|
Відходи - на тепло |
Мовби передчували різке загострення енергетичної проблеми з накладенням на неї ще й кризи фінансово-економічної і не дуже вірили обіцянкам деяких державних достойників та політиків щодо можливості «дешевого газу для українських споживачів» у тисменицькому ВАТ «Агропромтехніка» (колишня райсільгосптехніка). Ще задовго до останнього підвищення цін на газ тут запалились ідеєю освоїти і запропонувати підприємствам та населенню свою продукцію — технічні новинки, що дозволяють відмовитись від використання природного газу для опалення приміщень на користь дров, деревної щепи, тирси й соломи.
Виявляється, така заміна в державному масштабі дала б можливість не тільки значно зменшити обсяги імпорту з Росії блакитного палива, а й конкретному підприємцеві чи селянинові скоротити у 2,5 раза витрати на опалення своїх виробничих, адміністративних або житлових приміщень.
Тисменицькі котли з теплоощадною обшивкою та високим коефіцієнтом корисної дії здатні буквально за якусь годину роботи, як говорили на їх презентації журналістам обласних ЗМІ працівники «Агропромтехніки», нагріти воду в батареях до гарячої. Це по-перше. А по-друге, розроблені у ВАТ машини й механізми розв’язують не тільки енергетичну, а й екологічну проблему. Йдеться про утилізацію лісосічних відходів, які забруднюють карпатські ліси. До того ж, як пам’ятаємо, знесені під час торішньої катастрофічної повені з гірських схилів потоками дощової води, вони загатили у вузьких місцях, біля мостових опор русла річок — і в результаті значно збільшилися зони затоплення, в які потрапили населені пункти, городи й сіножаті селян.
Але до ідеї створити конструкцію здатних працювати і безпосередньо в лісі порубочних машин на тракторній тязі, які би подрібнювали гілки дерев, завантажували щепу в контейнери для подальшого транспортування до місць використання (цими машинами тепер зацікавились лісівники), у ВАТ прийшли пізніше. Вже після розробки економічно ефективних котлів, що працюють не на газі, а на альтернативних йому видах палива. Образно кажучи, котли «потягнули» за собою цілий шлейф машин та механізмів для технологічної підготовки відходів лісозаготівлі, деревообробки та зернового господарства до спалювання, що їх теж успішно розробили тисменичани. Адже належно висушені, спресовані в брикети чи гранули відходи швидше й повніше згорятимуть у топках котлів. Та й у такому вигляді їх можна подавати туди механізованим способом.
Ініціатором й ентузіастом випуску техніки, яка б дозволила опалювати приміщення альтернативними природному газові джерелами енергії, був голова правління ВАТ, депутат районної ради Михайло Микитинський. Дехто запитував його іронічно:
— А чи не пропонуєте ви нашим сільським жителям знову, на сміх усій Європі, взяти до рук сокиру й рубати дрова для котлів, які вони у вас придбають? Навряд чи піде на це той, хто вже звик користуватися для опалення свого помешкання та інших побутових потреб природним газом...
Михайло Михайлович відповідав скептикам:
— Ви ще не знаєте — ми створили конструкцію і такої машини, яка сама, гідравлічним способом, розколюватиме ковбани на дрова.
 |
Голова правління ВАТ «Агропромтехніки» Михайло Микитинський |
Днями М. Микитинський не без гордості за виготовлені перші тисменицькі котли — плід колективної думки і рук конструкторів, інженерів, робітників — розповідав гостям-журналістам про плани колективу щодо випуску енергоощадної техніки. «Агропромтехніка» єдина в нашій області виготовляє таку, по-своєму унікальну, техніку. Та й щось не чули тисменичани, що і в інших регіонах є потенційні конкуренти для їхнього ВАТ — виробника котлів, що обігрівають приміщення відходами.
— Виробнича програма, за здійснення якої ми взялися усім колективом, — розповідає Михайло Михайлович, — передбачає освоєння і випуск низки нових видів продукції, які допоможуть усім нам бути більш енергоощадними вдома, у приватних підприємствах, державних закладах та установах. Скажімо, розроблені у нас котли модульного типу, в яких теплообмінником слугує не вода, а повітря, можна використовувати у приміщеннях, де немає потреби в щоденному опаленні, — в клубах, церквах.
А починали у товаристві з виготовлення експериментального зразка пристрою. Працівники «Агропромтехніки» кажуть, що й самі були приємно вражені, підключивши до опалювальної мережі свого адміністративного приміщення цей котел потужністю 25 кВт: він перевершив усі їхні сподівання. Інші котли різної потужності (від 17 до 1700 кВт) виготовили під конкретні замовлення. Бо, кажуть, інакше не звели б дебет з кредитом у наш ринковий час.
Журналістам демонстрували прямо в цеху ці пристрої, за які замовники вже заплатили гроші. Найменший побутовий котел розрахований на опалення приміщення площею до 170 кв. м і коштує сім тис. грн., а найбільший, що належить уже до категорії промислових, — 42 тис. Придбав його для обігріву приміщення невеликого ресторану з готелем один болехівський бізнесмен. Надійшли тисменичанам замовлення також із туристичного комплексу «Буковель», з Калуша, Івано-Франківська.
Хоча, думається, географія покупців енергоощадної продукції «Агропромтехніки» в нинішній кризовий час, після відчутного подорожчання газу для споживачів, мала би бути набагато ширшою, сягати далеко за межі нашого краю. Адже котли можуть працювати на відходах не лише деревних, а й сільськогосподарських.
Скільки ще соломи залишається в полі після збирання зернових, особливо в регіонах — українських житницях, і або просто перегниває, або ж її спалюють. Але ж це все одно що палити грошовими асигнаціями — летять за вітром калорії тепла, які взимку могли б обігріти селянські хати! Звичайно, для того, щоб солома за своєю теплотворною здатністю дорівнювала такій же кількості вугілля, вона має потрапляти в топку котла у вигляді тюків, а ще краще — брикетів чи гранул. Для отримання їх солому спершу підсушують, спресовують під тиском. Тоді й тлітиме вона довго, виділяючи максимум тепла, а не спалахне як сірник і тут же вся вигорить. Тисменичани готові на замовлення зацікавлених юридичних чи фізичних осіб випускати й цілі технологічні лінії для брикетування та гранулювання соломи, а також відходів деревообробки — мають пакети відповідної технічної документації. Ясна річ, вартість таких ліній набагато більша, аніж котлів, — від 250 тис. до мільйона грн.
Отут ми й підійшли до проблем, з якими зіткнулися ті, хто запраг зробити свій вагомий внесок у справу енергозаощадження в області й Україні. Як признаються працівники ВАТ, виготовлення перших котлів виявилося для них досить трудомістким, бо серійний випуск таких опалювальних пристроїв, а тим паче виробництво згаданих технологічних ліній, вимагають і відповідної технологічної й технічної інфраструктури. Нею ж не можуть похвалитися у товаристві, де досі виготовляли лише звичайні металоконструкції на замовлення. Сама колишня райсільгосптехніка не має коштів для створення сучасного виробництва з випуску енергоощадної техніки. Виробництва, нині гостро затребуваного нашим суспільством і вельми перспективного.
— А якраз так, вважаю, належить ставити питання, якщо хочемо, аби від ініціативи «Агропромтехніки» отримали вагому віддачу наша область і держава, підприємці і звичайні громадяни, котрі купуватимуть економічно вигідні й практичні у користуванні котли, аби, певна річ, і саме товариство отримало прибуток і змогло створити у себе нові робочі місця, — каже заступник голови районної ради Богдан Мохняк. — Керівництво Тисмениччини вишукує можливості надати посильну фінансову допомогу цьому колективу в освоєнні енергоощадної продукції. Та водночас просимо про фінансову підтримку цієї доброї справи і коштами з обласного та Державного бюджетів.
Колись побутував такий іронічний вираз: «ініціатива карається». Та в цьому разі, думається, вона дійсно заслуговує всілякої підтримки на всіх рівнях влади, бо не обмежується тільки рамками колективу тисменицького ВАТ, а має суспільне значення.
Від “Аратти”. Для зацікавлених наводимо контактну інформацію ВАТ «Агропромтехніки»:
тел. (03436) 21433
тел./факс (03436) 21927
Для листів: Липова вул. 11, Тисмениця, Івано-Франківська обл. 77400
Актуально
77498 переглядів
Публiкацiї за темою «Антикриза»:
