Актуально
66202 перегляди
 |
Про це йдеться в новому звіті "Репортерів без кордонів".
Упродовж року, що минає, загинуло так багато журналістів як ніколи, засвідчує новий звіт міжнародної організації "Репортери без кордонів", оприлюднений у середу, 19 грудня. Згідно з документом, який організація складає, починаючи від 1995 року, 2012 року було вбито понад півсотні "громадянських журналістів": шістьох працівників ЗМІ і 47 блоґерів. Крім того, "88 журналістів втратили свої життя, коли повідомляли про війни та бомбові напади", йдеться в звіті. Або вони загинули від рук організованої злочинності, озброєних ісламістів, або за вказівкою корумпованих чиновників.
Небезпечна професія
Називаючи причини такого сумного цьогорічного рекорду, генеральний секретар рганізації "Репортери без кордонів" Кристоф Делуар зазначає: "Переважно це війна в Сирії, хаос у Сомалі й насильство Талібану в Пакистані".
Громадянським журналістам та блоґерам 2012 року особливо дісталося. 47 з них загинули. Вони фіксували на відео, фотографували та повідомляли про те, що коїлося в Сирії. "Без цих мужніх людей ми б нічого не дізналися про Сирію. Кровопролиття залишилося б таємницею". Для порівняння: минулого року таких смертей було тільки п’ять.
"Цвинтар для журналістів"
Охоплену протистоянням Сирію організація називає "цвинтарем для журналістів". Загалом у цій країні упродовж 2012 року загинули 65 представників ЗМІ. 17 професійних журналістів, 44 громадянських журналісти і четверо працівників ЗМІ.
"Чорним" став 2012 рік, згідно зі звітом організації, і для Сомалі, де загинули 18 журналістів. Більшість з них було вбито за допомогою цілеспрямованих нападів. У Пакистані загинули 10 журналістів і один працівник ЗМІ. Країна вже упродовж років є oдним з найнебезпечніших місць для журналістів, вівдзначають фахівці "Репортерів без кордонів".
У Мексиці журналісти наражаються на небезпеку переважно, коли пишуть про організовану злочинність, тобто про торгівлю наркотиками, корупцію, а також зв’язки між босами мафії та держслужбовцями. 2012 року в цій країні вбили шістьох представників ЗМІ.
До переліку з п’яти найнебезпечніших для журналістів держав світу потрапила також Бразилія, котра, як відомо, має приймати футбольний чемпіонат світу 2014 року, а також літні Олімпійські ігри 2016 року. Тут загинули п’ять репортерів.
Журналістів за ґратами побільшало
Так само й інші цифри, котрі наводяться у звіті, дають привід для занепокоєння: більше тисячі журналістів і блоґерів було арештовано. Майже дві тисячі репортерів зазнали погроз або нападів.
У в’язницях у всьому світі, як зазначається в документі, перебувають 193 журналісти. Більшість з них – у Туреччині. Нині за ґратами у цій країні сидять 70 журналістів. 42 з них, як переконані експерти організації, ув’язнені у зв’язку зі своєю професійною діяльністю. Так само і кількість арештів разюче зросла. У Китаї запроторили за ґрати майже 100 професійних та громадянських журналістів. Часто за цим стоять місцеві чиновники, які хочуть у такий спосіб позбутися своїх критиків, переконані експерти.
Україна виграє у порівнянні з Еритреєю
В африканській Еритреї нині у в’язниці сидять 28 журналістів. Частково у камерах для одинаків, а також у підземних камерах. У звіті також ідеться про тортури в цій країні, а критика на адресу Еритреї сформульована найбільш чітко. "Як одна з останніх тоталітарних диктатур і як країна, що посідає одну з останніх сходинок у індексі свободи преси, Еритрея ув’язнює журналістів, щоб згноїти їх за ґратами. І це за найменшої підозри, що вони можуть становити загрозу для національної безпеки, або мати критичні до влади погляди".
Жорсткій критиці у звіті також піддано Іран. Дуже небезпечною професією залишається журналістика і в деяких інших країнах. Оман і Куба переслідують критично налаштованих до уряду блоґерів.
На тлі такої сумної статистики ситуація в Україні та Білорусі видається відносно спокійною. Кількість арештів у Білорусі повернулася до більш звичного рівня після безпрецедентних протестів і їхнього жорсткого придушення 2011 року. В Україні, де безкарність підкріплює рівень насильства проти журналістів, збільшилися фізичні напади, хоча там немає проблем з безпекою, зазначається у звіті.
Представниця німецької філії «Репортерів без кордонів» Ульріке Ґруска в інтерв’ю DW зазначила, що в Україні й надалі спостерігається загрозлива для роботи журналістів ситуація: напади, побиття або телефонні погрози. «Ми пояснюємо це насамперед тим, що нападники у більшості випадків не переслідуються і залишаються без покарання», - наголосила вона.
Як сказала Ґруска, для країни, котра заявляє про амбіції вступу до ЄС, ця ситуація, як і раніше, залишається неприйнятною. «Не може бути так, щоб журналісти, які критикують політиків або бізнесменів, повинні були рахуватися з нападами». Найважливіше у цій ситуації, за її словами, щоб зловмисників, які нападають на журналістів, розшукували і притягували до суду. А також, щоб подібні справи розглядали незалежні судді.
Публiкацiї за темою «Медіа»:
