Образ чоловіка в світогляді слов’янської жінки

Фото - Наталі Семенюк (http://nataliaphotographer.jimdo.com/)

Спілкування чоловіка і жінки це саме те, що хвилювало людство з самого початку його існування, бо тільки в ньому людина повністю реалізується як особистість і як людський вид. Але саме ці стосунки найчастіше призводять до різного роду труднощів, комплексів і складних життєвих ситуацій.

Щоб бути щасливим треба свідомо підходити до побудови стосунків, йти на компроміси, вчитися змінювати негативні установки, які заважають легко спілкуватися і призводять до конфліктів.

Так вже влаштовано всесвітом, що чоловіче тіло і психіка налаштовані на захват простору, на реалізацію нових ідей, на усвідомлення нашого місця і призначення у цьому всесвіті і реалізацію його; жіноче ж тіло і психіка настроєні на наповнення захопленого простору затишком, любов’ю, турботою, на побудову гармонійних стосунків між всіма жителями цього простору, інакше кажучи, організації щасливих сімейних відносин і відносин у будь-якому колективі.

Виходячи з цього, кожен має підсвідомі очікування від іншої статі: жінка сподівається від чоловіка захисту від зовнішнього світу, підтримку фізично та силою свого духу, а також, що він підкаже їй її призначення, дасть інформацію про напрямок руху по її життю своїм прикладом, іншими словами вона хоче допомагати виконувати призначення свого чоловіка, але за умови, що воно у них спільне.

Чоловік же зі свого боку очікує від жінки захисту своїх почуттів і внутрішнього світу, інакше кажучи, йому хочеться щоб жінка скеровувала їхні стосунки, підтримувала люблячу атмосферу в сім’ї, розраджувала і культивувала емоційну впевненість чоловіка у собі, вірила в нього, пишалася ним та в усьому йому допомагала і підтримувала. Таким чином реалізується принцип цілісності, гармонічне поєднання двох половин: зовнішнього і внутрішнього.

Але не все так просто у житті. Насправді - неможливо бути щасливим, просто усвідомивши очікування іншої статі, а також говорити про те, що стосунки можна побудувати будь з ким і щасливим можна бути з будь-якою людиною. В реальному житті все набагато складніше, але плюс у тому, що все підлягає певним правилам і законам, знаючи які, можна швидше і легше стати справді щасливим.

Спілкуючись з великою кількістю людей і спостерігаючи за тим як вони будують свої стосунки вже досить довгий час, можна сказати, що досить мало з них ясно розуміють, що ж саме робить людину щасливою, а дехто і взагалі ніколи не відчував справжнього «смаку» щастя. Дехто обуриться і скаже, що у кожного уявлення про щастя своє, я згоджуся з цим, але також нагадаю, що в основі своїй для всіх людей на землі умови, які призводять до нього - однакові.

Людина справді щаслива тоді, коли:

- знає для чого вона живе, своє місце на землі і призначення;

- має поруч близьку людину протилежної статі у якої точнісінько таке ж призначення і вони разом його виконують, тобто свою половинку;

Все решта, що можна додати, тільки розшифровує ці два пункти. Бо лише коли людина робить саме свою справу, вона робить її добре, легко, з радістю, цим захоплюються оточуючі, що дає відчуття власної цінності і значимості, а також, безумовно, можливості до матеріального існування. Виходячи з цього, можна сказати, що коли ужитті є ці умови, то людина щаслива і перебуває у любові.

Тепер поговоримо про любов - тема теж дуже актуальна і хвилююча,

Багато людей під поняттям любові розуміє не зовсім те, чим вона насправді являється, ототожнюючи це поняття з пристрастю, дружбою, сексуальним потягом, звичкою, почуттям обов’язку і іншим. Слово «любов» віддієслівний іменник, який має абстрактне значення - іншими словами не конкретне і без образне. Коли ж ми повертаємося до його витоку, дієслова любити, перед нами зразу спливають образи конкретної дії, навіть про інтимні сексуальні стосунки говорять, наприклад, «він її полюбив»...

Отже, виходить що любити - це робити конкретні дії, які призводять до поєднання протилежностей чоловічого і жіночого, до того ж, на всіх планах: духовному і тілесному. А любов, відповідно, це конкретні вчинки, які поєднують людей у єдине ціле - щасливу сім’ю, чи будь яку іншу спільноту. Безумовно, любов буває різна: між друзями, батьками і дітьми, родичами й інша.

Та показником того, що вона насправді є - є те, що ціле, яке створюється, поєднуючись з протилежних частин, може функціонувати цілеспрямовано, злагоджено, ефективно, плодотворно, автономно, до того ж безкінечно довгий час. А вже ці вчинки викликають у нас почуття вдячності, ніжності, бажання бути разом, сексуальний потяг, пристрасть, чи тиху радість вже просто від того, що кохана людина існує, шквал емоцій чи спокійне усвідомлення. Саме цей комплекс почуттів і відчуттів ми зазвичай і називаємо любов’ю.

Але хочу застерегти від розчарування, бо деякі з цих відчуттів, такі як шквал емоцій, пристрасть, сексуальний потяг можуть викликати і кармічні стосунки, де поєднуються не свої половинки, а чужі, щоб, за допомогою емоційної чи морально-етичної прив’язки, змусити боржника повернути борг з минулого життя.

Такі стосунки завжди нерівноцінні - хтось над кимось постійно домінує. Вони супроводжуються відчуттям певної тривоги і туги, оскільки душа заздалегідь знає, що пов’язує людей не спільне призначення, яке дає щастя, а борг, який не завжди легко віддавати. В кармічному поєднанні двох людей стосунки починаються з бурі емоцій - сильних пристрасних почуттів, які яскраво загоряються та швидко гаснуть, щодня стають все складнішими і тяжчими для спілкування, оскільки не віддаючи борг, людину ще з більшою силою прив’язує до іншої почуттями обов’язку, жалості, провини. Людина відчуває, що не може жити з такою парою, але і без неї також не може жити - замкнуте коло, на перший погляд, але вихід завжди є.

Коли ж є справжня любов (а точніше, - найвищий її прояв у стосунках між жінкою і чоловіком, - кохання, - прим."Аратти"), вона запалює людину натхненням, бажанням жити, творити, виконувати своє призначення і радувати всіх навколо.

Проте у сучасному зматеріалізованому світі, який постійно працює на те, щоб утримати увагу людей на якомога більшому споживанні ресурсів і отриманні максимального задоволення своїх чуттєвих потреб, дуже не просто розпізнати, де справжні почуття, а де нав’язані оточуючим світом. А чоловіку, який постійно перебуває у такому світі, й поготів важко розібратися у власних почуттях, а ще складніше зрозуміти, що ж очікує від нього його половинка. Як же насправді жінка дізнається про те, що чоловік її кохає?

Фото - Наталі Семенюк (http://nataliaphotographer.jimdo.com/)

Жінка розуміє, що її кохає чоловік тоді, коли:

- коли чоловік готовий взяти на себе відповідальність за неї перед громадою, інакше кажучи, заявити громаді, що вони пара і всіляко захищати своє рішення;

- коли він готовий взяти її в свій рід і одружитися з нею, а не просто сумісно проживати. Коли чоловік не одружується, чи залицяється до неї, а не заявляє перед громадою про свої наміри щодо неї, повага у жінки до нього підсвідомо різко падає, і вона сама не завжди собі може пояснити чому. Навіть якщо жінка свідомо думає, що для неї це не важливо, підсвідомо насправді це не так. Родина чоловіка це та фортеця, яка дає впевненість і відчуття захищеності жінці, навіть більше ніж власна родина;

- коли чоловік прагне забезпечити сім’ю матеріально і докладає до цього зусилля, а не розвівши руками каже, що нічого не може зробити. Безумовно, і жінка має вселити віру в нього і впевненість у тому, що він зможе, але й він має дуже постаратися. До речі, це якраз і є показником - зі своїм чоловіком живе жінка чи ні, бо свого чоловіка, жінка може надихнути забезпечити її так як їй треба, а з не своєю жінкою, у чоловіка пропадає бажання заробляти для неї гроші;

- коли бачить, що чоловік відданий їй повністю, тобто він вважає внутрішньо, що незважаючи на всі недоліки, які в ній є, кращого друга і порадника для нього ніж вона немає;

- коли бачить, що чоловік задовільняє її потреби легко, не напружуючись, бо вони у них схожі, або спільні;

- коли те, що їй подобається робити - для нього життєво необхідне і важливе, і те, що потрібно їй, - йому «раз плюнуть» зробити;

- коли він захищає її від нападок зовнішнього світу і відстоює її інтереси, бо згоден з нею, а навіть якщо і не згоден, то може це зробити бо кохає і хоче щоб вона не страждала, а потім наодинці пояснить їй, якщо вона була не права;

- коли він ділиться з нею душевними переживаннями і тривогами, а вона бачить, що може втішити його і йому від цього стане легше справлятися з життєвими труднощами;

- коли вона бачить, що подобається йому ззовні, а також йому цікавий і її внутрішній світ: їм завжди є про що поговорити, він залицяється і постійно звертає на неї свою увагу;

- коли вона відчуває його прагнення інтимної близькості, бажання володіти нею, опікуватися, догоджати.

Насправді ж, коли чоловік зустрічає свою жінку (дуала, за визначенням соціоніки - прим.“Аратти”), а до цього він вважав, що його життя склалося і в ньому все більш менш добре, і особливо, коли вона далека від його ідеалу, його чекає несподіванка - з часом він буде здивований, як вона може перевернути його уявлення про цей світ і про нього самого. Навіть негарна чи не така як він уявляв, - вона пробудить в ньому найтонші струни його душі ті, про які він навіть не здогадувався, а з часом стане для нього найгарнішою і найкращою в світі. Це неминуче.

Їхнє спілкування зітре в його уявленні старі надумані образи-картинки про ідеал жінки і він згадає, що саме таку пару він давно шукав і тільки з нею щасливий. І тоді всі ці вищеописані очікування йому не доведеться вчити напам’ять, бо те, як він живе і проявляється, захоплює її, а йому самому приємно їй догоджати. Такі стосунки складаються без особливих зусиль з обох боків, самі собою легко і комфортно. їх можна назвати благословенними богами, а коли противитись їм, то може добряче постраждати і фізичне здоров’я, і фінансове благополуччя і інші сфери життя.

Щоб мати такі стосунки, насамперед треба прагнути їх, шанобливо ставитися до всього жіночого роду, налагодити стосунки зі всіма жінками, які були чи є в житті (мама, сестра,сусідка, приятелька і ін.), проявлятися поруч них як чоловік і головне вірити, шукати і бути готовим знайти...

20 грудня 2024, п`ятниця

utmx_section("Headline")Образ чоловіка в світогляді слов’янської жінки

Образ чоловіка в світогляді слов’янської жінки