- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.
Нещодавно Президент Росії Дмітрій Медвєдєв висунув Україні претензії щодо “героїзації нацизму”. Між тим у самій РФ пропагандистська машина вже не перший рік активно реабілітує більшовицький сталінізм - вірного союзника Третього Рейху.
Оскільки ця пропагандистська акція Кремля напряму стосується України й українців, ми, цією публікацією, розпочинаємо новий цикл матеріалів, присвячених діяльності нового "міністерства правди", яке започатвковане Указом Президента Медвєдєва.
Російська версія історичної події
Підписання Радянським Союзом договору з фашистською Німеччиною про ненапад в серпні 1939 року (пакт Молотова-Ріббентропа) було для СРСР в обставинах, що склалися, єдино доступною мірою самооборони - про це свідчать розсекречені Службою зовнішньої розвідки (СЗР) РФ документи.
"Британський і французький уряд, підписавши Мюнхенську угоду 1938 року, зробили ставку на змову з Гітлером. У серпні 1939 року делегації цих країн зірвали Московські переговори по створенню антигітлерівської коаліції", - повідомило Бюро по зв'язках з громадськістю і ЗМІ СЗР, поширене в понеділок у зв'язку з виходом збірки розсекречених документів "Прибалтика і геополітика".
СЗР повідомляє, що матеріали, здобуті розвідкою в 1935-1945 роках, освітлюють дійсні наміри державних діячів провідних країн Европи. Конфіденційні записки зовнішньополітичних відомств провідних світових держав увійшли до збірки, дозволяли політичному керівництву СРСР мати абсолютно точне уявлення про підходи лідерів європейських країн і США до військово-стратегічних змін в передвоєнній Европі.
"Тому єдиною доступною мірою самооборони для Радянського Союзу стало укладення договору з Німеччиною про ненапад 23 серпня 1939 року. Цей документ дозволив запобігти захопленню нацистами Прибалтики з подальшим перетворенням її в плацдарм для вторгнення на радянську територію", - пояснює СЗР.
Пакт Молотова-Ріббентропа
Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (також відомий як "Пакт Молотова-ріббентропа") - підписаний 23 серпня 1939 року. Договір підписали розділи відомств по закордонних справах: з боку СРСР - нарком по закордонних справах В.М. Молотів, з боку Німеччини - міністр закордонних справ І. фон Ріббентроп.
До договору додавався таємний додатковий протокол про межі сфери німецьких інтересів в Східній Європі на випадок "територіально-політичного перевлаштування". 1 вересня 1939 року Німеччина окуповувала Польщу, а 17 вересня 1939 року СРСР приєднав раніше керовані Польщею західні області України і Білорусії, а згодом і країни східного регіону Балтійського моря.
Договір був підписаний після тривалого періоду охолоджування радянсько-німецьких стосунків, згортання двосторонніх економічних зв'язків і озброєних конфліктів, під час яких, СРСР протистояв гітлерівській коаліції в Іспанії і на Далекому Сході, і став політичною несподіванкою для третіх країн. Практично одночасно з'явилися чутки про існування додаткових секретних домовленостей, текст яких був опублікований в 1948 році по фотокопіях, і в 1993 році - по "знов знайдених оригіналах".
Підписання Договору Молотова-Ріббентропа у Кремлі
Мюнхенський договір. 29 - 30 вересня 1938 року в Мюнхені відбулася нарада розділів урядів Англії, Франції, Німеччини і Італії, скликане при активній підтримці США. Представники Чехословакії і СРСР були усунені від участі в нараді. На нім була вирішена доля Чехословакії. В результаті частина території була віддана під окупацію Німеччини, Угорщини і Польщі.
Англо-німецький договір про ненапад був підписаний на мюнхенській зустрічі в серпні 1938 року. Франко-немецкий договір про ненапад був підписаний в грудні 1938 року. Згідно з Мюнхенською угодою Англія і Франція далечіні Німеччини добро на окупацію Чехословакії і в березні 1939 року Чехія була окупована.
Разом з Німеччиною в окупації Чехословакії брали участь Польща і Угорщина. Крім того Польща добровільно узяла на себе захист інтересів Німеччини в Лізі Націй, яку Німеччина демонстративно покинула в 1933 році. Польща підписала з Німеччиною декларацію про дружбу і ненапад 26 січня 1934 року.
Як заявив на Нюрнберзькому процесі фельдмаршал Вільгельм Кейтель, метою Мюнхенської угоди було витіснити Росію з Європи, виграти час і завершити озброєння Німеччини.
Переговори з Польщею, проте, не мали бажаного для Гітлера результату; ситуація загострювалася. У цих умовах глава радянського уряду Йосип Сталін, виступаючи 10 березня 1939 року на XVIII з'їзді ВКП (б), в промові, що отримала на Заході назву "Виступу про смажені каштани", звинуватив англійців і французів в провокації війни і заявив про готовність до "політики миру" щодо Німеччини, оголосивши головними завданнями радянської політики: 1. Проводити і надалі політику миру і зміцнення ділових зв'язків з усіма країнами; 2. Не давати втягнути в конфлікти СРСР провокаторам війни, звиклим загрібати жар чужими руками.
Гітлер і Молотов
Рішення припинити переговори з Англією і Францією і укласти з Німеччиною договір про ненапад було ухвалене Сталіном і Молотовим. Сторони мали різні цілі, укладаючи цей договір. Гітлер спішно готував напад на Польщу і вважав, що цей договір виключить для Німеччини загрозу війни на два фронти в Європі, оскільки Сталін, за його розрахунками, зацікавлений в захопленні територій колишньої Російської імперії і прагнутиме дістати таку можливість завдяки договору з Німеччиною. Сталін розглядав договір як шанс здійснити свої агресивні наміри, уникнувши озброєного конфлікту, і можливість готуватися до військових дій проти Третього Рейху, які неминуче повинні будуть наступити.
20 серпня 1939 року Гітлер, що вже призначив напад на Польщу на 1 вересня, надіслав Сталіну телеграму, в якій наполягав на швидкому підписанні договору і просив прийняти не пізніше за 23 серпня рейхсміністра закордонних справ для підписання як Пакту про ненапад, так і додаткового протоколу. За договором, підписаним 23 серпня 1939 року, сторони зобов'язалися всі спори і конфлікти між собою "вирішувати виключно мирним шляхом в порядку дружнього обміну думками".
У другій статті договору мовилося, що "у випадку, якщо одна з договірних сторін виявиться об'єктом військових дій з боку третьої держави, інша договірна сторона не підтримуватиме ні в якій формі цю державу". Іншими словами, СРСР не допомагатиме можливим жертвам агресії фашистського Рейху.
Договір мав "секретний додатковий протокол" про розмежування "сфер впливу" в Східній і Південно-східній Европе. Передбачалося, що у разі війни Німеччини з Польщею німецькі війська можуть просунутися до так званої "лінії Керзона", решта частини Польщі, а також Фінляндія, Естонія, Латвія і Бесарабія визнавалися "сферою впливу" СРСР. А доля Польщі буде вирішена "в порядку дружньої обопільної згоди".
Нові союзники приймають парад у щойно окупованому Бресті
Договір був ратифікований Верховною Радою СРСР через тиждень після його підписання, причому від депутатів було приховано наявність "секретного додаткового протоколу". На інший день після ратифікації договору 1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу.
СРСР повинен був, відповідно до домовленостей, також ввести свої війська до Польщі, проте Молотів попросив невеликого відстрочення, заявивши послові Німеччини в СРСР Ст. Шуленбургу, що унаслідок того, що Польща розвалюється на шматки, Радянський Союз повинен прийти на допомогу українцям і білорусам, яким "загрожує" Німеччина, що дозволяло Радянському Союзу не виглядати агресором.
17 вересня 1939 року польський кордон перетнули частини Червоної Армії, і, таким чином, СРСР по суті вступив в Другу світову війну в 1939 році, а не в 1941-му, як це завжди підкреслював Сталін. Польща перестала існувати як держава.
Всупереч нормам міжнародного права результати її розгрому були закріплені в новому договорі "про дружбу і кордони", підписаному Молотовим і Ріббентропом 28 вересня 1939 року.
Договір ізолював СРСР від сил, що боролися проти фашизму. На території СРСР була заборонена будь-яка антифашистська пропаганда. У Німеччини і СРСР з'явився спільний кордон, і питання про напад одного з партнерів за договором на іншого став питанням часу.
З моменту нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 року договір Молотова-Ріббентропа втратив силу, так само як і решту всіх домовленостей між країнами.
Актуально
76131 перегляд
Публiкацiї за темою «Холодна війна-2»:
