Операція «VIP-SOS»: Азаров готується до ролі унтер-офіцерської вдови
Під ковдрою влади 62420 переглядів
Опубліковано - 29.04.2011 | Всі публікації | Версія для друку
Прем`єр демонстративно «викликає вогонь на себе». Зрозумів, що годі звинувачувати в усьому попередників?.. Змінника ніби знайшли, і Януковичу представили. Але є у цієї людини один недолік...Банкова - в роздумах і пошуку. Шукають заміну Миколі Азарову, паралельно міркуючи, як би зберегти status quo: не посилити і не послабити вплив всіх основних груп владної команди. Тому, head-hunting зводиться до пошуку оновленої версії Миколи Яновича - жорсткого управлінця з досвідом, рівновіддаленого від основних гравців команди Януковича і відданого особисто президентові. По можливості - з доброю репутацією в Білокам`яній: Київ чекають непрості часи з огляду на загострення газових питань, та й від Митного союзу варто було б відбитися з мінімальними втратами.
Варто розуміти: вірогідна відставка Миколи Азарова жодним чином не означає покарання чи опали нині чинного прем`єра. Це вимушений крок для того, щоб хоч якось заспокоїти країну, каналізувати обурення безперервним зростанням цін і падінням рівня життя. До речі, ви не помітили, що останнім часом прем`єр дуже вже завзято викликав вогонь незадоволення на себе особисто? Самі обіцянки, мовялв, гірше попереду, чого варті!.. І все тому, що Микола Янович не гірше за Віктора Федоровича розуміє: після чотирнадцяти місяців перебування при владі вішати всіх собак на попередників вже непристойно, та й неефективно?
Ймовірнішою видається інша версія: підготовка до відставки прем`єра з попередньою (або подальшою) публічною прочуханкою. Президент знову виглядатиме мудрим правителем, що прогнав з двору недбайливого управителя. Електорат, розлючений донестями спічами Азарова про капусту, яку слід було б садити самим всім українцям, зрадіє і на якийсь час забуде, що та сама капуста все ще дорожчає. Не виключено, що й керівництво МВФ, яке не знаходило спільної мови з українським урядом, на радощах дасть черговий транш. Так би мовити, як аванс новому главі кабмінівської команди. Одним словом, резонів голосно відставити Миколу Азарова - хоч відбавляй. Єдине, що утримує поки президента від цього кроку - відсутність ясності з кандидатурою змінника.
Основні групи впливу вже запропонували президентові своїх кандидатів. Представники великого донецького капіталу, яких умовно можна назвати групою Ахметова-Колесникова-Клюєва, традиційно лобіюють переїзд до прем`єрського кабінету першого віце-прем`єра чинного уряду Андрія Клюєва. Група РУЕ не проти, щоб цей кабінет дістався міністрові енергетики і вугільної промисловості Юрію Бойку. Який, між іншим, готувався головувавти в уряді одразу після президентських виборів. Свого кандидата має і головне відкриття нинішнього політичного сезону - народний депутат Юрій Іванющенко - він просуває міністра аграрної політики і продовольства Миколу Присяжнюка.
Усі три претенденти на посаду голови уряду, попри очевидні переваги, мають в очах президента один спільний недолік - всі вони представники потужних груп впливу, з дуже різними, дуже часто протилежними інтересами. І посилення будь-якої з цих груп зруйнує той крихкий баланс, який Віктор Янукович вибудовував весь перший рік свого президентства. А можливо і спровокує розвал і без того не дуже монолітної владної команди.
Вихід, а також прийнятну для голови держави кандидатуру нібито підказав сам Микола Янович. У Азарова, попри вельми вірогідне прощання з виконавчою владою, є власне бачення подальшої роботи Кабінету Міністрів.
За даними інформованого джерела в українському уряді, пропозиція Азарова була така: взяти в прем`єри людину «сторонню», але при цьому з чималим досвідом роботи на держслужбі з часів Леоніда Кучми. Людину, чиє входження у високий кабінет і подальше перебування у владі цілком залежало б від голови держави, оскільки ніяких точок зіткнення з групами впливу вона не має. Як такого близько місяця тому прем`єр, нібито, запропонував колишнього першого віце-прем`єра уряду часів Леоніда Кучми, екс-керівника НАК «Нафтогаз» Олега Дубину. Віктору Януковичу кандидатура, ніби і сподобалася, проте ніякого остаточного рішення винесено не було.
Що ж до можливої кандидатури - Дубина, крім усього іншого - вихідець з промислового Сходу, колишній керівник Алчевського меткомбінату і «Криворіжсталі», що робить його практично своїм для нинішньої владної команди. Перебування в «помаранчевій» команді, схоже, особливим мінусом вже не вважається. До того ж, зрозуміло, що Олег Дубина був там таким самим варягом - його закликали керувати «Нафтогазом» тільки тому, що він є визнаним фахівцем з питань енергоносіїв, а також вельми ефективним парламентером з Москвою. Дубина - знайома і зрозуміла людина для Володимира Путіна і голови «Газпрому» Олексія Міллера. Свого часу це було дуже важливо для Юлії Тимошенко. Сьогодні це вкрай важливо для Віктора Януковича. Не далі як у липні Україну чекають дуже складні переговори щодо Митного союзу з Росією, яка вирішила пов`язати питання вступу Києва в МС із зниженням ціни на газ (про останнє неодноразово просив Київ). І новий прем`єр-міністр, який у газовій темі «вариться» майже два десятки років, цілком міг би посилити переговорні позиції України.
З іншого боку, саме газ може завадити поверненню Олега Дубини у владу.
11 квітня Генеральна прокуратура України оголосила про порушення кримінальної справи проти екс-прем`єра Юлії Тимошенко. Її звинуватили в перевищенні службових повноважень при підписанні газових контрактів з російським «Газпромом» 19 січня 2009 року. За два дні стало відомо, що в справі також фігурує колишній керівник НАК «Нафтогаз України» Олег Дубина.
За версією Тимошенко, справу відкривали у великому поспіху - спеціально під візит до Києва Володимира Путіна, який відбувся 12 квітня. Свідчення тому - аж два з половиною аркуши, на яких, за словами Юлії Володимирівни, вмістилися всі матеріали слідства. Утім, версія про те, що таким чином українська влада вирішила «лякати» російського прем`єра, зробивши його поступливішим у питаннях цін на газ, - сміховинна. Навряд чи Володимир Путін міг злякатися того, що таку кримінальну справу Україна використає як підставу для розриву газової угоди в односторонньому порядку. І вже поготів свого виклику до Генпрокуратури на допит, про який, мов з ланцюга зірвавшись, наввипередки писали українські ЗМІ.
І водночас кримінальна справа, фігурантами якої є Тимошенко і Дубина, має і ряд внутрішньополітичних цілей, одна з яких - гра на пониження акцій кандидата на посаду прем`єра Олега Дубини. Людина, яка ходить під кримінальною справою, - не кращий варіант для призначення на одну з вищих державних посад. Це чудово розуміють і ті, хто організував «прив`язку» Дубини до газової справи, і ті, хто лобіював його кандидатуру. Утім, як стверджує джерело в українському уряді, протягом найближчих кількох тижнів має відбутися зустріч Олега Дубини і Віктора Януковича. За її результатами і буде зрозуміло, чи віллється екс-голова «Нафтогаза» в нинішню владну команду, і якщо так - то в якій якості.