- свій шлях до Місяця радянський «Луноход» розпочав в Україні. Для підготовки команди, що ним керувала, та для випробовувань самого апарата в кримських горах під Сімферополем було створено спеціальний «місяцедром». У 70-х на Місяць було запущено всього два «трактори» — «Луноход-1» та «Луноход-2». Під час виконання місячної місії «трактористи» теж знаходилися в Криму — у центрі керування в селищі Шкільне. Пізніше зі Шкільного керували роботою космічних кораблів «Союз», брали участь у здійсненні першої міжнародної стиковки «Союз»-«Аполон», відстежували перший, і єдиний, політ радянського «човника» «Буран». Після проголошення незалежності України центр у Криму було майже повністю знищено...
Для багатьох знайомство з мережею Інтернет починається в громадських пунктах доступу до мережі
Бізнес і приватні громадяни в країнах з ринковою економікою, що розвивається, розраховують на підтримку держави в оптимальному використанні Інтернету.
Illuminas Global в 2007-2008 роках за замовленням Cisco провела масштабне опитування, в якому брали участь 7743 приватних особи і 1800 різних компаній з 24 міст Росії, Польщі, ЮАР, Мексики, Бразилії і Аргентини. Метою опитування було з'ясувати, що заважає використанню Інтернету в міських умовах.
Результати, отримані у вищеозначених країнах, по багатьом параметрам співпадають і за великим рахунком відображають положення справ в багатьох інших державах з ринковою економікою, що розвивається, до яких відноситься і Україна. Вибір же країн, де проводився опит, визначався тим, що вони є різноманітністю соціальних і ділових культур, сталих мережевих економік, що розвиваються, а також різні рівні поширеності Інтернету.
Дослідження підтвердило, що в містах країн з ринковою економікою, користування Інтернетом досягло рівня зрілості і швидко стає невід'ємною частиною повсякденного життя людей. Місцеві мешканці добре уявляють собі потенційні можливості Інтернету і розраховують на значно ширше застосування онлайнових послуг, ніж сьогодні. Вони хотіли б, щоб держава грала в цьому провідну роль, надаючи корисні інтернет-послуги і якісну інтернет-інфраструктуру за доступної ціни.
Проте у великих містах використанню Інтернету і онлайнових послуг заважають відсутність відповідних знань, брак якісних послуг і залежність від персональних комп'ютерів, що знаходяться в загальному користуванні, - наприклад, в інтернет-кафе. І ще, - місцеві споживачі не розглядають мобільні пристрої як переважний засіб доступу в інтернет. Очевидно, цьому заважає вища ціна на мобільний Інтернет.
Отже, за результатами дослідження виявилось, що понад 80% опитаних підприємств на практиці переконалися, що Інтернет допомагає збільшити об'єм продажів, а також підвищити рівень задоволеності клієнтів і продуктивність роботи компанії. 67% громадян вважають, що доступ в Інтернет покращує життя людей.
Багато громадян і компаній в країнах з ринковою економікою, вже так давно використовують Інтернет, що має право називатися його ветеранами. При цьому чим довше вони користуються Інтернетом, тим вище їхні очікування з приводу новітніх можливостей глобальної мережі. Серед користувачів Інтернету частка людей, які переходять від нерегулярного користування Мережею до постійного, частого використання, дуже швидко зростає.
71% постійних користувачів Інтернету мають домашній доступ. Це дає підстави вважати наявність домашнього ПК ключовим чинником, що сприяє підвищенню частоти і об'ємів використання Інтернету. У цьому сенсі користь інтернет-кафе або центрів громадського доступу зводиться до того, що вони допомагають людям залучитися до Інтернету.
Городяни в своїй масі вважають, що мобільні телефони не здатні задовольнити їхні потреби в підключенні до Мережі.
Проте, залишаються і серйозні бар'єри. Так, 26% підприємств і 29% громадян назвали відсутність знань і навиків основною перешкодою для доступу до Інтернету і використання його потенціалу в повному об'ємі. Найчастіше на це скаржаться малоосвічені респонденти і люди старшого віку.
Ті ж, хто вже користується такими послугами, розраховують на ще активніше їх застосування і готові за це більше платити. Ті, хто мало використовує онлайнові послуги або зовсім не застосовує їх, пов'язує з майбутніми можливостями Мережі майже такі ж високі очікування, як постійні користувачі. При цьому нові послуги з додатковою оплатою, - такі як освітні і медичні сервіси, викликають навіть більший інтерес і готовність нести додаткові витрати, на відміну від інтересу до онлайнових транзакцій.
Підприємства хочуть ширше використовувати електронну комерцію. Компанії бачать великий потенціал в ширшому застосуванні Інтернету для електронної комерції, виявляючи при цьому меншу зацікавленість в розширенні онлайнової взаємодії з державними установами.
Але разом з тим, користувачі в цих країнах сподіваються на державу. Так, переважна більшість підприємств (80%) і громадян (77%) вважають, що держава повинна спростити доступ в мережу Інтернет. Крім того, більшість підприємств вважають, що держава повинна докладати більше зусиль по розвитку інфраструктури Інтернету.
«Хоча ряд ключових чинників, пов'язаних з впровадженням інформаційних і комунікаційних технологій, залежить від центральної влади, вирішення багатьох питань залишається в компетенції муніципалітетів. Щоб сповна використовувати переваги IP-мереж, необхідно здійснювати впровадження широкосмугового доступу в Інтернет як на загальнонаціональному, так і на місцевому рівні. Сучасним містам необхідно підвищувати свою конкурентоспроможність, і добитися цього можна за рахунок масового впровадження технології Web 2.0», - переконаний Енріке Руеда-Сабатер (Enrique Rueda-Sabater), директор Cisco із стратегічних питань на ринках, що розвиваються.
Інформаційні і комунікаційні технології вже допомогли підвищити конкурентоспроможність і продуктивність роботи багатьом містам і країнам. Із зростанням конвергенції мереж виникають нові можливості. Міста і країни використовують їх, щоб прискорити свій розвиток і випередити розвиненіші країни і міста, причому ті, що відстають, відкочуватимуться все далі назад в плані конкуренції на національному і регіональному рівні.
IP-мережі дають економічні переваги, зокрема підвищення продуктивності роботи: наприклад, за рахунок зниження вартості операцій, масштабованості і впровадження швидких і надійних інформаційних потоків. Також забезпечується підтримка інновацій: наприклад, за допомогою онлайнових інструментів спільної роботи, вікі і т. п..
З іншого боку, мережі дають і соціальні переваги, зокрема широкий доступ до освітніх і інших корисних інформаційних ресурсів, надання онлайнових державних і медичних послуг, розширеної участі громадян і різноманітні можливості для розваг.