Вадим Колесніченко вирішив показати “кузькіну мать” Держдепартаменту США |
Депутат Верховної Ради України від Партії Регіонів Вадим Колесніченко в кращих традиціях записних московських пропагандистів минулого назвав авторів звіту про проблеми з правами людини в Україні, підготовленого Держдепартаментом США, "обкурився або нанюхавшись нафталіну". Власне, депутат може дозволити собі різкість оцінок - від нього, як і від його численних колег по фракції і провладної більшості, мало що залежить у житті, а різкими заявами можна продемонструвати свою необхідність тим, хто приймає справжні рішення.
Але цим приймаючим особливо не позаздриш. Адже доповідь Держдепартаменту - сигнал, що демонструє вичерпаність кредиту Віктора Януковича в американської адміністрації. Початок правління нового українського Президента дозволяло йому сподіватися на взаєморозуміння у Вашингтоні. Янукович був як не можна до речі з його готовністю піти назустріч президентові Бараку Обамі в питанні про відмову від збагаченого урану, американці втомилися від одвічної неузгодженості позицій американських гілок влади... Словом - платформа для розуміння дійсно була.
Але Янукович і його оточення не зрозуміли головного - не можна розраховувати на співпрацю зі Сполученими Штатами і одночасно будувати в Україну Білорусь. Та ще такими темпами, щоб це було помітно неозброєним оком. Та ще з таким ентузіазмом, що Захід просто не може зберегти лице, не звертаючи уваги на це ударне будівництво.
Стверджувати, що Київ може ось так запросто, - та ще й з образами, - відмахнутися від американських оцінок - було б надто великим перебільшенням. Так, напевно, у Москві можуть ось так хвацько відповісти чиновникам з держдепу, - ідіть курити далі. Але ж російські керівники сподіваються не на допомогу міжнародних фінансових організацій, а на власні енергоносії. А на що може розраховувати Україна, якщо грошей не дадуть?
А це саме те, що написано в доповіді держдепу - між рядків. До економічних міркувань МВФ, який побачив, що уряд Миколи Азарова не виконує домовленості з фондом, додалися і політичні оцінки. Все разом це значно ускладнює роботу українських переговірників.
Що поробиш, - ті, хто готові допомагати нам на Заході, мають потребу в демократичному вигляді країни і справжніх реформах. І в цьому бажання американського держдепартаменту збігаються з прагненнями пересічних українців.
Так що, якщо влада хоче мати підтримку власного населення і допомогу з-за кордону, їй не варто називати всіх нас обкуреними або такими, що обнюхалися. Потрібно просто змінити курс.