН Віри.
”Учителю, до вас прийшли”, — каже 46-річна Тетяна Лисенко. Основоположник Рідної Української Національної Віри 86-річний Лев Силенко сидить в інвалідному візку. Він у вишиванці, світлих штанах, чорних босоніжках.
12 травня Лев Силенко повернувся в Україну зі США. За океаном він провів більшу частину життя. Про його приїзд преса не повідомляла.
— В Америці це не пройшло би непоміченим, — каже помічниця Силенка. — Адже повернулася людина рівня Далай-лами. Лев Силенко належить до 100 інтелектуалів світу, визначених Кембриджським біографічним центром. У ”Борисполі” його зустрічали кілька сотень рідновірів.
Іде до полиці з книгами. У кутку стоїть телевізор ”Томсон”. В іншому — дідух у глечику, поряд засланий вишитою скатертиною стіл.
Тетяна показує товстий синій фоліант — книгу “Мага Віра”. Це система поглядів на життя та світ, створена на українських стародавніх традиціях.
Повернення Льва Силенка на Україну. 12 травня 2008 року.
— Учитель приїхав назавжди, — розповідає. — Йому важко говорити після інсульту. Тому питайте мене. Але він усе чує й розуміє.
Живе Лев Силенко на Оболоні. Його чотирикімнатну квартиру рідновіри переобладнали в Духовне представництво пророка. Лисенко постійно перебуває поряд із Силенком.
— У лютому 2006-го в учителя стався інсульт. Лікувався в шпиталях у Вошінгтоні, — вимовляє на американський манір. — У вересні 2007-го лікарі сказали, що потрібна негайна операція вартістю до 40 тисяч доларів. Доба перебування коштує тисячу доларів без страхівки. Учитель її не мав, бо він громадянин Канади. Тому я зв’язалася з Катериною Ющенко.
Дружина президента допомогла покласти Силенка в лікарню ”Феофанія” під Києвом.
— Допомогли, мова навіть частково вернулася, — радіє Тетяна. — Лежав там два місяці. Його відвідував пан Князевич (міністр охорони здоров’я. — ”ГПУ”). Казав, що президент особисто турбується. Зворушливою була зустріч зі Софією Чумаченко, матір’ю дружини президента.
Тетяна Лисенко каже, що батьки Катерини Чумаченко в США сповідували Рідну Віру.
— У часописі ”Самобутня Україна” за кінець 1960-х є фото батьків і 7-літньої Каті, де вона читає вірші Вчителя на зібранні в Чикаго. Там рідновіри мали будинок для проведення Священних годин. Батько Катерини заповів поховати його за обрядом РУНВіри.
Силенко щось шепоче. Тетяна схиляється над ним. Перепитує. Бере товсту книжку ”Учитель Силенко”.
— Це я написала, — пояснює. — Це навіть коротко, бо багата біографія: війна, німецький полон, утеча з полону, табори переміщених осіб у Німеччині, Канада, Америка.
1953-го Лев Силенко перебрався з Німеччини в Канаду. Займався журналістикою, кінодокументалістикою, досліджував українську міфологію, релігію.
— Він був в Іраку, Пакистані, Греції, Туреччині, Тибеті. Працював у бібліотеках Лондона, Парижа, Тегерана… Всюду збирав матеріали про Україну. У Латинській Америці вивчав культуру ацтеків, шукав і віднаходив там сліди України. Відвідував дикі племена в Бразилії та Еквадорі. У 1970-х у Індії жив серед монахів-буддистів. Довів, що між санскритом і українською мовою багато спільного. Уклав перший українсько-санскритський словник.
— О, в нього все життя сповнене небезпек! На нього кілька замахів було. У 1960-х зняв у Канаді документальний фільм ”Годинник б’є 12” — про дії радянської агентури. Біля виходу з ресторану на нього напали двоє невідомих. У тяжкому стані потрапив до шпиталю Саскатуна.
— А як ви опинилися в США? — цікавлюся.
— 1993-го полетіла як перший український журналіст, акредитований Держдепартаментом. Приїхала в Спрінг Глен робити інтерв’ю з Учителем.
Силенко запропонував журналістці стати його літредактором. Тетяна Лисенко у США отримала статус біженки. Спочатку працювала на радіо ”Голос Америки”.
— Згодом запропонували працю в Держдепі, — продовжує Тетяна. — Викладала українську для дипломатів. Учила мови Карлоса Паскуаля, майбутнього посла США в Україні. Зустрічалася з Кондолізою Райс, Збігнєвом Бжезінським, Діком Чейні.
1995-го Лев Силенко висвятив Тетяну Лисенко на священика — рунмаму Світославу.
— Звідтоді в мене рідновірське імя, — каже жінка. — Я виконувала обряд поховання Олега Кармелюка, голови ”Просвіти” Лас-Вегаса і тамтешнього рунтата. А ще й близького друга Джека Пеленса — голлівудського актора, українця Івана Палагнюка. 1997-го Учитель оголосив мене духовною донькою. Це означає, що маю право бути правонаступницею і продовжити його справу. Я кожної п’ятниці ввечері сідала за кермо й за 5 годин їхала 350 миль до нього в Спрін Глен. У вихідні він диктував мені листи, статті. Я писала, готувала, прала. Робила вареники, пекла пиріжки, варила борщ. Він любить усе українське. Коли Учитель тяжко занедужав, погодився переїхати до Вашингтона, до мого помешкання.
Розпитую про побут Силенка.
— Робив зарядку, мав дві невеличкі гантельки. Вранці натщесерце випивав склянку чистої води. Харчується скромно. Ніколи не їв ковбаси, м’яса. Хіба рибу зрідка.
Лев Силенко заповів поховати себе за трипільськими звичаями.
— Він хоче, щоби тіло кремували, частину праху розвіяли над однією з найвищих круч над Дніпром і на тому місці побудували Храм Дажбожий, — каже Тетяна. — А іншу частину праху — поховати в рідному селі й на тому місці зробити могилу.
2005-го університет ім. Вашінгтона у США висунув Лева Силенка на здобуття Нобелівської премії.
— Але ”Мага Віра” не перекладена англійською. Комітет вимагав перекласти хоча б кілька розділів. Здається, до 1 вересня 2006-го, — говорить Тетяна. — Але хвороба Вчителя вивела всіх із нормального ритму.
1921, 27 вересня — Лев Силенко народився в с. Богоявленське Олександрійського р-ну Кіровоградської обл.
1940 — служить у Червоній Армії, восени 1941-го потрапив у німецький полон
1947 — свідчив про Голодомор 1932–1933 рр. в Україні на процесі в Парижі
1949 — навчався в Гальденберзькому університеті, Німеччина
1953 — на кораблі ”Стюарт” прибув до Канади
1979 — написав книгу ”Мага Віра”, оголосив про РУНВіру
2008, 12 травня — повернувся в Україну
2008, 25 лиспопада — помер від запалення легенів в Канаді...
Довідка. Рідна Українська Національна Віра – це монотеїстична релігія, яку 1964 року в Америці відновив Лев Силенко, реформувавши багатобожну віру предків у віру в Єдиного Бога на ім’я Дажбог.
З тих пір Силенка вважають пророком усі послідовники цієї релігії. Він – автор книги "Мага Віра" (“Велике Світло волі”), що у перекладі з санскриту означає "Могутнє натхнення". Ця книга є священною для усіх РУНВірівців.
У ній, окрім різноманітних досліджень, філософських і релігійних постулатів, викладено також 17 заповідей і 7 Законів Правильного Життя. Уся історія України, викладена у книзі, досліджена самим Силенком без чужоземного впливу.
Символом РУНВіри є зображення трисуття (тризуба), що означає світ видимий (Яв), духовний (Нав), закони природи, звичаї (Прав).
РУНВірівці особливо шанують трьох видатних поетів-українців: Тараса Шевченка, Івана Франка і Лесю Українку, які, на їхню думку, першими почали висловлювати своє негативне ставлення до чужих релігій.
Літочислення у РУНВірівців ведеться від часів Мізинської культури, пам’ятки якої були знайдені біля с. Мізин на Чернігівщині на глибині 8 метрів на березі річки Десни.
Кількатисячолітня безперервна традиція густонаселеної Пра-України...
дає сучасним українцям доказ непорушності володіння своєю землею
упродовж тисячоліть. Треба визволитися від змови істориків.” Юрій Липа