3 червня парламент, збільшивши акциз на пиво, майже на 100 мільйонів гривень підняв власні видатки. Ця пропозиція пролунала з парламентської трибуни від члена фракції БЮТ Олега Ляшка. Деякі депутати – члени коаліції, звинуватили в такій “фінансовій нещирості” саму фракцію БЮТ, лідер якої прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявляє, що тримає курс на скорочення видатків державного апарату.
Ми попросили прокоментувати ситуацію пана Ляшка.
Олегу Валерійовичу, вам і всій вашій фракції дорікають за голосування, яким збільшено видатки на утримання Верховної Ради. Для чого це було зроблено?
Пропозиція про збільшення на 97 мільйонів гривень видатків на Верховну Раду – не моя особиста ініціатива. Це було зроблено за рішенням засідання ради керівників фракцій, яке відбулося 3 червня під головуванням спікера Володимира Литвина. Для повної ясності я хочу нагадати хронологію цих подій. 2 червня Верховна Рада не спромоглася включити до порядку денного законопроект про внесення змін до бюджету через те, що за це не голосували фракції комуністів і Партії регіонів. Водночас комітет з питань бюджету рекомендував парламентові прийняти цей урядовий законопроект за основу та в цілому.
За рішенням комітету як заступник голови я був уповноважений доповідати цей законопроект у залі. Тому вранці 3 червня я виступив із парламентської трибуни й закликав депутатів проголосувати за включення до порядку денного та розгляд цього законопроекту. Ним передбачалося підняття акцизів на пиво. А отримані внаслідок цього додатково понад 280 мільйонів гривень уряд пропонував розподілити таким чином: на придбання інсуліну хворим на діабет – 160 мільйонів гривень, 105 мільйонів – на водозабезпечення Львова, 22 мільйони – на реконструкцію Шевченківського заповідника в Каневі. І саме за це я закликав проголосувати депутатів. У проекті закону спочатку не містилося ніяких пропозицій про збільшення фінансування Верховної Ради.
Та о 12 годині 3 червня в кабінеті голови парламенту відбулося засідання керівників фракцій. Після цього голова комітету з питань бюджету Микола Деркач, який брав участь у згаданому засіданні, повідомив мені, що керівники фракцій прийняли рішення збільшити фінансування парламенту, і дав мені відповідний текст, який я й вимушений був озвучити з трибуни. І коли я виступав, я сказав не “пропоную збільшити”, а “пропонується збільшити”. Підкреслюю: я лише озвучив те, що було прийнято на погоджувальній Раді керівниками фракцій. Зверніть увагу на стенограму того засідання: Литвин повідомляє, що керівники фракцій прийняли рішення розглядати цей законопроект без обговорення. Очевидно, усім було зрозуміло, що незручно обговорювати збільшення видатків на Верховну Раду. Таким чином закон проголосували. А потім, коли я подивився детальний розпис, куди пропонується спрямувати ці видатки, я відмовився візувати текст цього закону. Бо з 97 мільйонів гривень, додатково виділених на утримання Верховної Ради, 20 мільйонів пропонувалося спрямувати на придбання житла народним депутатам. Я завжди був категорично проти. Тому повідомив керівника апарату парламенту Валентина Зайчука, що відмовляюся візувати такий розподіл.
У присутності керівників секретаріату бюджетного комітету я ще подзвонив прем’єр-міністру Юлії Тимошенко і також повідомив її про те, що на нараді керівників фракцій було вирішено 20 мільйонів гривень спрямувати на придбання житла депутатам. Прем’єр-міністр заявила, що це ганьба й сором і підтримала мою позицію, що про купівлю житла депутатам не може бути й мови. Тому апарат вимушений був переробляти розподіл видатків, і як наслідок, ось куди йдуть гроші: на виплату премій та стипендій – 1,5 мільйона, на безплатний проїзд депутатів у виборчі округи – 7 мільйонів, на завершення реконструкції адмінбудинку по вулиці Садовій, №3 – 13 мільйонів, на погашення кредиторської заборгованості 2008 року за капремонт адмінбудівель – 16 мільйонів, на заробітну плату працівників їдальні, управління житлових будинків, автобази, управління адмінбудинків, на оплати енергоносіїв на комунальні послуги – загалом 40 мільйонів. У ЗМІ сказано, що збільшено на 1 мільйон гривень фінансову підтримку санаторно-курортного комплексу. Але насправді йдеться про виплату заборгованості із зарплати працівникам санаторію “Нижня Ореанда” та санаторного комплексу «Дюльбер». Також 3 мільйони гривень передбачено на виплату заборгованості за трансляцію пленарних засідань по телебаченню й радіо.
Отже, детальний розпис цих видатків був зроблений до голосування в залі чи перероблений уже після голосування?
Яким є механізм... Депутати проголосували за збільшення видатків на Верховну Раду, а потім апарат подає до комітету пропозиції про розподіл цих видатків. І, як я вже казав, ми в бюджетному комітеті ці пропозиції не завізували. Прем’єр-міністр була проти самої норми збільшення будь-яких витрат на утримання Верховної Ради.
Але в нас не було вибору: якщо не проголосувати закон, то хворі на діабет не отримують гроші на інсулін, а львів’яни будуть і далі без води. Тобто нам фактично викрутили руки: ми вимушені були вкупі з інсуліном голосувати й за збільшення фінансування ВР.
Чи можете сказати, депутати яких фракцій претендують на квартири? (Відомо, що БЮТ начебто відмовився від претензій на житло).
Депутати з усіх фракцій претендують. І депутати з деяких фракцій, зокрема Валерій Бондик з фракції Партії регіонів, уже навіть мають на руках судові рішення, які зобов’язують парламент надати їм житло чи відшкодувати його вартість.
Усе ж таки хотілося б зрозуміти: це спікер Литвин протягнув норму про збільшення видатків на Верховну Раду (бо закрито всі комунальні борги парламенту) чи це Партія регіонів вибивала гроші, аби придбати своїм депутатам житло?
Я не був присутній на тому засіданні ради керівників фракцій. Але ті, хто там був, мені повідомили, що саме Володимир Литвин поставив питання про необхідність збільшення видатків на Верховну Раду, і всі присутні з цим погодилися.
Я ж недарма звернув вашу увагу на те, що 2 червня фракція Партії регіонів не голосувала за розгляд законопроекту про внесення змін до бюджету. І лише 3 червня, після погоджувальної ради, ця фракція погодилася голосувати за цей законопроект. Тож я роблю висновок, що фракція ПР не заперечувала проти збільшення видатків на Верховну Раду, бо ж із них 20 мільйонів планували витратити на придбання житла для депутатів.