 Актуально Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО
Курс валюти:
Погода в Україні:
|
 |
Ліля Мусіхіна: «Народна магія – це частинка кожного з нас»
Література 60945 переглядів
Опубліковано - 29.10.2012 | Всі публікації | Версія для друку
Теоретично Ліля Мусіхіна – літературний дебютант, бо лише цього року почала видаватися. Але насправді вона вже десять років не лише займається фольклористикою, а й «вариться» у книговидавництві – як редактор, упорядник поетичної збірки, автор народознавчого календаря…Звичайно, рано чи пізно це мало закінчитися виданням власної книжки. Нею стала «Магія українців вустами очевидця» – результат кропіткої дворічної праці, яка включала спілкування з мольфарами і ворожбитами, книга і не художня, і не наукова, але, безсумнівно, цікава. Як же ж було проґавити нагоду вдивитися в це нове обличчя української літератури?
– Тепер ви офіційно належите до цеху українських письменників – давно знали, що так станеться?
– Мріяла завжди. З дитинства. Дуже любила читати, тому найважливішою професією у світі для мене було письменництво. Але хотілося швидше зробити щось важливе, написати щось потрібне і корисне людям, а не просто стати письменником. А що може бути важливішим, ніж вивчати підвалини людського духу, спостерігати зміну світогляду, перехід від тваринного до людського і показувати це всім?
– Чи змінилися ваші стосунки з українськими письменниками після того, як вони стали вашими колегами?
– Письменники – люди самотні. Особливо провінційні письменники. Коли працюєш, часу на «тусовки» не вистачає. Щастя спілкування – це книжкові виставки, Форум видавців. Я знайома з дуже невеликою кількістю письменників, але, наскільки можу судити, всі вони добрі, порядні, мудрі люди. Якби не підтримка Братів Капранових, Лесі Романчук, Олега Покальчука, Форум було б пережити важче. Книга виходить – і тільки починається її самостійне життя, хвилюєшся, як мама дочки-випускниці на шкільному випускному: «Все добре? Сукня пасує? А дитині ще ж поступати, йой-йой!» – так чекаєш на критику. Тому без підтримки колег, які вже пережили десятки таких «випускних», було би набагато важче.
– Коли ви писали «Магію українців вустами очевидця», не боялися накликати гнів якихось темних сил за розголошення таємниці?
– Я не розголошувала жодних таємниць. Я просто зібрала відомі факти (правда, в різних регіонах України) під одну палітурку і проаналізувала. Комусь рано чи пізно потрібно ж було це зробити! До речі, мої інформатори, навпаки, просили зберегти їх знання і передати їх нащадкам. Так що все радше навпаки.
– Як змінила вас робота над цією книжкою?
– Додала терпіння. Навчила обходитися три-чотиригодинним нічним сном. Подарувала море подорожей і цікавих знайомств. Навчила цінувати близьких, які розуміють усю важливість моєї роботи і… терплять, чекають, люблять…
І, якщо жартома, додала сивини, «посадила» очі, «подарувала» проблеми зі спиною.
На презентації книги у Тернополі
– Чи вірите ви в дива? Яке найбільше диво з тих, що вам довелося побачити?
– Багато… Пісні на світанні в горах, дзвін у тумані, потоптання у хмарах на Бребенескулі, зірки, що падають у нічну глибінь Дніпра. Кожен день дарує диво… Хіба у вас не так? Народна магія – теж диво, диво поезії, диво казки. Прадавнє, майже забуте. Щось таке, як промінь сонця на запилюженому горищі з сімейними раритетами. Народна магія – це частинка кожного з нас, це те, що ріднить нас із сотнями поколінь предків.
– У «Магії українців вустами очевидців» ви зокрема пишете про різні календарні свята – але ж багато серйозних дослідників робить поправку на те, що відбувся певний зсув у часі святкування. Класичний приклад – свято Купала, яке традиційно святкувалося в ніч із 21 на 22 червня, але з прийняттям християнства «переїхало» на 6 липня… Як прокоментуєте такі неточності?
– Ви помітили, що в книзі аналізую магію як вона є або була в недалекому минулому, тому й не роблю поправки на зміну календаря. Пишу так, як святкують зараз, коли постять, коли трави збирають і подібне. Я боюсь реконструювати – поганий реставратор не поверне до життя картину, а лише знищить її. Краще менше, але точніше.
– Чи буде продовження «Магії українців вустами очевидця»? Або принаймні доповнене й уточнене видання? Адже інформація, викладена в цій книзі, не вичерпна…
– Працюю. Якщо буду жива – наступні книги доповнять і продовжать теми окремих розділів. Принаймні, так поки що «вимальовується».
– Друга ваша книжка, яка цього року побачила свій у видавництві «Богдан» – «Магія гір». Чи означає це, що ви писатимете лише про магію? Якою бачите свою наступну книжку?
– Звичайно ж, ні. Відкрию невеликий секрет – наступна книга, вона вже написана, відредагована і навіть заверстана – «Звірослов. Міфологема тваринного світу українців» чекає на свій вихід у видавництві «Богдан». Розглядаю теми тотемізму, нагвалізму, зоолатрії. А на «Зелений Пес» чекає «сюрприз» на тему тіла і тілесності – що таке гігієна тіла, що таке шлюбні взаємини, їх різновиди, як ставились наші предки до дівочої цноти, що таке врода і потворність…Аналізую подібні речі на фольклорних джерелах, роботи море, але тема цікавезна. Думаю, читачі будуть здивовані. Працю ще над кількома темами – не можу писати щось одне. Мені все цікаво, а чим «глибше копаю», тим ще цікавіше. До того ж три роки поспіль пишу компаративні календарі християнських та народних свят. Цьогорічний виходить у видавництві «Мандрівець» під назвою «Золотий Корінь». Оце завтра-післязавтра вже, сподіваюся, потримаю його в руках.
– А яка реакція читачів на ваші книги?
– Поки що чекаю «злого критика». Дякують, просять ще писати, допитуються, коли ще щось буде. Книга, до речі, вартувала мені і друзів – багато хто відвернувся, злякавшись теми, мучили мене: «Кидай, воно тобі треба!». Зараз читачі просять щось художнього на ту ж тему.
 До теми:
Публiкацiї за темою «Література»:
- «NOVA ЕНЕЇДА» (закінчення)
Юрій ШКОВИРА
Гумористична точка зору на новітню історію України. - Ліля Мусіхіна: «Народна магія – це частинка кожного з нас»
Атанайя Та, «Друг читача»
Теоретично Ліля Мусіхіна – літературний дебютант, бо лише цього року почала видаватися. Але насправді вона вже десять років не лише займається фольклористикою, а й «вариться» у книговидавництві – як редактор, упорядник поетичної збірки, автор народознавчого календаря… - Феномен української жінки або Катастрофа з надміру
Леся РОМАНЧУК
Уривок з другої книги роману Лесі Романчук “Чотири дороги назустріч”. - «NOVA ЕНЕЇДА»
Юрій ШКОВИРА
Гумористична точка зору на новітню історію. - Тиха сенсація, або Як ми проспали бестселер
Атанайя Та, «Друг читача»
Отже, ви й досі вважаєте найбільшим накладом України книжки Шкляра, Костенко чи Дашвар? Тоді ви глибоко помиляєтеся. - Де вони — кордони української душі?
Микола Головатий, «Персонал Плюс»
Як і десятиліття, століття тому, нині шукаємо відповідь на сакраментальне питання — що то за феномен «українська душа». Ю. Липа доводить, що для українця завжди «центральним пунктом світу є Україна, українські люди й українські землі». - Один з найвідоміших австрійських письменників виявився... українцем
Олександр ГАВРОШ, «Високий Замок»
Його ім’я нічого не скаже Україні. А поміж тим, 77-річний Андреас Окопенко є одним з найвідоміших сучасних письменників Австрії. - Хроніка застиглого часу
Андрій Кокотюха, proUA.com
До Різдвяних та Новорічних свят усі, в тому числі українські виробники книжок, намагаються приготувати якійсь подарунок споживачам. - «Доки безхребетне «народолюбство» не обернеться в агресивний націоналізм, доти не стане Україна нацією»
Сергій АЙБАБІН, «Українська газета Плюс»
До 80-річчя виходу праці Дмитра Донцова «Націоналізм». - Євген Сверстюк: “В нашому зазомбованому і несміливому світі нам бракує таких постатей”
Олена Каганець, "Аратта-Україна"
27 жовтня у видавництві “Смолоскип” відбулася презентація книжок, які вийшли до 100-річчя з дня народження їхніх авторів. Ці автори – дуже різні і водночас дуже подібні українці-націоналісти Олена Теліга та Іван Багряний. І якщо, за визначенням Євгена Сверстюка, Іван Багряний – це націоналіст козацького складу, то Олена Теліга – аристократичного.
|
 |
Публікації: Останні новини:
Популярні статті:
|
