Актуально
21294 перегляди
 |
КАМО ГРЯДЕШИ?
В Європейському Союзі нема жодної країни, де здобуття повної середньої освіти тривало б менше 12 років. У Фінляндії, яку сьогодні називають лідером за якістю середньої освіти в Європі, тривалість навчання для здобуття повної середньої освіти – 13-14 років (і при цьому рівень життя в країнах Скандинавії є одним з найвищих в світі), у Великій Британії, Франції, Італії, Польщі, Румунії – 13 років, в Австрії, Іспанії, Швеції, Болгарії, Латвії, Литві, Казахстані, Молдові – 12 років. Якщо подивитися на Схід, ситуація така сама. Школярі у Японії, Китаї, Індії теж сидять за партами 12 років. В цілому, за підрахунками експертів, на початок 21 століття, у 169 країнах світу період отримання повної середньої освіти становить 12 років, а в 46 державах – 13. Проте для України орієнтиром у цьому питанні стала Москва - у Росії, як власне і Білорусі, вчать 11 років. Україна від них вже "не відстає".
– Засади 12-річної освіти розроблялися і ухвалювалися в роки стрімкого економічного зростання країни, коли держава мала найвищі темпи розвитку в Європі, а деякі роки – і в світі. Економічної кризи ніхто не прогнозував, – пояснює міністр освіти Дмитро Табачник.
І головний освітянин перераховує безліч причин і факторів, чому сьогодні Україна не готова до дванадцятирічки. Це і незадовільний стан матеріально-технічної бази шкіл, і недостатня підготовленість вчителів до викладання профільних предметів, відсутність достатньої кількості педагогів, значно більші видатки на комп’ютеризацію і інформатизацію і т.д. В цілому, ціна питання – 4 мільярди, підрахували у міністерстві.
Лідер групи “За Україну!” В’ячеслав Кириленко переконаний, що 4 мільярди гривень – “це не непідйомна ноша для української держави, тому що є маса джерел, де ці кошти взяти, було б політичне бажання у тих, хто при владі... Нещодавно було підписано абсолютно резонансні політичні угоди. Так там Україна щороку отримує 4 мільярди доларів США. Газова угода. Газ – флот... Є пошук цих фінансів і продовження реформи, а є згортання реформ під приводом того, що цих грошей все одно ніколи вистачати не буде”.
Постає запитання до ідеологів новації: якщо нам вже не варто орієнтуватися на Європу, то навіщо тоді всі ці прагнення до входження України у Європейський освітній простір, приєднання до Болонської конвенції, запровадження Додатку до диплому Європейського зразку, вільна траєкторія студента?
– Повернення до 11-річки – це вимушений крок назад. Чи потрібно переходити на 12-річку? Однозначно потрібно, – вважає екс-міністр освіти Станіслав Ніколаєнко. – Людство виробило стільки інформації, стільки знань, що володіти ними якісно за 10-11 років просто неможливо. Друге питання – чи готова країна до переходу? Не готова. Що потрібно робити? 10% ВВП щорічно виділяти на освіту плюс стимулювати бізнес, щоб він вкладав кошти. Бізнес повинен третину давати на розвиток освіти, а він фактично дає менше 1% загальних затрат. Треба оновлювати зміст освіти. Забиті, засмічені сьогодні навчальні плани і програми. А перехід на 12-річну освіту – це профільне навчання у старшій школі, різноманітні підручники, покращення матеріально-технічної бази, інформатизація і т.д. До таких радикальних дій уряд не готовий, тому він обрав інше рішення – зупинитись на 11-річці.
“Батько” 12-річки в Україні, теж колишній міністр освіти Василь Кремень зараз відмовляється від будь-яких коментарів. Воно і не дивно, він до останнього наголошував на усіх перевагах 12-річного навчання і називав цей перехід однією з найбільших реформ в середній освіті України.
"12-річна школа покликана розв’язати і такі хронічні проблеми нашої шкільної освіти, як перевантаженість, що негативно позначається на стані здоров’я школярів, відставання в освоєнні ними комп’ютерної грамотності, незнання іноземних мов і таке інше, – запевняв він парламентарів і освітян на парламентських слуханнях у червні. – Ефективне профільне навчання дало б змогу припинити розмови щодо недостатнього рівня підготовки сучасних учнів з того чи іншого предмету, частіше говорять про математику і фізику. Діти, які своє майбутнє пов’язують з певними професіями, гарно вчитимуть предмети відповідно до своїх уподобань і здібностей, чим забезпечуватиметься потреба суспільства у фахівцях високої кваліфікації.
Опоненти екс-міністрів - люди в державі не останні. Нардеп Анатолій Гриценко навіть зареєстрував законопроект, який передбачав повернення до десятирічки, але він так і не знайшов підтримки серед парламентарів. Але рідкісний випадок: Гриценко знайшов собі однодумця в особі Віктора Януковича, у передвиборній програмі якого теж була обіцянка повернутися до 10-річки.
Тож, можливо, 11-річка – це лише перший крок на шляху до втілення в життя ідей глави держави?
Народний депутат Полохало запевняє, що повернення 10-річки може призвести до ризиків у міжнародному аспекті.
– Це може призвести до міжнародного невизнання атестатів про загальну середню освіту та дипломів про вищу освіту, тому що є відповідні рекомендації ЮНЕСКО про щонайменше 11-річний термін здобуття середньої освіти, – впевнений нардеп. – Це може унеможливлювати навчання випускників українських шкіл у зарубіжних вищих навчальних закладах та означатиме порушення зобов’язань, взятих Україною у травні 2005 року підписанням Болонської декларації.
Але Табачник стверджує, що отримав листа від Директорату з питань освіти, культури, спадщини, молоді і спорту Ради Європи, де написано: “Щодо тривалості обов’язкової освіти в школах, то Рада Європи не має чітких рекомендацій на цю тему. Тривалість навчання складає від 11 до 13 років. Багато європейських країн мають 12-річну освіту. Пояснювальна доповідь Лісабонської конвенції передбачає, що різниця в один рік в той чи інший бік не є достатньою причиною для невизнання кваліфікацій, які дають доступ до вищої освіти”. За словами міністра, лист підписала генеральний директор Габріела Батіані Драгоні.
– Тобто розмови про будь-які міжнародні санкції, безперечно, безпідставні і вигадані, – підсумував міністр.
– Зважаючи, що ідеологією нинішньої влади є російський націоналізм, – а це всебічна підтримка російської мови, культури і російської держави, то конкретним втіленням цієї ідеології є створення спільного гуманітарного простору з України з РФ, зрозуміло, що під егідою російської сторони, – вважає віце-прем’єр з гуманітарних питань опозиційного уряду, народний депутат Олесь Доній. – Нинішня влада намагається нівелювати будь-які розбіжності між українською і російською системами, і в цьому плані відмова від 12-річної освіти, яка здебільшого має місце саме у європейських країнах, знову повертає Україну до російського спільного гуманітарного простору. У Європі вважається, що великий обсяг інформації який на сьогодні є, з одного боку і спонукає розширити термін шкільного навчання, а з іншого боку, такий термін дозволяє не перевантажувати школярів у їхній щоденній роботі, що сприяє інтелектуальному розвитку дітей, і європейська наука, на жаль, передує над наукою на наших теренах.
Публiкацiї за темою «Людина і влада»:
