 Актуально Чи знаєте Ви, що:
- в містечку Заліщики (Тернопільська область), після нападу Німеччини на Польщу в 1939 році, деякий час перебував польський уряд. А вже після вступу у війну Радянського Союзу, цей уряд через Румунію евакуюється в Англію, й до 1945 року вважався легітимним урядом Польщі...
Курс валюти:
Погода в Україні:
|
 |
Гортаючи архіви: Листівки
Образотворче мистецтво 98111 переглядів
Опубліковано - 9.12.2009 | Всі публікації | Версія для друку
Люди старшого покоління добре пам’ятають, як було раніше модно пересилати своїм друзям та рідним вітальні листівки. А скільки було колекціонерів листівок у шести десятих та сімдесятих роках. На вітальні листівки тоді була велика мода. У мене і до сьогодні зберігається колекція цінних листівок, найдавніша виготовлена ще 1802 році у Відні. Сьогодні хочу зупинитись та розповісти детально про виникнення вітальних листівок.
Першими були Різдвяні листівки, їх випустили в Англії за малюнками, створеними 1794 р. художником Добсоном на мою думку, вітальні листівки виготовлялися і раніше. У Британському музеї, приміром, зберігається любовна листівка, датована XV століттям. А нещодавно пройшло повідомлення про продаж за 22 тис. фунтів стерлінгів різдвяної листівки 1840 року. Проте масовий випуск поштових карток, як їх називали, розпочався 1869 року, після того як австрійський економіст Е. Герман опублікував у Відні розрахунки, які показали, що третина листів не містить секретної інформації, отже, ця частина цілком могла б пересилатися без конвертів. Нововведення Австро-Угорської імперії миттєво оцінили в багатьох країнах. У Франції та Німеччині листівки стали випускатися 1870-го, в Англії, Швейцарії — 1871-го, у Росії — 1872 року. Тоді ж з’явилися і філокартисти — колекціонери листівок. А через 25—30 років, на зламі XIX—XX століть, це захоплення стало у світі повальним.
У Росії перші різдвяні листівки були випущені 1898 р. Серію з 10 штук віддрукували за малюнками відомих столичних художників тиражем 10 тис. примірників. Серед авторів, імена Костянтина Маковського та Іллі Рєпіна, останній запропонував для серії свій акварельний малюнок «Запорожець». Мабуть, саме цю листівку можна вважати першою українською різдвяною листівкою.
Нещодавно на підставі колекції найавторитетнішого на просторах СНД філокартиста Михайла Забочені у Києві був виданий альбом «Україна на старій листівці», в якому представлено понад сім тисяч рідкісних поштових карток, які розповідають про Україну. Величезна розмаїтість листівок, що з’явилися на межі століть, надихнула згодом філокартистів називати двадцятиріччя 1898—1918 «золотим» століттям листівок. Різдвяно-новорічні листівки друкувалися в нас найчастіше з трьома видами написів: «З Різдвом Христовим!», «З Різдвом Христовим і Новим роком!», «З Новим роком!» Листівка, що надійшла поштою, сприймалася як подарунок художньої мініатюри, її унікальність зумовлювалася тим, що на зворотному боці було особисте звертання, що зберігало тепло рідних чи дружніх рук. Зустрічалися листівки гігантські та зовсім маленькі, з матерії, дерев’яні, із візерунковими просіками, ароматні, що звучать... Для їхнього зберігання випускали спеціальні альбоми, листівками прикрашалися інтер’єри будинків, щоденники й шкатулки. Листівковий бум заохочувався зацікавленими особами й відомствами. У Данії, приміром, пропозиція поштмейстера Е.Холбеллу безплатно використовувати для новорічної кореспонденції спеціальні марки відразу ж 1904 р. — ювілей! знайшла підтримку, що додатково стимулювало «листівкову активність» датчан...
Європейська цивілізація в процесі секуляризації, намагаючись заповнити духовну порожнечу, винайшла ще одне джерело для естетичного насичення. А предтечею різдвяно-новорічної листівки в певному сенсі можна вважати середньовічну гравіровану іконку. Різдвяний сюжет купленої до свята мініатюрної ікони сприймається релігійною свідомістю як звісточка—нагадування церкви про велику подію у Святому Сімействі й у світовій історії.
Після «золотого» настав для наших листівок вік «залізний». Войовничий атеїзм, узурпувавши владу в 17-му, «скасував» релігійні свята. Різдвяні листівки, а заодно й новорічні, поруч з іншими «старорежимними», потрапили під заборону.
Червона імперія, претендуючи на роль цивілізації майбутнього, породжуючи революційну міфологію, намагалася створити своє літочислення.
До Жовтня кількаразова випускалися вітальні листівки, що відзначали річницю нової ери («Першу», «Другу»...),(мир май труд), але попитом ці листівки не користувалися, і незабаром справа заглухла; люди продовжували поздоровляти один одного зі звичними святами, але тепер уже на листівках із нейтральними сюжетами. А до Нового 1942-го, у час мужності, з’явилися листівки «Новорічний привіт із фронту!», «Новорічний привіт героїчним захисникам Батьківщини!» Зазначимо, що тоді ж у нас стали друкувати листівки до 7 листопада.
Та дата ця, залишаючись головним державним святом, уже не підносилася (і не сприймалася) як початок нового літочислення, що, мабуть, зовсім відкрито й вказувало на недовговічність «червоної» цивілізації. Новорічні листівки стали широко друкуватися у «відлигу». У 70-ті з’явилися на них Дід Мороз і Снігуронька. Порівняно з всесоюзними листівками, на українських у написах було більше розмаїтості. Крім «З Новим роком!», зустрічалися й інші листівки, приміром, «Вітаємо з Новим роком!» А наприкінці 80-х, на виході з лабіринту, вітаючи, нас зустріли листівки «З Різдвом Христовим!», позначивши контури нашого законного місця на барвистій карті світових цивілізацій.
В Австралії, Різдво та Новий рік відзначають в розпал літа, коли температура повітря в затінку часом доходить до 45 градусів. Австралія, як відомо, країна патріотів, і свята, навіть такі сімейні з погляду європейця, як Різдво і Новий рік, перетворюються в австралійців на феєричну демонстрацію єдності нації. Австралійці обожнюють робити різдвяні подарунки та надсилати листівки. На листівках часто зустрічаються традиційні європейські сюжети — засніжені ліси, села під зоряним небом, санчата, ялинки... Та є листівки, що відбивають місцеві реалії, коли, приміром, візок із Різдвяним Батьком (Дідом Морозом) і Сніговою королевою везе кенгуру.
Ялини, Дід Мороз і Снігуронька, зірки, хатки, золоті кулі, зворушливі поздоровлення... Все це, відбите на поштових листівках, із відомими втратами перекочувало разом із нами в нове тисячоліття.
Про вітальні листівки з Чернівців це окрема тема. Листівка, яку ви бачите, була надрукована у Відні в 1895 році. Пізніше вітальні листівки, друкувались у нашому місті у місцевих друкарнях.
Хочеться вірити що сьогодні коли ми з вами у новому тисячолітті, так званому електронному спілкуванні через Інтернет, збережемо традицію наших пращурів і будимо вітати наших близьких та знайомих зі святами саме листівками. Правду сказати що сьогодні листівок дуже велике розмаїття, ми знову повертаємось до вітальних листівок, які будуть в попиті ще багато століть.
 До теми:
Публiкацiї за темою «Образотворче мистецтво»:
- Галина Рідна – диригент райських квітів
Андрій Будкевич, для “Аратта-Україна”
«Галина Рідна – диригент райських квітів і семи самоцвітів зоряного грона», - мотиви з М. Вороного і Б. Чепурка. - Ніна Басиста: “Намагаюся слухати своє серце”
Лариса Підгірна для порталу «Аратта. Вікно в Україну»
Є у Старому Місті по-справжньому магічне місце. Місце, де у затінку старої дзвіниці застигли у роздумах давні Боги – Коша, Світовид, Велес; спочивають підібгавши кам’яні лапи старовинні леви, наче стережуть вхід до Браму Часу... - «Дівчина з обкладинки» або Pin-up («пін ап») – боротьба з кризою по-американськи
“Аратта-Україна”
Явище, яке отримало назву Pin-up, розбурхувало Америку на початку XX століття, і, за заявою деяких критиків, саме воно поклало початок американським виданням, що спеціалізуються на тому, що в побуті носить ім’я «порно». Наскільки справедливе це твердження ми зараз спробуємо розібратися. - Микола Пимоменко. Співець українського села
Ольга Жбанкова, «Дзеркало тижня»
«Пимоненко, не шукаючи ніякої реклами, спокійно та з любов’ю робить свою справу художнього прославляння рідної України з її життєрадісним і гарним народом», — написано в одній з ювілейних статей (1910), присвячених 25-літтю творчої й педагогічної діяльності живописця. - Гортаючи архіви: Листівки
Степан КАРАЧКО, член спілки архівістів України
Люди старшого покоління добре пам’ятають, як було раніше модно пересилати своїм друзям та рідним вітальні листівки. А скільки було колекціонерів листівок у шести десятих та сімдесятих роках. На вітальні листівки тоді була велика мода. - У Києві відкрилася перша посмертна виставка Подерв’янського-старшого
Вікторія МАЙСТРЕНКО, «Газета по-українськи»
Сергій Подерв’янський малював оголених жінок. А синові Лесю він ставив “трійки”. - Ярослав Пстрак - забуте ім`я
Іван КРАЙНІЙ, «Україна Молода»
Великдень столітньої давності, намальований Ярославом Пстраком, колись знаним у Європі галицьким художником, повертається із забуття разом з ім'ям автора. - Мода на фальшивки?
Марта Шокало, Юрій Кушко, Українська служба Бі-Бі-Сі
Останнім часом в Україні стало модно мати приватні колекції живопису. Проте знавці мистецтва твердять, що третина картин на українському арт-ринку – фальшивки.
|
 |
Публікації: Останні новини:
Популярні статті:
|
