 Актуально Чи знаєте Ви, що:
- під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 роках, командир одного з загонів бурів українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Ю.Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 році Ю.Будяк працює в уряді Української Народної Республіки. В 1943 році Юрій Будяк помирає в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали .... Уїнстон Черчілль....
Курс валюти:
Погода в Україні:
|
 |
Нацистський міф: чому Гітлера помилково вважають винахідником автобану
Історія 22364 перегляди
Опубліковано - 6.08.2012 | Всі публікації | Версія для друку
Донині панує міф про те, що німецькі автобани винайшли нацисти, заодно поборовши таким чином масове безробіття у країні. Це, утім, історична брехня, а першому автобану саме виповнюється 80 років. Адольф Гітлер з розмаху встромляє лопату у гору піску. Наколо нього стоять солдати, один з яких тримає у руках фотоапарат, аби сфотографувати "фюрера" та задокументувати перший удар лопати під час будівництва чергового відрізка автобану. Це – типовий фотомотив, який у ті часи активно поширювали у всій країні, а найчастіше там, де будували невеличкі відрізки "рейхсавтобану". Таке інсценування мало на меті одне – поінформувати про активність влади громадян усього Рейху. Тож сцени з лопатою та відкриття готових відрізків раз по раз повторювали і гучно святкували.
Гітлер відкриває для себе автобан
Досить дивний поворот, якщо врахувати, що кількома роками раніше переважна більшість членів Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини разом з Комуністичною партією саботували будівництво "доріг виключно для автомобілів" (так званих "Nur-Autostraßen"). Мовляв, плани будівництва "слугують лише задоволенню інтересів багатих аристократів та єврейських капіталістів", аргументували нацисти,відмовляючись брати участь у політичних перемовинах щодо фінансування автобанів. Лише 1933 року, після приходу до влади Адольфа Гітлера, націонал-соціалісти відкрили користь автобану для власних цілей.
До 1929 року будівництво автобанів у Німеччині було неможливим через економічну кризу та нестачу капіталу. Німеччина потерпала від наслідків масового безробіття, гіперінфляції та виплат репарацій після Першої світової війни. Лише тодішньому обербургомістру Кельна Конраду Аденауеру 1932 року вдалося профінансувати та збудувати перший автобан без перехресть між Кельном та Бонном. Це сьогоднішня А 555. Тоді вона була 20 кілометрів завдовжки, а їхати по ній можна було зі швидкістю лише 120 кілометрів на годину. Щоправда, більшість автомобілів тоді все одно могли заледве розганятися до 60 кілометрів на годину. Місцевість довкола Кельна тоді вважалася найпопулярнішою серед автомобілістів. Утім, вже за півроку після відкриття націонал-соціалісти понизили цей автобан у статусі до дороги місцевого значення (Landstraße). Таким чином нацисти хотіли створити для себе можливість називатися будівниками першого автобану Німеччини.
Втручання Гітлера
Насправді ще 1909 року заможні автолюбителі та промисловці домовилися та ініціювали будівництво дороги, яка б дозволила автомобілям вільно їздити – без пилу та бруду, без кінських повозок та пішоходів. У 1913 році в Берліні навіть розпочалися роботи над будівництвом AVUS (Automobil-Verkehrs und Übungsstraße), поте зібраних грошей вистачило лише на десять кілометрів замість запланованих сімнадцяти.
Перша світова війна перервала будівельні роботи, а після 1921 року готовий відрізок дороги використовували переважно для випробовування спортивних автомобілів, які ставали все швидшими, та для автоперегонів.
Засноване 1926 року товариство виступало за будівництво дороги через усю Німеччину – від Гамбурга через Франкфурт до Базеля. Однак ініціатива "HaFraBa" спочатку наштовхнулася на спротив з боку націонал-соціалістів, а згодом, після приходу до влади Гітлера, її плани були частково враховані. Саме ж товариство отримало нову назву – Товариство з підготовки рейхсавтобанів.
Усе заради зростання мобільності народу
Адольф Гітлер просто зацікавився вже тоді помітною тенденцією зростання мобільності населення, кажуть історики сьогодні. Водночас він розпізнав можливість звабити націю дещо авантюрним планом та зміцнити власну владу. Адже насправді зрозуміло було одне: лише дехто з німців взагалі зможе дозволити собі придбати авто та, відповідно, користуватися новими автобанами. Тож нацистська пропаганда обіцяла народу мобільність: мовляв, не лише заможні, а й широкі маси населення отримають можливість мандрувати. Так з’явилася ідея "народного автомобіля" – "Volkswagen". Крім того, на вимогу Гітлера на перших відрізках автобану Deutsche Reichsbahn мусила налагодити швидкісне сполучення омнібусів.
Щороку мали бути збудовані 1000 кілометрів автобану. Таким був наказ Гітлера. 1934 року він оголошує початок "робітничої битви" і обіцяє таким чином скоротити кількість безробітних. Будівництво автобану повинно було забезпечити щонайменше 600 тисяч нових робочих місць. Однак у часи найінтенсивніших робіт задіяні були лише 120 тисяч робочих. Не обійшлося й без страйків, зачинщиків яких швидко спровадили у концентраційні табори. Громадськість про це, звичайно, нічого не дізналася.
Міф про автобан
З роками дедалі більше німців починають працювати на оборонну промисловість. Саме вона, а не будівництво автобану, скорочує обсяги безробіття у Німеччині. У роки війни до будівельних робіт натомість дедалі частіше залучають військовополонених та євреїв, бо німецькі будівельники вже давно на фронті. 1941 року було збудовано лише 3800 кілометрів доріг. А з 1941 по 1942 рік будівельні роботи майже повністю припинили. Восени 1943 року через відсутність надмірного автомобільного руху їздити на автобанах дозволили навіть велосипедистам.
Нацистська пропаганда роками продовжувала поширювати міф про автобан, і – варто зазначити – досить успішно. Фільми та фото демонстрували робочих на ще не готових відрізках автобану навіть тоді, коли будівельні роботи вже давним-давно не велися. Ці образи врізалися в пам’ять цілого покоління німців, і сьогодні час від часу вони нагадують про себе знову.
 Публiкацiї за темою «Історія»:
- Совок кислоти
Влад Массіно, Lenta.ru
Невідома історія наркоманії в Радянському Союзі. - Пересічень
Юрій Фоменко, «Земля Мамаїв»
При впадінні в Дніпро Самара своїми рукавами межує острів. Острів невеличких чистих озер, котрі живляться джерелами з під скель. Колись коло того острова води Дніпра набирали швидкість і пірнали під веселками, розбиваючись об пороги. Тут починалося наше місто. - Лист Петру Порошенку про визнання Велесової книги
Сергій Піддубний, для “Аратта-Україна”
Останнім часом з метою підкріплення нібито своєї древності та величі, в Росії активно розкручується процес визнання Велесової Книги. Очевидно, саме ця книга має стати також обґрунтуванням нав’язуваного світові ідеї «русского міра» (у Влескнизі згадується похід русів до Сирії). - Як українці зупинили сталінську агресію у Фінляндії
Денис КОВАЛЬОВ та Юрій ЯКУБА
Юрій Горліс-Горський, як вмілий провідник та інструктор, з безідейних полонених українських червоноармійців за кілька тижнів ідеологічного та військового вишколу зробив справжній боєздатний полк, рівнозначний загонам шведських добровольців, бійці якого тепер мали ідею – повалення більшовизму! - Як Австро-Угорщина будувала залізницю в Карпатах
Микола ТКАЧ, Микола ВОЛОЩУК, UA-Reporter.com
...Наприкінці 19-го століття гірська Рахівщина, як і вся територія Закарпаття, входила до складу Австро-Угорщини. Щоб здійснити задум у складній гірській місцевості, потрібні були кваліфіковані спеціалісти. Тому з усіх куточків згаданої імперії для прокладання залізниці запросили будівельників різних національностей: австрійців, угорців, чехів, хорватів, німців. - Як знищувати російських окупантів: фінські практики
Євгеній Якунов, «Укрінформ»
У листопаді виповнюється 75 років з початку так званої Радянсько-Фінської війни. Але справа навіть не в круглій даті, а в тому, що історія нічому не учить. Особливо, якщо країна, як і раніше, «управляється диктатурою такою абсолютною, що подібної важко знайти у світі». - До і після хрещення. Вісім маловідомих фактів про життя в Київській Русі
Стас Соколов, «Новий Час»
У День хрещення Київської Русі ми вирішили нагадати про вісім маловідомих фактів про державу, від якого веде свої історичне коріння сучасна Україна. - «Миротворець» Гітлер: невивчені уроки для сьогодення
Сергій Грабовський, кандидат філософських наук, Радіо Свобода
Якщо ви цього ще не знаєте, то не можу приховувати від вас важливу інформацію: головним миротворцем світу у 1930-х був Адольф Гітлер. - Радянські недоучки проти націоналістів-інтелектуалів: політико-історичний аспект
Валерій Майданюк, «Вголос»
В офіційній радянській, а також теперішній регіонівській фразеології провідних діячів ОУН та командирів УПА прийнято називати бандитами, які зрадили СРСР і стріляли в спину воякам законного режиму. - Українські Веди, або Хто боїться визнання Велесової книги
Сергій Піддубний, «Ятрань»
Ця стаття, як відгук на публікацію молодого науковця С. Гіріка, призначалася для «Української (історичної) правди». Однак редакція цього інтернет-ресурсу вирішила не публікувати її, очевидно поділяючи думку аспіранта, що Велесова книга є фальшивкою. |
 |
Публікації: Останні новини:
Популярні статті:
|
