 Актуально Чи знаєте Ви, що:
- найдовша печера на Україні носить назву «Оптимістична» і знаходиться на Поділлі - це гіпсова печера на глибині 20 м, протяжністю понад 230 км. Вхід до неї розташований поблизу села Королівка Борщівського району Тернопільській області. Це найдовша гіпсова печера у світі і друга за протяжністю, - вона поступається лише Мамонтовій печері в США...
Курс валюти:
Погода в Україні:
|
 |
Володимиру Івасюкові сьогодні виповнилось би 60...
Українці 60679 переглядів
Опубліковано - 4.03.2009 | Всі публікації | Версія для друку
|
Перше виконання пісні “Червона рута” на Театральній площі в Чернівцях на передачі “Камертон доброго настрою”. Із Володимиром Івасюком співає Олена Кузнецова. 13 вересня 1970 року | — Івасюк спочатку зняв, як тепер кажуть, аматорське відео на свою “Червону руту”. Приніс на телебачення плівку. Ідея музичного фільму на фоні Карпат сподобалася керівництву, й почалися професійні зйомки...— Як бачу десь знімки з фільму ”Червона рута” чи з передачі ”Алло, ми шукаємо таланти”, яку 1972-го знімали в Чернівцях, то зразу знаю, що то мої. Я ж тоді один мав дозвіл на зйомку, 12 плівок відзняв. Але вони розійшлися по газетах і журналах, ніхто автора й не вказує. Є пісні народні, а це фото народні, — усміхається редактор Чортківського районного радіо, що на Тернопільщині, Роман Островський, 59 років.
У 1970-х він працював на Чернівецькому державному радіо. Під час зйомок ”Червоної рути” взяв автографи в Назарія Яремчука і Василя Зінкевича, а в Софії Ротару й Володимира Івасюка не брав.
— Хто ж знав, що вони такими відомими стануть, — стенає плечима. — Івасюк спочатку зняв, як тепер кажуть, аматорське відео на свою “Червону руту”. Приніс на телебачення плівку. Ідея музичного фільму на фоні Карпат сподобалася керівництву, й почалися професійні зйомки. А на передачі ”Алло, ми шукаємо таланти” Івасюк давав інтерв’ю як автор ”Червоної рути”. Був такий тихий, спокійний. Я тоді більше на ведучого Олександра Маслякова увагу звертав.
Островський приятелював із Володимировим батьком Михайлом Івасюком.
— Як у мене народився син Ярослав, — згадує, — то Михайло Григорович одразу з коробкою цукерок прийшов привітати. Розказував, що його Володя ледь не осліп у роддомі. Замість очних крапель медсестра випадково закапала якийсь розчин кислоти. Добре, що встигли промити.
Про цей епізод Михайло Івасюк згадує у книзі ”Монолог перед обличчям сина”. Дитині потрібно було терміново викликати лікаря з Чернівців, а це за 20 км. Батько побіг до секретаря Кіцманського райкому партії. ”Усі дороги завіяні, ніяка машина не проїде”, — розвів той руками. Запропонував привезти лікаря саньми. Професор Радзиховський оглянув немовля і сказав Івасюкові-старшому: ”Ви ходите в окулярах, а ваш син буде без окулярів. Розчин не пошкодив очні яблука, обпік тільки повіки”.
 |
Володимир Івасюк з однокурсницею Мусею Соколовською, якій присвятив “Червону руту” | — Коли Івасюки переїжджали з Кіцманя до Чернівців, забули родинну колиску, — продовжує Роман Островський. — Цей дім купив дід Кароліни Куєк — співачки Ані Лорак. Так що її колисали в тій же колисці, що й колись Володимира Івасюка.
На стіні в кабінеті Островського висить ксерокопія тексту ”Червоної рути”, написаного рукою автора. Під підписом присвята — ”Мусі від Володі 15.9.70. ІІІ пара. Лекція по дермі” (з дерматології. — ”ГПУ”). Поруч фото композитора та дівчини в національних строях.
— Копій тексту було багато, а от оригінал, написаний автором власноруч, є тільки в Марії Кравчук — нині в Чернівцях лікарем працює. Вона моя однокласниця, а також одногрупниця Івасюка в медінституті — звали її тоді Муся Соколовська. Володя був у неї закоханий і написав цю пісню їй, — пояснює Роман Островський. — Я в неї ксерокопію зробив.
|
Ведучий передачі ”Алло, ми шукаємо таланти” Олександр Масляков бере інтерв’ю у Володимира Івасюка. Чернівці, 26 лютого 1972 року. Фото Романа Островського
| Коли хоронили Володимира Івасюка, 29-річний тоді Роман Островський був в армії у Львові — відправили служити у війська спецпризначення. Як був, у військовій формі, пішов на кладовище.
— До могили, як до мавзолею Леніна, черга довжелезна, — згадує. — Добру годину треба було стояти. Аж тут мене відкликають убік: ”Товаришу старший лейтенант, далі не йдіть. Там камера знімає, вас з армії виженуть”. А я що, до тої армії просився? Пішов далі. То тільки тою камерою людей лякали. Знімали і мене. Але нічого за те не було. Пам’ятаю, вінки були від Ротару, Мареничів.
Через півроку після смерті Володимира Івасюка його батько передав Романові Островському три плівки.
— Володя хорошим фотографом був. А ті плівки не встиг проявити. От Михайло Григорович і звернувся до мене. Але хотів, щоб про то ніхто не знав, бо ж Івасюка закатували перед смертю. Я попросив дозволу зробити ще по одній фотографії собі.
Гортає фото рідних композитора. Показує фотографію жінки в купальнику.
— Оце Таня Жукова. Вона у львівській опері співала. Михайло Григорович казав, це була остання дівчина сина. І вони із Володею збиралися одружитися. Потім говорили, що до смерті Івасюка причетні два чоловіки і жінка. А в цієї Тані батько був у високих чинах у КДБ, і вона нібито теж співпрацювала з органами. Так це чи ні, важко сказати. Знаю, що піснями Івасюка захоплювався композитор Олексій Екімян. Він був генерал-лейтенантом міліції, начальником московського карного розшуку. Збирався розслідувати обставини смерті Володі. Але сам загинув в автокатастрофі за нез’ясованих обставин.
|
Роман Островський фотографував зйомки програми ”Алло, ми шукаємо таланти” та фільму ”Червона рута” в 1971–1972 роках
| ”Тату, купи мені скрипку”
У буковинському містечку Кіцмань, де виростав Володимир Івасюк, музичної школи не було. А малий постійно просив батька, шкільного вчителя:
— Купи мені скрипку!
— Ще зарано, синку, мусиш підрости, — відповідав той.
— Тоді купи акордеон.
— Маленьких акордеонів немає в продажу. Є лише такі, що ти не піднімеш.
— Купи, я буду тільки дивитися на нього, — не вгавав син.
Михайло Івасюк зібрав 110 заяв батьків, які хотіли віддати дітей до музичної школи, і поніс до райкому партії. У травні до Кіцмані приїхали вчителі з обласного центру — прослуховувати дітей. Серед зарахованих до підготовчого класу був і 5-річний Івасюк-молодший. У 10 років хлопець написав свій перший музичний твір.
|
Тетяна Жукова, з якою зустрічався Івасюк перед загибеллю. Фото з його плівок
| 1949, 4 березня — Володимир Івасюк народився у райцентрі Кіцмань Чернівецької області в родині вчителів
1966 — вступив до Чернівецького медичного інституту. Родина переїхала до Чернівців
1970, 13 вересня — прем’єра пісень Івасюка ”Червона рута” і ”Водограй” у передачі ”Камертон доброго настрою”. Зйомки проводили на центральній площі Чернівців. Співав автор разом з учителькою музики місцевої школи Оленою Кузнецовою. У прямому ефірі їх побачила вся Україна. Невдовзі пісня з’являється в репертуарі вокально-інструментального ансамблю ”Смерічка”
1971 — зйомки музичного фільму ”Червона рута”. У головних ролях — Василь Зінкевич і Софія Ротару. Однойменна композиція стає лауреатом першого всесоюзного музичного фестивалю ”Пісня-71”
1972 — продовжив навчання у Львівському медінституті. ”Водограй” — серед лауреатів ”Пісні-72”
1977 — вийшли платівки ”Моя пісня” та ”Пісні Володимира Івасюка виконує Софія Ротару”
1979, 24 квітня — зник безвісти. Через 24 дні тіло Івасюка знайшли повішеним у Брюховицькому лісі біля Львова...
|
Текст пісні “Червона рута”, написаний рукою Володимира Івасюка із посвятою однокурсниці Мусі Соколовській, 1970-й. За три роки до того в батьковій бібліотеці Володимир Івасюк перечитував збірку “Коломийки” етнографа Володимира Гнатюка, видану 1907-го. Натрапив там на рядки: “Назбирала троєзілля, червону рутоньку, Та схотіла зчарувати мене, сиротоньку” |
 До теми:
Публiкацiї за темою «Українці»:
- Видатний український бджоляр Прокопович Петро Іванович
Ганна Черкаська, UAHistory
«Картини, що зображають пасіку, то не просто пейзажні полотна. В них відчуваються незрівняний запах меду, чується рівномірний гул бджіл та вібрує енергетика злагодженої праці бджолиної сім’ї». - Справляємо «Різдвяних Василів» — згадуємо тих, хто не скорився
Василь ОВСІЄНКО, “Україна молода”
35 років тому, 12 січня 1972 року в Україні почався брежнєвський погром великого покоління справжньої української еліти - дисидентів-шістдесятників. - «Бродник», або Майже мирний портрет капітана-філософа з передової
Надія ДІДЕНКО, “Вечірня Полтава”
Коли говорить «Бродник», важко зрозуміти, чи жартує він, чи всерйоз. Видає капітана хіба що веселий блиск прищурених блакитних очей. Навіть про війну він розповідає із гумором. Проте не на диктофон. Коли вмикається «рекордер», перепрошує: «Давайте про щось хороше, тільки не про війну». - У його серці – Батьківщина,
а її образ – дружина
Марічка ЗЕЛЕНЬ, «Село полтавське»
Щоразу слухаючи голосистих уболівальників за долю Української держави, які родом із радянського минулого, а нині за велінням моди одягають вишиванки, згадую надзвичайно скромну і
порядну людину з покоління шістдесятників, в усі часи
патріота з великої літери. - Комбат Юрій Береза: «Генералу Литвину порадив би застрелитись»
Галина ОСТАПОВЕЦЬ, «Країна»
Якби Путін не ввів свою армію, Донбас уже був би під контролем українських військових, переконаний командир батальйону «Дніпро» Юрій Береза. - Сонцепоклонник та його Божі квіти
Олександр Рудяченко, Еспресо.tv
На приміському хуторі Абазівка (Замоста), що тоді був мальовничим передмістям Вінниці в сім’ї дрібного урядовця 17 вересня (5 вересня) 1864 р. народився український письменник Михайло Михайлович Коцюбинський. - Валерій Бебик: “Якби я був неправий, мене б давно змішали з лайном!..”
Лариса Підгірна для порталу «Аратта. Вікно в Україну»
- Я – українець, представник однієї з найдавніших націй на планеті, яка створила європейську цивілізацію. Просто на певному етапі у нас вкрали нашу історичну першість і спробували перетворити на меншовартісне бидло. В чомусь це вдалося. - Майор Вихор: «Остаточно мене реабiлiтували лише 1965 року»
Iрина ЛЬВОВА, «Експрес»
Легендарний “майор Вихор” напередоднi ювiлею — 100-рiччя (!) вперше розповiв невiдомi факти своєї бiографiї
Так-так, це той самий розвiдник, командир групи “Голос”, який далекого 1944 року врятував вiд знищення замiнований древнiй Кракiв! - Квітка Цісик
Золотий Фонд української естради
Сьогодні Квітці Цісик мало б виповнитися 60 років, але вона не дожила до свого 45-ліття 5 днів... - Будьмо, Тарасе! Тарасу Петриненку - 60
Анатолій МАТВІЙЧУК, народний артист України, поет і композитор
Інформаційний привід, що покликав мене взятися за перо, мав би народити урочистий панегірик на його честь. Але люди такого типу не люблять ані парадного славослів’я, ані фальшивої компліментарності. Особливо, якщо вони продиктовані календарною датою. Але стільки сьогодні у мене думок і почуттів, що гріх не поділитися ними із читачами. |
 |
Публікації: Останні новини:
Популярні статті:
|
