Актуально
70252 перегляди
 |
Окрім того, розвитку органічного руху перешкоджають пробіли в законодавстві, відсутність державної підтримки, брак інвестицій та елементарна непоінформованість суспільства.
Житель села Голубівка Вінницької області Віктор Мельник у середині 1990-х років потрапив на семінар з органічного землеробства у Швейцарії. Повернувшись до України, він спробував на основі отриманих знань налагодити вирощування овочів без штучних добрив та інших агрохімікатів на своїй невеличкій фермі.
Перемагає той, хто ризикує
Спочатку всі новації давалися дуже складно. Але врешті-решт Віктор досяг високих врожаїв, стабільного збуту, подвоїв площу посівів, а кілька днів тому – був визнаний одним із найкращих виробників екологічно чистих овочів під час Першого ярмарку органічної продукції в Україні.
«У фермера, який хоче займатися органічним виробництвом, з’являється страх. Перші два роки – перехідний період, врожаї падають. Передусім тому, що не вистачає досвіду, – зазначає Віктор Мельник. – Взагалі, держава мала б компенсувати втрати цього періоду. Врешті, я застосував нову сівозміну, у якій передбачені посіви конюшини для збагачення ґрунту азотом. І тепер збираю 6 тонн пшениці з гектара. Навчився боротися з колорадським жуком не отрутами, а бактеріологічними препаратами. Загалом переваги органічного виробництва відчув тільки в останні два роки».
Консерватизм фермерів – чи відсутність внутрішнього попиту?
Технології органічного виробництва поширюються в Європі понад півстоліття. Вони дозволяють отримувати високі врожаї й приріст худоби без хімікатів та генної інженерії. Попри це українські фермери не поспішають відмовлятися від звичних методів, а ті, які опанували органічне землеробство, переважно постачають сировину за кордон. Сьогодні в Україні працюють не більше 20 виробників готових продуктів харчування, але навіть ця продукція орієнтована на експорт, продається лише в кількох крамницях і коштує набагато дорожче від звичайних продуктів, пояснює голова федерації органічного руху України Євген Милованов.
«Якби хоча б п’ята частина сировини з цих площ перероблялася в Україні, ми б мали суттєве здешевлення продукції, – каже він. – А чим нижчою буде ціна, тим краще її купуватимуть».
Україна має шанс стати «аграрною Швейцарією»
Тим часом у Німеччині, Швейцарії та інших країнах Європи є супермаркети, які торгують тільки органічною продукцією, і там вона є відносно дешевою. Сьогодні швейцарський уряд співпрацює з Україною у сфері органічного землеробства, і це дасть їй змогу в найближчі роки досягнути подібних результатів, говорить директор Швейцарського бюро співробітництва в Україні Віктор Шуткевич.
«Підтримувати органічний рух в Україні ми почали з 2002 року, з Вінницької області, сьогодні поширили (підтримку) на більшість території України. Ми лише на початку розвитку цього ринку. У процесі його насичення ми матимемо таку ситуацію, як у Європі, коли органічні продукти будуть дорожчі лише на 20-30%».
За словами Віктора Шуткевича, в Україні досі не ухвалені закони, які передбачали б дотримання європейських стандартів якості для продукції органічного землеробства. Проте в державі вже діє перший центр сертифікації такої продукції, створений за сприяння швейцарського уряду. А отже, всі органічні продукти перевірені й марковані за стандартами Європейського Союзу
Але найбільшим стимулом для розвитку органічного землеробства в Україні є... бажання українців купувати екологічно чисту продукцію. Як свідчать опитування, здійснені на замовлення організації «Жива планета», третина жителів великих міст готова купувати органічне продовольство, інша третина – воліє вирощувати його самотужки на дачах, а решта – практично нічого про нього не знає. На думку виробників, виправити ситуацію можуть лише злагоджені дії влади та виробників з популяризації екологічно чистих та якісних продуктів харчування.
Публiкацiї за темою «Аграрний сектор»:
