|
Дві будь-які сучасні людини різняться лише на 0,1% геному. Проте ця, здавалося б, невелика різниця може розповісти дуже багато як про походження сучасних людей, так і про ризик розвитку у них генетичних захворювань |
Американські й індійські вчені провели наймасштабніше дослідження ДНК громадян Індії, яких раніше чомусь обходили стороною. Дослідники з’ясували багато нових фактів, пов’язаних з походженням індійського народу і еволюцією його генофонду, а також відкрили завісу таємниці над появою каст.Автори нової роботи спробували дізнатися більше про
генетичні різноманітності людей, що проживають на півострові Індостан. Раніше Індія, жителі якої становлять майже одну шосту частину населення планети, не була присутня в жодних значущих генетичних дослідженнях. Ближче всіх підібрався відомий проект
HapMap, в якому вивчалося минуле жителів Африки, Східної Азії та Європи. Але й HapMap більше зацікавився пакистанцями.
У 2003 році була створена База даних варіювання геному індійців (
Indian Genome Variation database), однак до неї увійшли лише 420 відмінностей в ДНК. Так звані однонуклеотидні поліморфізми (single nucleotide polymorphisms - SNP) були виявлені в 75 генах (дивіться
статтю в Journal of Genetics, PDF-документ, 958 кілобайт).
Нинішнє вивчення генома жителів Індії стало значно масштабнішим. Його проводили дослідники з індійського Центру клітинної та молекулярної біології (
Centre for Cellular and Molecular Biology - CCMB) та американських медичної школи Гарварду (
Harvard Medical School), школи охорони здоров'я того ж університету (
Harvard School of Public Health) та інституту Броуд в Бостоні (
Broad Institute of Harvard and MIT).
 |
Буквений код геному розповів вченим про цікаве минуле і можливе майбутнє індійців (фото Prakash Mathema / AFP). |
Вчені проаналізували близько 560 тисяч генетичних маркерів (тих самих SNP), які були виокремленні з ДНК 132 осіб, які представляють 25 різних груп індійців. Генетики зібрали матеріал таким чином, щоб були представлені 13 штатів Індії, всі шість мовних груп, а також різні касти і племінні групи (детальніше
тут).
У
статті, опублікованій в журналі Nature, генетики розповіли, що всі індійці походять від двох стародавніх груп предків, які сильно відрізняються один від одного.
"Різні індійці успадкували від 40 до 80% генів від популяції, яку ми назвали Північні індійські предки (Ancestral North Indians - ANI). Вони в свою чергу були чимось схожі на жителів Близького Сходу, Середньої Азії та Європи. Друга група прабатьків індійців була названа нами - Південні індійські предки (Ancestral South Indians - ASI), ці люди не були схожі на жоден народ, що проживає за межами Індії", - говорить один з авторів роботи доцент Девід Рейх (
David Reich).
У ході дослідження з'ясувалося, що представникам вищих каст, а також людям, що розмовляють індоєвропейськими мовами, такими як гінді, дісталося більше генів "північних предків". У решти переважали південні корені, а найбільш "південними" виявилися корінні жителі
Андаманських островів (Andaman Islands), архіпелагу, що розташований в Індійському океані.
Андаманці (яких на сьогоднішній день залишилося лише кілька сотень) генетично схожі тільки з Південними індійськими предками, тобто не мають "втручання" північної групи. "Андаманці - унікальний народ", - говорить в
прес-релізі інституту Броуд математик Нік Паттерсон (Nick Patterson).
"Якщо ми розберемося в їхньому походженні, то зможемо більше дізнатися про південну групу предків індійців. Вона відокремилася від євразійців кілька десятків тисяч років тому, - додає професор Лалхі Сінгх (
Lalji Singh), колишній директор CCMB. - Мешканці Андаманських островів - єдині прямі нащадки стародавніх колонізаторів Південної Азії. Ми дуже раді, що наш проект дозволив краще вивчити ці зникаючі племена".
Одразу за масовим змішанням ANI і ASI тривав період довгої тисячолітньої ізоляції окремих груп. У результаті сучасних індійців складно охарактеризувати як щось єдине ціле: при загальній своїй схожості вони ніби поділені на національності, наприклад, як європейці.
Однак якщо в Європі відмінності диктувалися географічними особливостями, то в Індії вони пов'язані все з тим же поділом на касти. Навіть коли люди проживали в одному місті чи селі, вони могли дуже довгий час не вступати один з одним у шлюби і практично не "перемішуватись".
До речі, факт, що предками всіх індійців були дві стародавні популяції, підтримує традиційну ідею поділу на роди, а також на "вищі" і "нижчі" касти, що представляють собою переважно нащадків "жителів півночі" і "жителів півдня" відповідно.
"Наші дані не дозволили відрізнити представників племен від представників каст, ми не знайшли жодного систематичного поділу. Це може означати, що касти свого часу утворилися саме від древніх племен", - розповідає провідний дослідник Кумарасамі Тхангарай (Kumarasamy Thangaraj) з CCMB.
А це в свою чергу спростовує теорію про те, що поділ на касти був "винаходом" британського колоніального режиму. Виходить, що традиція набагато старше (мова йде про тисячі років).
"Те, що генетика довела пристойний вік
ендогамії, сильно засмутить багатьох антропологів, які стверджували інше", - вважає археолог Ніколь Бойвін (
Nicole Boivin) з Оксфорда, яка не брала безпосередню участь у даному дослідженні. Вона також закликає вчених не політизувати цю тему, тому що багатьом політикам в Індії будь-яке підтвердження значущості поділу на касти буде вельми доречним.
Вчені вважають, що нові матеріали досліджень дозволять подолати багато генетичних захворювань, які зустрічаються саме у індійців. Більшість сучасних жителів країни мають походження від невеликої кількості людей (мовою науки це називається
ефектом засновника), а потім були генетично ізольовані один від одного. Саме тому в індійців набагато більше вірогідності появи генетичних порушень, ніж у більшості інших народів світу.
"Дуже важливо провести ретельні систематичні дослідження окремих груп, щоб з'ясувати, на які з них найбільш сильно вплинув ефект засновника. Це дозволить визначити гени, відповідальні за тяжкі захворювання, що вбивають інколи цілі сім'ї, допоможе розробити кращі методики лікування спадкових хвороб, а також навчитися попереджати їхні наслідки", - вважає Рейх.
Звісно, ця робота - лише початок історії вивчення жителів Індії на генетичному рівні. Вченим ще належить з'ясувати, коли саме відбулося те саме масове змішування і до яких наслідків для здоров'я індійців призвело поділ на групи.
Відзначимо, що крім всіх інших позитивних результатів дослідження існує і ще один, що має відношення до науки в цілому. "Наші висновки були частково отримані завдяки розробці нового статистичного підходу", - розповідає ще один автор роботи, професор епідеміології Алкс Прайс (
Alkes Price). Ця методика напевно стане в нагоді в майбутніх, уже загальносвітових дослідженнях.
Переклад українською - “Аратта”
Актуально
57782 перегляди
До теми:
