|
Кришталевий череп із Британського музею (фото: AFP) |
З того часу, як в червні паризький Музей на набережній Бранлі виставив в одній з вітрин кришталевий череп, цей лякаючий артефакт став привертати натовпи відвідувачів.Керівництво музею дістало череп із запасників одночасно з виходом фільму "Індіана Джонс і королівство кришталевого черепа". Сюжет фільму пов'язаний з легендою про те, що до 2012 року необхідно зібрати разом 13 кришталевих черепів, що відносяться до часів ацтеків і створених понад 500 років назад, щоб запобігти кінцю світу.
Проте череп з Музею Бранлі - підробка, так само як і
аналогічні експонати з інших провідних зібрань ніби Смітсонівського інституту і Британського музею. У музеї визнають, що про череп відомо мало. На табличці з поясненням інформації також небагато: "XIX сторіччя Європа?"
Але головне питання в іншому: чому музей виставляє артефакт, якщо знає, що він фальшивий?
Частково тому, що відвідувачам все одно, пояснює Естер Пасторі, професор мистецтвознавства з Колумбійського університету. "Люди хочуть побачити мистецтво ацтеків", - говорить вона, "навіть якщо насправді це не мистецтво ацтеків". А музеї, за її словами, повинні виставляти і підроблені артефакти, тому що у відомих фальшивок є свої прихильники.
Експонати-підробки
До недавнього часу підробки вважалися ганьбою музеїв, але недавно їм стали приділяти пильну увагу. 1990 року Британський музей виставив на загальний огляд найвідоміші з містифікацій - зокрема саркофаг, який раніше відносили до VI століття, але який насправді виготовили в XIX сторіччі.
Деякі фальшивки прославилися настільки, що знайшли і власне призначення, ставши об'єктами спадщини містифікаторів. Так, в 1896 році Лувр придбав рідкісну золоту тіару, яка, як вважало керівництво музею, відносилася до грецьких скарбів III століття до нашої ери. Незабаром один з німецьких археологів довів, що це підробка, виготовлена маловідомим російським майстром всього за декілька років до продажу. Осоромлений Лувр на десятки років прибрав тіару в запасники - поки в 1997 році її не продемонстрували в музеї в Єрусалимі на виставці, присвяченій тому самому майстрові.
"Кришталеві черепи - це дійсно артефакти, хоч і не тієї епохи, до якої їх відносять", - говорить Джейн Уолш, археолог із Смітсонівського національного музею природної історії. Вона вивчила 10 черепів з тих пір, як в 1992 році перший з них підніс музею анонімний дарувальник. "Нам потрібно зрозуміти, як їх називати тепер. Важко говорити, що це підробки - іноді я називаю їх містифікаціями", - говорить Уолш.
У музеях дуже багато імітацій, стверджують експерти. На спеціалізованій виставці Британський музей продемонстрував відразу 600 подібних експонатів. Багато фальшивок музеї купували в кінці XIX століття, коли країни поспішали створити потужні національні колекції. "У всіх музеях є дивовижні підробки", - говорить Стефан Мартін, очільник Музею Бранлі (той був відкритий в 2006 році, щоб прийняти французькі колекції мистецтва народів Африки, Америки, Азії і Океанії).
 |
Музей Бранлі |
Передові технології для черепів
Мартін згадує, з яким трепетом в дитинстві роздивлявся кришталевий череп, який тоді знаходився в Музеї людини в Парижі. І лише опісля декількох десятиліть під час підготовки до відкриття Музея Бранлі він дізнався, що череп був виготовлений не ацтеками. Британський і Смітсоновський музеї надали французам результати дослідження черепів, що зберігалися у них. У 1990-і роки Джейн Уолш вивчила документи про розкопки культур доколумбової Америки: ніхто і ніколи не заявляв про виявлення кришталевого черепа.
Розвиток технологій, завдяки якому вдається встановити підробку там, де раніше її не могли помітити, дозволив експертам Британського музею продовжити дослідження. У 1996 році вони вивчили очні ямки і отвір нагорі черепа. Ті були висвердлені надто точно, щоб говорити про ручну роботу. Завдяки могутнім мікроскопам і датчикам дослідники дійшли висновку, що сліди на тих черепах, що зберігаються в Британії і в США, залишені свердлувальним верстатом. У ацтеків подібної техніки не було.
Британський музей проінформував Мартіна про те, що череп, що зберігається у Франції, може виявитися не сучасним: обидва предмети пройшли через Ежена Бобана - французького антиквара кінця XIX століття з поганою репутацією. Саме він почав в 1860-і роки продавати кришталеві черепи, знайдені, за його словами, в Мексиці. На думку експертів, антикварові було добре відомо, що це не оригінали, і саме Бобан сприяв розповсюдженню легенди про черепи і апокаліпсис, яка існує й сьогодні.
У ацтекській культурі черепи, вирізані з вулканічної породи, використовувалися на згадку про людські жертвопринесення. Заявивши, що кришталеві черепи створені ацтеками (народом, який у той час був оточений таємничою аурою), Бобан створив навколо них загадкову атмосферу. Протягом століття міф про важливість черепів ріс як сніжний вал.
Мартін вирішив не включати французький череп в постійну експозицію через брак місця, проте кришталева скульптура привертала увагу прихильників і тих, хто вірить в її достовірність. За словами ученого, йому стали надходити листи із звинуваченнями, що він не показує череп, тому що боїться прокляття. Тоді-то він зрозумів, наскільки сильний інтерес до черепа, не дивлячись на його сумнівне походження.
За минулий рік французькі учені знов досліджували череп і прийшли до тих же висновків, що і фахівці Британського музею і Смітсонівського інституту. "У нього дивна історія, і люди люблять його обговорювати", - говорить Мартін.
Коли Мартін дізнався, як називатиметься новий фільм про Індіану Джонса, то побачив в цьому можливість витягнути кришталевий череп з сховища. Він не заперечує, що сподівається таким чином привернути відвідувачів, хоч і доведено, що череп несправжній. "Ми осідлали хвилю поп-культури і намагаємося використовувати її в своїх цілях", - пояснює учений.
"Звичайно ж, це підробка, - погоджується Івон Харді Ріотт, прикрашений татуюванням відвідувач, що прийшов подивитися на череп. - Справжній кришталевий череп - надто могутня штука, щоб хоч один музей наважився виставити його на огляд".
Актуально
94296 переглядів
До теми:
