«Подільські Товтри» - перлина Поділля

Національний природний парк «Подільські Товтри» - осередок збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, історико - культурної спадщини Поділля.

У 1995 р. в Софії була прийнята Всеєвропейська стратегія біологічного і ландшафтного різноманіття, яка передбачає у всіх регіонах Європи забезпечити в контексті концепції сталого розвитку охорону видів рослинного і тваринного світу, унікальних ландшафтів , створення всеєвропейської екологічної мережі, в якій особлива роль відводиться природоохоронним територіям.

Науково - технічний прогрес, поряд з позитивними зрушеннями у багатьох галузях техніки, одночасно пагубно відбився на біологічному різноманітті через порушення природних екосистем та взаємозв'язків між окремими ланками життя на Планеті.

Сьогодні все очевиднішим стає те, що охорона біожиття природи неможлива без охорони, збереження і відновлення цілісних екосистем . Людство дійшло переконання , що такими осередками мають стати природоохоронні установи, зокрема, біосферні заповідники, біосферні заповідники і НПП. Нині вся територія України опаясано цими природоохоронними структурами , які складають природоохоронну мережу держави. Поряд із цим в Україні створено відповідне природоохоронне законодавство. Тільки жаль, що ті , хто мав би поважати і свято виконувати їх є першими порушниками.

Найбільш поширеними природоохоронними установами нині виступають національні природні парки. На них і покладаються великі надії та сподівання, щодо збереження, охорони і відтворення ще не докінця знищених природних осередків життя , в яких проживає різна біота.

НПП "Подільські Товтри" в регіоні Поділля виступає єдиним природоохоронним осередком , де можливі планомірні багаторічні спостереження за зміною природних процесів, поведінкою рослин і тварин (особливо раритетів) і розробка наукових основ їх збереження. У природоохоронній сфері НПП є основним полігоном для багатолітніх моніторингових спостережень.

НПП "Подільські Товтри" діє в межах Хмельницької області з 1996 року з метою збереження унікального витвору природи - Подільських товтр, а з ними і генофонду біоти. За площею він є найбільшим в Європі (261316 га). Сакральною перлиною, завдяки якій і створено НПП, є збереження і охорона феномену природи - Подільських товтр, які не мають собі аналогів в Європі. Це витвір двох колишніх морів - Тортону і Сармату. Зважаючи на їх неповторність, стратегічне значення для природи регіону, клімато-і гідрологічну роль, специфічний рослинний і тваринний світ не одне покоління дослідників - як вітчизняних, так і зарубіжних непокоїло його збереження і охорона.

Взяти хоч би Китайгородський геологічний розріз доби силуру, на базі якого в різні роки проходили два міжнародні геологічні симпозіуми, наукові конференції, експедиції тощо. Нині він має статус заказника загальнодержавного значення і знаходиться на території НПП. Проте слід зауважити, що це не єдиний форпост Товтрового пасма. Природно-заповідний фонд парку включає більше півтори десятка фрагментів цього феномену. Разом взяті вони відображають всю природну зональність України: ліс, степ, лісостеп. Більша частина Товтрового пасма вкрита лісами, де лісоутворюючою породою виступає дуб звичайний, а сопутньою породою до дуба є - граб звичайний, ясен звичайний , клен гостролистий, клен явір. У зоні смт. Сатанова ще чудом зберігся осередок природного насадження бука європейського, який тут є східною межею ареалу. Цей об'єкт теж має статус заповідності державного рівня (Іванковецький заказних, 1014,5 га).

Значно менша частина Товтрового пасма представлена степовими або змішаними лісостеповими територіями. Саме вони є найбільш цікавими у науковому відношення утворами, оскільки тут найбільше зростає рідкісних видів рослин та їх угрупувань. Сприятливі геоморфологічні, едафічні, макро- і мікрокліматичні умови Товтрового пасма обумовили розвиток різноманітного флористичного багатства рослинного покриву, фауністичного населення, ландшафтної мозаїчності місцевості.

Аналіз систематичної структури вказує на ксероморфний характер досліджуваної флори, генетичні зв'язки з давньосередземним видовим центром. Саме завдяки Товтровому пасму регіон Поділля за флористичним різноманіттям займає трєтє місце після Криму та Карпат. За уточненими даними інвентаризації флори на території НПП зростає 1300 видів судинних рослин, з яких майже 300 є рідкісними і цінними в науковому відношення. Це релікти, ендеми, субендеми, рідкісні види та види з Червоних книг України, Європи, Бернської конвенції.

На багатство флори регіону вказували багато дослідників (І. Пачоський, 1910; С.Маковецький, 1913; М.Круцкевич, 1961, 1967; Г.Кузнецова, 1958; Г. Куковиця, 1970; Б.Заверуха, 1985 та інші ). Як не дивно, але ботаніки ще й досі виділяють і описують в регіоні нові невідомі види. Особливу цінність представляють релікти - види, які чудом уціліли на Товтровому пасмі і дійшли наших днів з минулих геологічних епох. Вони є свідками формування історії регіону. Їх тут зростає близько 60 видів. Сьогодні фактично це рідкісні рослини, часто вимираючі, з обмеженими чи сильно диз'юнктивними ареалами, які вимагають особливої уваги та охорони.

Інша цікава група рослин - ендеми та субендеми (36 видів). Їх зростання, на відміну від попередніх, обмежено певною територією, тобто, вони ростуть у конкретному локальному регіоні. Окрему загадкову групу рослин складають дезюнктивно-ареальні види (40 видів) (С.І. Ковальчук, 1980; Л.Г. Любінська, 1999).

Особливо охоронними на території НПП є сім видів зі списку Бернської конвенції та 61 вид з Червоної книги України (1980,1996р.). Аналізуючи генезу флори регіону І. Пачоський (1910р.) вказує на її особливість і вважає, що флора Подільської височини є основним ядром формування флористичних і ценотичних комплексів сусідніх регіонів - Полісся і Причорномор'я.

Фауністичний комплекс НПП сформований у специфічних умовах Товтрового пасма. Загальна кількість населення тварин складає близько 70 видів. На заповідній території зустрічається близько 700 видів комах. Тваринний світ хребетних досить різноманітний за спектром систематики наявні всі класи.

Географічне положення Поділля зумовлює одночасно і специфіку та багатство видового складу птахів (223 види), (В. Боголепов, 1915; В.П. Хроневіч, 1926; М.Д. Матвєєв, 1999). Отже, територія НПП є специфічним зоогеографічним районом мешкання різних фауністичних представників, серед, яких чимало специфічних, а 81 вид із них занесено до списку Червоної книги України (1994р.). Наявне біологічне різноманіття приурочене до неординарного витвору природи - Товтрового пасма.

Орографічно у Товтровому кряжі виділяється головне пасмо, яке характеризується ланцюгом горбів і вирізняється найбільшими абсолютними висотами, масивною будовою і бокові гряди і групи, що обромляють його. Відносна висота пасма - 50-60 метрів, а деякі із них сягають значно більших висот, як , наприклад, товтра "Велика Бугаїха" (409,0 м ). На вершинах багато мальовничих скель, скадених десятками різновидів вапняків з рештками різних морських організмів. В окремих місцях вони утворюють карстовий рельєф у вигляді різних розмірів печер (Залучанська, Кармалюкова, Антлантида).

Нами проводилася інвентаризація товтрового пасма відносно незайманих товтр. Нині кількість їх сягає 159, загальною площею 1,5 тис.га. (складена картосхема їх розташування). Для більшості з них подана етнографічна назва з відповідними легендами, які віками народ складав, пов'язуючи з певними історичними подіями чи традиційними дійствами. Дані матеріали віддано в розпорядження НПП. Певна частина цих товтр зараз віднесена до заповідних об'єктів загальнодержавного чи місцевого значення і складає єдиний природно-заповідний фонд парку. Це товтри "Велика і Мала Бугаїхи" - 66 га, Івахновецькі товтри -155 га, "Сокіл" - 56 га, "Самовита" - 4 га, "Чотири кавалери" - 9,3 га, "Деренова і Садова" - 25 га та інші.

Низка товтр має заповідний статус місцевого значення: "Івахновецькі товтри" - 47 га, "Сорочинські товтри" - 7 га, "Черчецька товтра" - 4,5 га, Нігинська товтра - 3,5 га. Статус заповідності визначено і, здавалося б, усі проблеми зняті, якби не одна надто істотна обставина - це нерудні корисні копалини. Справа в тому, що Головне товтрове пасмо, як і окремі товтри, які простягаються у південній частині області з Городоцького району на заході через Кам'янець-Подільський район на сході за хімічним складом являють собою рифові вапняки з високим вмістом карбонату кальцію (до 90 %), що відповідають найкращим світовим стандартам вапняка для цукрової і цементної галузей промисловості та підприємств будівельної індустрії.

Саме вони і непокоять унікальний витвір, починаючи з 1929 року. У цей час започаткували його руйнування Закупнянський (Чемеровецький р-н) і Вербецький (Кам'янець-Подільський р-н) цукрокар'єроуправління. До них з 1970 р. підключився Кам'янець-Подільський цементний завод, будівельники та шляховики. І зупину їм немає, особливо в добу дикої ринкової економіки, де все купляється і продається, а ліцензії стали її вершителем. Звідси і небезпека: чи зуміємо зберегти цей унікальний витвір а в додачу і не удосконалене природооронне законодавство.

НПП офіційно визнано, але ефективність його діяльності щодо захисту та збереження ПЗФ не є такою, як би цього хотілось. Біда в тому, що користувачем цього фонду є не природоохоронна установа, а інші землекористувачі, які не зацікавлені у збереженні та господарському використанні природних ресурсів. Іде інтенсивна торгівля нашою спадщиною. Державні структури, створені для цього, не спрацьовують. З іншого боку, чинне земельне законодавство унеможливлює вилучення та надання заповідних об'єктів у розпорядження НПП без згоди місцевих рад, що виступають їх власниками. Останніх менше всього хвилює проблема охорони та збереження ПЗФ. Це при тому, що місцеві органи влади просто не знають, які території слід охороняти як місцезнаходження рідкісних видів рослин і тварин, яка їх чисельність тощо. Вони зацікавлені лиш в одному - будь - якою вилучити побільше ресурсів і коштів. Землекористувачами виступають випадкові люди, яким байдужі та невідомі проблеми захисту природи і збереження біорізноманіття.

При вилученні будь-якого природно-заповідного об'єкту на користь НПП завжди постає глуха стіна митарств і тяганини із самоврядувальниками різних рівнів і в першу чергу з місцевими. До того ж повстає нерозв'язана проблема - це державні акти на вилучені об'єкти, виготовлення яких вимагає величезних фінансових коштів, що є тепер надто проблемно. І дуже прикро, що чинне природоохоронне законодавство цього і досі не відрегулювало.

Не має чіткості у взаємовідносинах між природоохоронними інституціями, наприклад, між НПП і держлісгоспами. Між ними сьогодні існують очевидні антагоністичні відносини. Справа в тому, що основна частина ПЗФ НПП розміщена в межах Кам'янець-Подільського та Ярмолинецького держлісгоспів. Коли йдеться про вилучення природно-заповідного об'єкту, то працівники лісового господарства сприймають це з великим супротивом та обуренням, а законодавство цих протистоянь не вирішує. А тим часом працівники держлісгоспів свою справу роблять. Здійснюють суцільні рубки. Заторкнуте питання вимагає на рівні держави невідкладного вирішення. Кому невідомо - де два господарі, там ніколи не було порядку. Як охороняти і зберігати природню спадщину, яка дісталась нам, якщо користувачами є різні установи. Земля стала заручницею, яка споконвічно нас голубила, оберігала і годувала, не вимагаючи від нас нічого, окрім праці на ній.

Нині земельне законодавство настільки розпливчасте, що важко відповісти хто істинний господар на цій землі. У тих випадках, де діє природоохоронна установа, всі надбання природної і культурної спадщини (в тому числі і ліси державного користування) повинні бути їй підпорядковані і це має вирішуватись на рівні держави. Тільки за таких обставин реально можна говорити про формування екомережі, охорону біорізноманіття, зберігання ландшафтів як безцінної спадщини. Що стосується збереження феномену Товтрового пасма, то на часі мати генеральний план охорони та експлуатації його ресурсів. Про це йшлося ще в 70-х роках XX століття, але крім обіцянок зрушень і досі не має. Насправді триває замовчування з боку тих, хто мав би це вирішувати. І дивно та боляче те, що такий важливий документ, як Проект організації території НПП, який державі обійшовся в немалі кошти, не знімає цих проблем.

20 грудня 2024, п`ятниця

utmx_section("Headline")«Подільські Товтри» - перлина Поділля

«Подільські Товтри» - перлина Поділля