Як стало відомо “Главреду”, своїм завтрашнім рішенням Конституційний суд України не дасть Віктору Ющенку змоги розпустити Верховну Раду. Як відомо, ще вчора Конституційний Суд ухвалив рішення щодо офіційного тлумачення Конституції України в частині повноважень коаліції з формування уряду. Якщо говорити простими словами, то КС визначився, чи коаліція БЮТ, НУНС та Блоку Литвина, створена у грудні минулого року, повинна була подати Президентові кандидатуру нового прем’єр-міністра.
Офіційно світ побачить це рішення тільки завтра зранку, проте, як ведеться, воно вже відоме як президентській стороні, так і коаліціантам. Причому, судячи з вістей зі стану коаліції, вердикт КС буде вигідним саме їй – він не дасть можливості Віктору Ющенку розпустити Верховну Раду, принаймні, на цій підставі. Як розповідають поінформовані джерела «Главреда», рішення суду виписане так, що воно не дає однозначної відповіді на питання Президента, проте зобов’язання новостворюваної коаліції в імперативному порядку подавати главі держави кандидатуру прем’єр-міністра воно точно не містить.
Нагадаємо, що ще 13 лютого 2008 року Віктор Ющенко направив до Конституційного суду подання щодо конституційної необхідності подання новою коаліцією кандидатури нового прем’єр-міністра. Президентська сторона посилалася на те, що створювати уряд – виключне право коаліції, тож логічно, що коли утворюється нова парламентська більшість, то треба створювати і новий уряд. Такого прямого зобов’язання в Конституції не міститься, а тому у своєму поданні Президент просив провести системний аналіз цілої низки статей Конституції, іншими словами – винести рішення, спираючись на «дух Основного Закону».
На думку колишніх суддів Конституційного суду, опитаних «Главредом», якщо Конституція не містить прямого зобов’язання нової коаліції подавати кандидатуру прем’єра Президенту, то й унаслідок «системного аналізу» таке положення у ній не з’явиться. Адже в Конституції чітко написано, що в обов’язковому порядку кандидатуру прем’єра Президенту подає лише коаліція, сформована після проведення парламентських виборів.
Чимало юристів наголошували і на іншому аспекті цієї проблеми. Якщо б КС раптом зобов’язав коаліцію подати Президентові кандидатуру прем’єра, то що робити з чинним главою уряду Юлією Тимошенко? Адже серед підстав для відставки прем’єра, виписаних у Конституції та законі про Кабмін, немає утворення в парламенті нової коаліції. Іншими словами, як парламент мав призначати нового прем’єра у той час, як старого ще не звільнено? Адже сама коаліція голосувати за звільнення свого ж прем’єра не мала жодного бажання.
В результаті, Конституційний суд, як і не раз до цього, вирішив не втручатися в політичну боротьбу й ухвалив половинчасте рішення, за яким подавати Президентові кандидатуру прем’єра фактично визнавалося правом, а не обов’язком нової коаліції. Воно нібито дало змогу всім зацікавленим сторонам зберегти статус-кво.
Проте це половинчасте рішення нанесло серйозний удар по позиціях Президента: воно вибило з його рук чи не головний козир, яким глава держави користувався останнім часом, – погрози розпустити Верховну Раду. Як зізнавався Віктор Ющенко під час недавньої великої прес-конференції, інших підстав для призначення дочасних парламентських виборів він на даний момент не має. «Роз'яснення Конституційного Суду буде правовою основою для прийняття подальших кроків врегулювання ситуації в парламенті», – заявляв Президент.
Розібравшись з однією програшною для Президента справою, сьогодні КС взявся за інше питання, поставлене перед ним главою держави, – про дату президентських виборів.
1 квітня цього року парламентарі призначили дату виборів глави держави на 25 жовтня. Логіка парламентського рішення полягала в тому, що Віктора Ющенка обирали за чинною на той момент нормою Конституції, яка передбачала, що чергові президентські вибори відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року його повноважень. Чинна ж з 2006 року норма Конституції, яка не прив’язує дату виборів до конкретного календарного місяця, має діяти вже для наступного обраного глави держави.
Звичайно, це рішення не влаштувало Віктора Ющенка, який сподівався займати свою посаду щонайменше до 17 січня 2010 року, коли, за його версією, мав відбутися перший тур наступних президентських виборів. Аби довести свою правоту, сторона Президента ще 8 квітня направила до КС подання з проханням визнати парламентську постанову про призначення виборів на 25 жовтня неконституційною. Щоб встигнути отримати рішення КС до 27 червня, дня офіційного старту виборчої кампанії, Президент надав своєму зверненню статусу невідкладного. Після того представники Банкової не раз заявляли про свою впевненість у тому, що КС визнає 25 жовтня «неконституційною» датою.
Опитані «Главредом» колишні судді КС зауважили, що ця справа є вкрай неоднозначною, і стверджувати, що рішення суду буде на користь Президента, не можна. По-перше, слід звернути увагу на те, як легко Президент погодився на проведення одночасних дострокових парламентських і президентських виборів. На думку співрозмовників «Главреда», це може бути пов’язане з тим, що на Банковій невпевнені у міцності своєї юридичній позиції щодо цієї справи.
По-друге, у світовій практиці не прийнято продовжувати повноваження чинних Президентів та парламентів їхніми власними рішеннями. А в нас якраз і складається ситуація, що на момент обрання Віктора Ющенка діяла стаття Конституції про вибори в жовтні п’ятого року повноважень, а не в останній місяць п’ятого року президентства.
Слід згадати про те, що у грудні 2003 року КС вже приймав рішення зі схожого питання. Тоді у відповідь на пропозицію конституційно продовжити повноваження чинного на той час парламенту на рік – з 4 до 5 років – КС відповів так: «Прийнявши вказані зміни до Конституції України, Верховна Рада, обрана у 2002 році на чотири роки, у такий спосіб продовжила б свої повноваження, що, вважає Конституційний Суд України, створює прецедент, який у подальшому може призвести до втрати парламентом України ознак його як виборного представницького орган». Нинішня ситуація, звичайно, не тотожна тій, однак не виключено, що для її вирішення КС використає такий самий підхід, а отже – залишить «жовтневу» дату виборів незмінною.
Інший аспект питання – терміни, в які КС може вирішити цю проблему. Рішення з приводу звернення Президента щодо обов’язку нової коаліції подавати главі держави кандидатуру нового прем’єра, – теж, до речі, невідкладного, – суд виносив аж 76 днів.
Подання щодо неконституційності постанови про призначення виборів на 25 жовтня надійшло до суду 8 квітня, а розгляд справи по суті почався 29 квітня. Якщо припустити, що це питання вирішуватиметься так само «швидко», як і попереднє невідкладне подання Президента, то дати відповідь на питання Ющенка до старту виборчої кампанії КС може і не встигнути.
А, як пояснили «Главреду» колишні судді КС, щоб не створювати правової колізії, тлумачі Конституції, не встигнувши дати роз’яснення до 27 червня, скасовувати вибори вже не стануть – справу просто припинять у зв’язку з початком виборчого процесу.
Тож, як бачимо, і на цьому фронті у Президента приводів для оптимізму мало. Адже при бажанні, Партії регіонів та БЮТ не буде важко створити умови, аби КС трохи «потягнув» з винесенням рішення щодо дати виборів. Якщо коаліції ПРіБЮТ так і не створять, до чого зараз все і йде, то можна не сумніватися, що ці дві політичні сили зможуть відстояти дату 25 жовтня.
Актуально
24452 перегляди
Публiкацiї за темою «Є така думка»:
