Лада живе в парі зі Сварогом, вона народила дванадцять сварожичів. В наших предків завжди була гармонія між чоловіком і жінкою. Вони наслідували образи Лади і Сварога. А це гармонійна щаслива пара, вони один одного люблять, шанують і цінують. Ілюстрація - www.sozidanie.v-sinelnikov.com |
Адже блудлива вівця, розмножуючись, може зіпсувати все стадо. Такі переконання є емпіричним досвідом. Окремі люди і роди, які шанували Заповіти, жили здоровими, в достатку і все було гаразд. Натомість, блудливих овець, Род все одне прибирав як непотріб.
Чому ж блудники зазнавали нищівної поразки, а праведники і надалі перебували в Роді? Напевно, працювали закони приРоди, зрозумілі пращурам і які переходили з роду до роду. Недарма порушення цих заповітів призводить до загибелі як окремих людей, так і цілих народів.
Але яким є тлумачення цього явища наукою? Вченим-хіміком Тамарою Свіщовою на початку 90-х р. були проведені цікаві дослідження, які виявили, що серцево-судинні, онкологічні захворювання, ВІЛ, діабет, інсульт, склероз та інші, викликані одним паразитом - трихомонадою. А майже всі, хто виживав, скажімо після інфаркту, через декілька років помирали від раку. Чому?
В організмі людини присутня величезна кількість трихомонад. Відрізнити їх від наших рідних клітин дуже просто, бо вони розмножуються в поживних розчинах, а нормальні клітини ознак життя в них не виявляють. Цю ідею і було взято за основу досліджень Т.Свіщовою. Клітини від злоякісної пухлини вона помістила до розчину. Але ті - не лише не загинули, а й почали швидко ділитись. Спочатку з’явились відростки, схожі на щупальця амеби, потім спереду відросли джгутики, а позаду - хвостики. Завдяки цьому, клітини набули здатності рухатись взад-вперед в дослідному розчині. І пухлина, просто на очах почала розростатись на всі боки! Здорові клітини до цього не здатні. Лише трихомонади!
Подальші дослідження вчених підтвердили відкриття Свіщової: пухлина складається не з перетворених на злоякісні клітини людини, а з прихованих трихомонад, які відкинувши жгутики і щупальця, перебувають у стадії спокою (в кублі).
Те саме - спостерігається в лімфоїдних клітинах, серед яких оселяються віруси імунодефіциту. Саме в тілах цих паразитів віруси знаходять захист від імунних сил організму людини. Трихомонади не гинуть навіть у шлункових ферментах (на відміну від «справжніх» клітин крові). А вбивчі дози радіації, до речі діють на цих паразитів позитивно. Ті відразу відкидають щупальця і джгутики, бурхливо розмножуючись! Гинуть же від радіації... здорові клітини!
Раніше вчені помилково сприймали трихомонади за лімфоцити. Розпліднюючись в тілі джгутиконосця, віруси примушують своїх «господарів» поводитись зовсім неприродньо. Раніше вони прикидались клітинами, а зараз відкрито вступають з ними в бій. Наприклад, виділяючи отруту, від якої гинуть справжні клітини крові. Цим пояснюється парадокс: вірус СНІДу присутній в невеличкій кількості клітин, але з ним "за компанію" гине велика кількість здорових еритроцитів і лейкоцитів. І це ще не все. Заражені вірусами "лімфоцити", неначе божеволіють і починають з’їдати еритроцитів, замість того аби захищати їх від інфекцій. Отрута трихомонад послаблює перетравну здатність лімфоцитів - в підсумку ці стражі здоров’я стають нездатними підтримувати природну протидію захворюванням. Іноді СНІД закінчується раком, що підкреслює загальність причини обох недугів.
Отже, Род грішників, в якому замість здравого мислення «господарюють» трихомонади, приречений до ВИМИРАННЯ. Ось фізіологічний механізм «Відплати». Існує три види трихомонад окремих порожнин організму людини: ротові, шлунково-кишкові та урогенітальні. Перші здатні викликати лише парадонтози. Другі в чотирі рази агресивніші за перших і провокують багато захворювань (серед іншого – виразку шлунку). Але, найнебезпечнішими є саме вагінальні, які в 25 раз агресивніші за ротових і викликають СМЕРТНІ захворювання. Через це, людина, що має багато статевих партнерів, ризикує на сердцево-судинні захворювання, СНІД і рак. Бо ці захворювання переходять під час статевого акту.