350 гривень відтепер зобов‘язані платити до пенсійного фонду українські підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування.До цього їх зобов‘язують підписані президентом Януковичем зміни до Закону про загальнообов‘язкове пенсійне страхування. Підприємці погрожують масовими протестами, бо вважають той платіж додатковим податком, сума якого перевищує основний.
Історія питання
Спрощену систему оподаткування для дрібного бізнесу в Україні запровадили у 1998 році. Закон, підписаний президентом Кучмою, не передбачав жодних інших платежів, окрім єдиного податку, сума якого коливалася від 20 до 200 гривень залежно від виду діяльності.
Та схема оподаткування, скористатися якою закон дозволяв представникам дрібного бізнесу, була вигідна підприємцям через спрощення бюрократичних процедур звітності. Для держави вигода полягала у виведенні з тіні чималої частини бізнесу та збільшення податкових надходжень до бюджету.
За понад 10 років від запровадження спрощеної системи оподаткування число платників єдиного податку зросло з 95 тисяч до майже 1,5 мільйона людей (в 14 разів!), а надходження до бюджету від його сплати зросли у 32 рази - з 127 мільйонів гривень у 1999 році до 4,1 мільярда гривень у 2009 році.
Першою почала Тимошенко. І програла
Однак з часом та схема видалася владі несправедливою, і урядовці за прем‘єрства Юлії Тимошенко почали думати, як змусити підприємців платити більше. Поки Верховна Рада дискутувала про доцільність ухвалення закону про це, уряд видав низку постанов, якими зобов‘язав "спрощенців" добровільно платити внески до пенсійного фонду.
Оскільки підприємці побачили суперечність між поняттями "зобов‘язав" та "добровільно", то багато з них протестували проти урядових постанов, які вважали незаконними. Суми пенсійного внеску, визначені однією з постанов уряду Тимошенко, майже дорівнювали розміру єдиного податку. Протести підприємців, особливо активними серед яких були водії-"дальнобійники", почув президент Ющенко, який своїм указом призупинив дію чотирьох постанов Кабміну. Крім того, він опротестував урядові рішення в Конституційному суді, оскільки, на думку президента, Кабмін не мав права своїми постановами запроваджувати порядок сплати та зарахування внесків до Пенсійного фонду. Згідно з Конституцією, засади соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами.
Підприємці, багато з яких підтримали команду Ющенка під час помаранчевої революції, в очікуванні визначеності у питанні внесків до пенсійного фонду, не переставали нарікати на прем‘єра Тимошенко за її ініціативу. Саме через зіпсовані стосунки з малим бізнесом, як вважають оглядачі, Юлії Тимошенко не вистачило кількох відсотків голосів для перемоги на президентських виборах. (Нині в Україні близько 2,5 мільйонів приватних підприємців. Разом із їхніми родинами це понад 4 мільйони людей).
Старий інструмент у руках нової влади
Схоже, що дрібні підприємці більше повірили Януковичу, який ішов на вибори з гаслом про податкові канікули. Однак, прийшовши до влади та виявивши чималу "дірку" у пенсійному фонді, команда Януковича фактично відмовилась від передвиборчої обіцянки і повернулася до ідеї попередників запровадити законом пенсійні відрахування для підприємців, що перебувають на єдиному та спрощеному податку. На 23 червня 2010 року дефіцит фонду сягнув майже 5 мільярдів гривень.
Конкретні цифри озвучив президент Янукович на нараді з урядовцями:
"Хотів би звернути увагу уряду на незадовільний стан із наповнення Пенсійного фонду, оскільки зростає сума недоїмки до нього, і на сьогодні ця сума складає близько 4,5 мільярди гривень, якщо не більше", - сказав Янукович.
8 липня парламентська коаліція, сформована Партією Регіонів, внесла зміни до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зробивши обов‘язковими внески дрібних підприємців до пенсійного фонду.
Підприємці просять і попереджають
Тиждень по тому, тобто, 15 липня малочисельна група підприємців пікетувала адміністрацію президента, вимагаючи не підписувати зміни до закону і накласти на нього вето.
У зверненні до президента Асамблея громадських організацій малого та середнього бізнесу назвала ухвалений парламентом закон таким, що "унеможливлює діяльність дуже великої кількості дрібних підприємців, які працюють на ринках з метою хоч трохи забезпечити сімї продуктами харчування та іншими товарами першої необхідності. Введення Закону приведе до того, що дуже велика кількість дрібних підприємців залишать підприємницьку діяльність, збільшать кількість безробітних та проситимуть допомогу із фонду безробіття. На цьому держава та народ дуже втратять".
На думку підприємців, наслідки запровадження того закону відчують не лише вони, а й усе суспільство: "зростуть ціни на харчі та товари першої необхідності, що ще більше погіршить і так тяжке становище населення".
Найголовніша думка звернення підприємців до президента полягає в тому, що закон, за їхніми прогнозами, "збільшить тиск на підприємництво, особливо на малий та середній бізнес, однак не вирішить проблем Пенсійного фонду".
Вимагаючи накласти вето на ухвалений Верховною Радою Закон, Асамблея громадських організацій малого та середнього бізнес нагадала Януковичу, що зміст того документа перекреслює передвиборчі обіцянки чинного президента. Протестувальники нагадали президентові, кому він має дякувати за свою перемогу на виборах.
"Рік тому з наради в Тимошенко 10 тисяч підприємців понесли прокльони по всій Україні, що відобразилося на результатах президентських виборів для неї. Не робіть тієї ж помилки!", - закликали Януковича представники дрібного бізнесу.
Однак акція та звернення підприємців у Києві не вплинули на рішення президента, який відпочиває в Криму. Наступного дня Янукович підписав закон, який зобов‘язує представників дрібного бізнесу, крім єдиного податку, платити ще й внесок до Пенсійного фонду.
Тепер підприємці обіцяють позови до суду та акції протесту.
Актуально
19901 перегляд
Публiкацiї за темою «Людина і влада»:
