Актуально
65804 перегляди
 |
З 1 червня 2012 вступає в силу один з найбільш резонансних документів, прийнятих в 2012 році - Митний кодекс України, який приходить на заміну звичному для нас Митного кодексу 2002, при цьому істотно змінюючи митне законодавство в цілому, - від спрощення процедури митного оформлення до надання митним органам більш широких повноважень при проведенні перевірок.
Однак почнемо по порядку. Яка ж сфера митного законодавства зазнала найбільше істотних змін?
Одним з найбільш прогресивних нововведень Митного кодексу хочеться назвати впровадження нового суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності - уповноваженого економічного оператора (УЕО). УЕО наділений можливістю використовувати спеціальні спрощення, як наприклад, можливість тимчасового зберігання товарів на своєму складі та випуску товар зі свого складу без пред’явлення його митному органу, можливість зняти митне забезпечення без дозволу митниці та здійснювати митний контроль в першочерговому порядку.
Разом з тим, привілей отримання статусу УЕО доступний далеко не всім, адже законодавець не має наміру надавати особливі преференції щодо спрощення митного контролю кожному. Статус уповноваженого оператора економічної діяльності буде доступним лише платоспроможним підприємствам, які упродовж трьох років є суб’єктами ЗЕД, мають відповідну систему обліку товарів, за умови відсутності заборгованостей і фактів порушення митних правил. Однак і це ще не все. Платоспроможності і бездоганної митної історії недостатньо - бажання отримати статус УЕО спричинить за собою ретельні перевірки митними органами та проходження самооціночного анкетування.
З причини забезпечення оперативності в процесі, митного оформлення та митного контролю, законодавцем було приділено також особливу увагу попередніми рішеннями митних органів. Суть прийняття попередніх рішень зводитися до прийняття митним органом рішення про класифікацію товарів згідно УКТ ЗЕД, визначення країни походження товарів, або надання дозволу на розміщення товарів в окремі митні режими - до початку митного оформлення. Можливість завчасно, до початку митних операцій, отримати попереднє рішення митниці не можна не назвати позитивним моментом Митного кодексу, адже такі рішення дозволять суб’єктам ЗЕД підготуватися до труднощів митного оформлення, і бути впевненим в тому, що заявлений при декларуванні код товару буде прийнятий митними органами, а країна походження не буде визначена помилково.
Документом також передбачено право декларанта на здійснення митного оформлення в будь-якому митному органі, з урахуванням того, що митні органи не зможуть затримати товар більш ніж на 4 години з моменту подачі декларації. При цьому кодекс надав митниці можливість перевірити декларанта після завершення оформлення в порядку пост-аудитного контролю. Впровадження інституту пост-аудиту дозволить здійснювати контроль після завершення митного оформлення товарів, з метою перевірки точності і достовірності декларацій на товари та достовірності зазначених у них відомостей. Крім того запровадження системи пост-контролю повинно забезпечити більш швидке оформлення імпортних товарів і відповідно більш високий рівень експорту. На відміну від Митного кодексу 2002 року, новий кодекс повністю врегулював порядок проведення перевірок митною службою. За великим рахунком принцип проведення митних перевірок аналогічний принципу проведення перевірок податковими органами, і багато статей нового кодексу, які регламентують процедуру здійснення перевірок, просто відсилають до норм Податкового кодексу .
Також новим Кодексом значно розширено права та обов’язки декларанта в процесі заяві митної вартості товарів. Так, декларант визначає митну вартість товару самостійно, при цьому маючи можливість отримати письмову консультацію митного органу. Крім того, новий кодекс дає декларанту можливість отримувати від митного органу письмові обґрунтування невизнання останнім митної вартості товару. Відзначимо ще і той факт, що кодексом чітко визначено перелік документів, які митний орган має право вимагати від суб’єктів господарювання для визначення митної вартості товару (стаття 53 МК).
Що стосується питань відповідальності за порушення митних правил, то тут варто звернути увагу на той факт, що тепер рішення про конфіскацію товарів і транспортних засобів буде прийматися виключно судом, у той час як штраф і попередження залишиться прерогативою органів митниці. Також документом значно посилено відповідальність за статтею 472 Кодексу - за недекларування товарів та транспортних засобів комерційного призначення (про некомерційні транспортні засоби в статті мова чомусь не йде).
Крім того, Кодексом збільшена загальна вартість товарів, які можуть ввозитися громадянами на митну територію без сплати податків - без сплати мита можна увезти авіатранспортом товарів на суму до 1000 євро, наземним та водним - до 500 євро (було - 200 євро). Загальна вага товару при цьому не повинна перевищувати 50 кг. Все, що перевищує встановлені норми, обкладається митом в розмірі 10% і ПДВ - 20%.
З числа видів діяльності, на здійснення яких потрібно мати дозволи, виключена митна брокерська діяльність; визначено вичерпний перелік підстав для відмови в митному оформленні товарів за заявленою декларантом вартості товарів; зменшено кількість документів в пакеті необхідних документів для оформлення товару з 28 до 14 і багато іншого.
У підсумку приходимо до висновку, що новий Митний кодекс багатий на позитивні моментами, як, в принципі, і негативними. Проте судити про те, які результати нам принесе реалізація його норм дуже рано. Зачекавши кілька місяців, ми зможемо поспостерігати за реакцією митних органів на їх нові обов’язки та повноваження, подивимося, що принесуть нам спрощення в процесі митного оформлення, і зможемо зробити висновок про те, на чиїй стороні закон, зокрема, новий Митний кодекс.
До теми:
