Актуально
19965 переглядів
 |
– До помаранчевого Майдану рейтинг Юлії Тимошенко не дозволяв їй грати самостійну президентську гру. Ви фактично привели її тоді до влади і зробили це власноруч минулого року. Які дії Ваші зараз, коли Прем'єр відкрито звинувачує Вас і вимагає Вашої відставки?
– Я пригадую 2004-й рік, коли у турах – чи приїжджаєш на Лівобережну Україну, чи ти приїжджаєш на Правобережну Україну – завжди переді мною ставилося одне питання: «Вікторе Андрійовичу, чому ця злодійка біля Вас? Що Вас заставило поставити, дозволити стати біля себе Тимошенко?» Мій клич був один: давайте зараз не будемо робити самосуд над цією фігурою, давайте не будемо тлумачити, чому вона краде газ, давайте не будемо тлумачити, чому вона краде бюджет, давайте не будемо тлумачити – є тільки суд. І стояла вона за спиною у мене на Майдані не через боротьбу за українські ідеали – вона стояла за себе. І не було такого дня, щоб вона стояла за народ чи за Україну. Це авантюрист у політиці, який топитиме усіх, бо їй потрібно одного – владу, безмежну. І світ політичний у неї ділиться на дві частини – або ти лакей, підкаблучник, або ти ворог, який завжди буде в анафемі. Третьої позиції немає.
Тому я сказав би, що сьогодні проблема не у моїх відносинах з цією леді – вона об'явила опозицію нації, вона об'явила опозицію державі. Ситуація, безумовно, давно вийшла з-під контролю Прем'єр-міністра. Починаючи з першого місяця, коли вона прийшла до прем'єрства, коли вона почала роздавати, не міряючись із можливостями, обіцянки, які жодну не виконала. Але сьогодні уже наступає момент відповідальності – хто відповідатиме за інфляцію 22%? Зовнішня криза? Криза у нас сидить на Грушевського, на сьомому поверсі, в кабінеті Прем'єр-міністра. І коли сьогодні час відповідальності приходить, і, власне кажучи, окрім негативів, нема за що відповідати Прем'єр-міністру, треба знайти спосіб, як відійти від цієї відповідальності, як повісити цю відповідальність на НБУ, на когось іншого. Тільки не на себе. Я думаю, що на цей раз – не вийде.
– А оці звинувачення у валютних махінаціях – НБУ, окремих комерційних банків і Секретаріату в тому числі – це теж перекладення відповідальності?
– Сказав би я, це треба просто не мати ніякої середньої освіти, щоб маніпулювати речами... Я так думаю, що вона не може сформулювати навіть значення цієї термінології. Валютний курс Національний банк не встановлює, валютний курс Національний банк фіксує. Курс національних грошей буде стабільний тільки в тому випадку, коли у нас буде збалансована торговельна політика, торговельний баланс в Україні повинен бути. Що трапилося в цьому році? Ми маємо 14 мільярдів торговельного дефіциту. Чому він виник? Декілька епізодів можна набрати. Тільки Тимошенко заборонила вивезти 5 мільйонів тонн надлишкового зерна із січня по травень. Країна не отримала 2,5 мільярда торгової виручки. Тимошенко завезла небачену в історії кількість м'яса – 550 тисяч тонн. Вірніше, обрізків заморожених. Країна втратила від цього півтора мільярда. Якщо йдемо далі до газу, – уряд закачав газ, по якому не здійснив проплату більше 2 мільярдів. Жоден уряд такого не робив. Знаєте, країна, в якої річна інфляція найбільша в Європі і в Азії, – це 22 %. Країна, в якої за 10 днів до початку нового року немає ні центрального бюджету, ні місцевого бюджету. У країні є тільки один відповідач – уряд.
– Крім цього, на сьогодні можна стверджувати, що система грошових накопичень українців повністю зруйнована, оскільки через некерований курс долара ми всі фактично удвічі збідніли. Хто за це відповість?
– Ну, вибачте, коли Прем'єр-міністр закликає не повертати іпотечні кредити, і вона серце рве, що я за націю, за людину, за інтерес покладу себе, бо я Жанна д'Арк, – це пусті слова. Тому що, якщо говорити про інтереси людини, нам треба одне пам'ятати – одна людина взяла кредит, і дуже важливо, щоб вона не втратила при його обслуговуванні. Друга людина принесла свої гроші в банк і відклала на депозит, адже банк своїх грошей не має. Банк в населення бере, в одної частини, і другій частині населення дає. Якщо одна частина населення не повертає, то друга частина не отримує. Це просте правило.
– Багато хто сьогодні каже, що у нас скінчилася політична криза. Що у нас є спікер, у нас є коаліція трьох. Інші кажуть, що не визнають такої коаліції. Власне, Ви визнаєте законні дії цієї коаліції? Вважаєте, що Верховна Рада України у нас сьогодні дієздатна зі спікером Володимиром Литвином і з коаліцією, яку утворили фракції БЮТ, Блок Литвина і «НУ-НС»?
– Фракції, що увійшли до коаліції, у списочному складі повинні формувати більше 226 голосів. Авантюра, яка була проведена, вона призвела до того, що через підкуп, через політичну корупцію три політичні сили проголосували за створення цієї коаліції. Підтверджую – через корупцію, через механізми прямої й опосередкованої корупції формально було досягнуто прийняття такого рішення. Сьогодні ця коаліція не має публічної угоди, яку підписали б не менше 226 народних депутатів. Таким чином, ми можемо сказати, що у парламенті сьогодні немає коаліції, яка мала б 226 голосів. І ця ситуація сформульована тільки для того, щоб продовжити стагнацію Прем'єра Тимошенко і тієї політики, яку вона проводить.
– Тобто ситуація, коли у парламенті немає коаліції, але принаймні у нас є Голова Верховної Ради, ця ситуація на руку Прем'єру?
– Я усіляко підтримуватиму працюючий парламент. Але працюючий парламент може бути тільки в одному випадку: коли 226 нормально об'єднаних людей, які відповідають за курс.
– Ви готові оголосити указ про нові позачергові парламентські вибори?
– Зараз – ні. З ряду причин. Причина перша – ситуація, що є на кінець грудня, – це не та ситуація, яка була на початку вересня, коли Прем'єр-міністр де-факто пішла до іншої коаліції і зруйнувала попередню коаліцію. У нас немає бюджету 2009-го року. У нас нема пакета дієздатного, який би разом із бюджетом 2009-го року дав відповідь, як мінімізувати наслідки внутрішньої кризи – економічної, бюджетної, фіскальної і зовнішньої кризи. Треба і зважити на те, що, говорячи із сьогоднішнього дня, через шість місяців починаються вибори президента, через 6 місяців. Чи варто сьогодні говорити про систему двох виборів – одночасно і парламенту, і президента? Чи це іде на користь зараз країні? Я переконаний, що це питання, на яке у мене особисто сформована негативна відповідь. Кінець кінцем, так відчуває і нація, так відчувають і політичні сили.
Публiкацiї за темою «Політика»:
