- передтечею кінотворчості італійськіх неореалістів була стрічка, знята українською кіностудією. Цією кінострічкою фахівці вважають фільм Марка Донського “Веселка” (1943 рік) за однойменною повістю Ванди Василевської. Фільм був знятий на київській кіностудії, яка в роки Другої світової війни була евакуйована в Середню Азію. Він розповідає про українське село під час війни. Президент Рузвельт, переглянувши фільм, надіслав режисерові телеграму з подякою, а у 1944 році картина була відзначена Асоціацією кіно і радіо США.
Влада перекриває дороги та вихваляється фотографіями московською снігозбиральної техніки, МНС дере гроші із застряглих у заметах водіїв, а пересічні громадяни рятують себе і оточуючих як можуть.
Снігопад розпочався у Києві ввечері 22 березня. «Здравствуй, йолка – Новый Год!», – жартували, радіючи «довгоочікуваній весні», перехожі на побілілих столичних вулицях. Втім, вже за кілька годин киянам стало не до сміху.
Апокаліпсис сьогодні
Ближче до ночі ключові магістралі столиці та дороги на під’їзді до неї просто завмерли. Затори сягнули 10 балів із 10. Хто на цілу ніч застряг на Московському мосту, хто – на проспекті Перемоги. «У п’ятницю о 7 вечора я поїхав додому, на Новобіличи, – розповідає киянин Олександр. – За 12 годин, о 7 ранку, я кинув машину на узбіччі та пішов на метро, на «Берестейську».
Однак не безвідмовною виявилась і київська підземка, зокрема, ввечері у п’ятницю через величезний пасажиропотік зачинили на вхід одну з найбільш завантажених станцій столичного метрополітену, «Вокзальну». Всі ескалатори станції рухалися лише вгору. «Ми робимо пріоритет на підняття пасажирів зі станції, це питання безпеки», – пояснили у прес-службі метрополітену, порадивши людям скористатись наземним транспортом.
Кияни в цей час уже штовхали тролейбуси… Вранці в суботу, коли, за чутками, виникли проблеми з роботою відкритих станцій червоної гілки метрополітену, порада користуватись наземним транспортом вже здалася б геть злим жартом. Маршрутки і тролейбуси долучились до сумних полчищ машин, покинутих водіями на київських дорогах. Зупинились трамваї. Мешканці районів, де немає метро, були остаточно відрізані від цивілізації.
Ще більше «поталанило» жителям двох мікрорайонів Харківського масиву – віддалених Рембази та Шлакоблоку, що залишились без світла. Ніхто не міг сказати їм, коли буде відновлено електропостачання. «Все зачинено, магазини не працюють, немає, де купити хліба», – розповідали люди. Але з цією проблемою стикнулись не лише вони. Полиці магазинів спорожніли у багатьох районах столиці. «У суботу вранці в магазинах не було ніякого хліба, молока, – розповідає Наталка, що мешкає неподалік метро «Житомирська». – Згодом київська влада почала звітувати, що хліб привезли. Але ані в неділю, ані в понеділок у магазинах він так і не з’явився, ані крихти. Була у трьох супермаркетах та двох крамничках…»
Київський сніговий апокаліпсис завітав не без приємних моментів – любителі зимових видів спорту швидко зорієнтувались та дістали лижі, сноуборди. Найвинахідливіші кияни пішли кататись на Андріївський узвіз.
Але більше, поза всяким сумнівом, було сумного. Близько 12 годин у заторі на Окружній провели 47 дітей із Житомирської області, що приїхали на екскурсію. Школярів, що залишились у автобусі без води та їжі, «через нестачу техніки» не поспішали рятувати загони МНС. Лише вранці 23 березня малих нарешті прихистив дитячий садок неподалік. Там діти нарешті зігрілись та поїли.
Відновлюючи рух
Від самого початку снігопаду київська влада поводилась доволі дивно. Неочікуваним і незрозумілим кроком стало, зокрема, перекриття доріг. Першою ластівкою такої політики прибирання снігу стали фури, що ще проти ночі суботи відрізали в’їзд у Київ з боку Житомира. Виставленими в ряд вантажівками свідомо перегородили автошлях. Люди кидали свій транспорт за фурами та йшли додому пішки.
Витягати автівки зі снігу виїхали військові БТР. Бронетехніку кияни бачили (та залюбки фотографували) частіше, ніж комунальну техніку. Так, жодної снігоочисної машини не бачив у дні снігопаду Віталій Кличко. У своєму блозі політик зізнався, що сніг прибирали лише навпроти його будинку, що біля посольства Німеччини. Німці організували прибирання власними силами.
Хоча одна з оспіваних владою «одиниць техніки» (за офіційною версією їх було чимало – 295 одиниць, що належать Київавтодору, одночасно працювали у першу зміну, 247 – у другу; також було залучено 58 одиниць техніки інших підприємств. Всі вони разом станом на 25 березня вивезли зі столичних автошляхів 9233 тонни снігу, звітує влада) потрапила на очі всім. Це – відзнята перехожими на відео снігоприбиральна машина, яка сама загрузла в центрі міста. Тільки на YouTube безпорадним грейдером за дні снігопаду встигли помилуватись понад 20 тис. осіб.
Скандальне фото з сайту КМДА
Ще одна «перемога» київських комунальників дістала навіть більший резонанс. Новину про запеклу боротьбу зі снігом на офіційному сайті Київської міської державної адміністрації «У столиці відновлюють рух громадського транспорту» від 24 березня проілюстрували світлиною, на якій сніг браво розчищає ціла колона техніки. Втім, як вчасно зауваив один із користувачів на сторінці «Блогерський Київ» у Facebook, фотографія ця аж ніяк не київська. «ID: 4159819. Дата съемки: 2012-11-29. Заголовок: Сильный снегопад в Москве. Описание: Россия. Москва. 29 ноября. Уборка снега на одной из улиц города. Фото ИТАР-ТАСС/Сергей Бобылев», – свідчить опис оригінального знімку. Для вдалого звіту КМДА світлину трохи змінили, затерши напис «Союздорстрой» на КАМАЗі. «Тобто працювали свідомо, не просто вкрали, а й відредагували», – констатують блогери. До слова, у Москві, яку теж накрили схожі березневі снігопади, для більш-менш вдалої ліквідації наслідків негоди були задіяні близько 12 тис. одиниць прибиральної техніки, що в 40 разів більше, ніж в українській столиці.
100 грн за машину
Українська ж влада, головним рішенням якої за дні хуртовин став вихідний день у понеділок (відпрацювати його доведеться в суботу 13 квітня), примудряється навіть приховувати деякі факти. Так, про те, що на Житомирській трасі під Києвом утворився затор, який простягся на 70–80 км, журналісти дізнались лише від очевидців. У автівках, що зайняли всі чотири полоси шляху, закінчується пальне, немає води та їжі, розповіли вони. Водночас у Держслужбі з надзвичайних ситуацій дати ЗМІ точну інформацію про затор на трасі не змогли, сказавши лише, що в «місці великої пробки працює військова техніка, встановлені пункти обігріву».
Але так звана офіційна допомога має чимало цікавих нюансів. Так, у неділю стало відомо про бійку на проблемній трасі. Волонтери, що приїхали допомогти тим, хто застряг, побились з МНСниками. Як повідомляють волонтери на Facebook, добровольці просто завадили працівникам МНС заробляти гроші, адже з кожної витягнутої зі снігу машини останні вимагали 100 грн. Волонтери натомість звільняли авто зі снігового полону безплатно.
«…Подрались с МЧСниками. Подъехал «Урал», вышло 6 мужичков, начали нам что-то паять, орать на нас, говорить, какие мы суки и т. д., что, мол, мешаем работать, – свідчить один із волонтерів, яких на момент бійки було п’ятеро. – Увидел майора, схватил за куртку, за бары, говорю: «Что ж вы, такие супер-пупер … спасатели,так … работаете, что в Киеве создаются группы, которые вашу работу выполняют? Ты только что вытащил фуру, за что взял 100 гривен, причем именно взял и сказал таксу».
На місці безглуздої сутички з’явились міліціонери, які одразу склали протокол на волонтерів. «Хотели забрать в отдел, на что я сказал, что сам приду после того, как помогу всем людям», – розповідає волонтер у соціальній мережі. Це не єдина інформація про заробляння грошей МНСниками.
При цьому працівники відомства не здатні допомогти українцям й у справді надзвичайних ситуаціях. Так, маючи обмаль інформації – «на 26-му км Житомирської траси народжує жінка» – один із волонтерів, чоловік на ім’я Георгій, знайшов її та помчав до швидкої, яка мала зустріти майбутню матір на виїзді з міста. Все скінчилося добре. Жінка народила хлопчика.
Якщо не ми – то ніхто
Рятуватись самостійно кияни змушені й у інших ситуаціях. Зрештою про те, що роботу комунальників мають виконувати самі мешканці міста, Попов попереджав ще торік – тоді регіонал порадив всім «вийти в обідню перерву зі своїх офісів, кабінетів і робочих приміщень, щоб очистити частину дороги або тротуару».
Сьогодні, захопивши друзів та лопати, чимало мешканців столиці й справді виходять на вулиці – допомагати водіям відкопатись, розчищати шляхи тощо. Люди залюбки йдуть на поміч одне одному на вулицях. Перехожі виштовхують автівки зі снігу. Висловлюють бажання допомогти у мережі численні чоловіки на потужних автомобілях. А хтось почав діяти організовано.
Так, у Солом’янському районі столиці понад сім годин поспіль працювали 35 волонтерів. За цей час хлопці розчистили засипані снігом під’їзди та входи до клініки невідкладної кардіологічної допомоги, відділення швидкої, дитячої невідкладної допомоги, клініки невідкладної допомоги, медичного містечка, ринку «Відрадний». Також від снігу звільнили східці кількох підземних переходів, ділянки тротуарів, витягли з десяток загрузлих на дорозі машин. На Севастопольській площі встановили намет, у якому дівчата безкоштовно пригощали замерзлих людей чаєм, печивом та канапками. Подібним чином координувались дії у всіх районах міста. Станом на понеділок саме завдяки діям волонтерів були звільнені зі снігового полону десятки лікарень.
Упіймавши тренд, медичні установи самі шукають допомоги у кого завгодно, крім комунальників. Так, із проханням допомогти розчистити завали снігу до націоналістів звернувся Інститут фізіотерапії та пульмонології. Туди вони вирушили в понеділок. У вівторок небайдужі кияни розгрібають лікарню Амосова та відділення невідкладної допомоги у її комплексі. «Свобода», щоправда, воліє робити добрі справи помітно, долучаючи всіх охочих, партійці прибирають сніг під прапорами організації. «Якщо агітаційних прапорів не буде, то чому б ні…», – відповідає на заклик вирушати на прибирання снігу у соцмережі киянин Влад. «Будуть прапори червоно-чорні та свободівські», – відповідають йому. Але справедливо зауважують: «Хто хоче робити – шукає можливості, хто не хоче – причину».
Самоорганізувалась та навіть придумала собі назву й група волонтерів «Врятуємо Київ без Попова». Ці хлопці висловили готовність надавати допомогу тим, хто застряг у заторі, потрапив у хуртовину, не може доїхати до найближчої лікарні тощо.
Волонтери на повнопривідних машинах безкоштовно витягували з заносів тих, хто потребував допомоги
Чай із лопатою
Поти ночі на 25 березня почав працювати сайт helpkyiv.org – громадський антикризовий центр та служба сповіщення, де почали збирати інформацію про потрібну у місті допомогу та волонтерів, які готові прийти на виручку у кризовій ситуації. На ресурсі є «карта допомоги Києва», завдяки якій можна дізнатись, хто потребує допомоги та хто і де бажає допомогти землякам. Мапа міста рясніє різнокольоровими крапками. Червоним позначені ті, хто чекає на рятівників. Зелені – волонтери на позашляховиках, що витягують інших автомобілістів. Сині– люди з лопатами, готові відкопати та підштовхнути автівку. Жовті наллють чаю та відігріють. Фіолетові – це «чай із лопатою». Додати себе на мапу може кожен.
І хоча створили сайт під час снігопаду, планується, що діяти він буде і надалі як проект самоорганізації населення міста під час будь-яких кризових ситуацій.
Чай, хоча й без лопати, запропонували киянам і власники численних закладів громадського харчування. Так, мережа ресторанів «Козирна карта» швидко оприлюднила перелік розташованих на трасах ресторанів «Авто-гриль «Мисливець». «Ми безкоштовно пригостимо вас бульйоном, гарячим чаєм і свіжою випічкою, а за бажання наллємо і 100 грамів міцних зігріваючих напоїв, – пообіцяли в закладах. – Ви зможете зарядити мобільні телефони, скористатись туалетом, зігрітися і перечекати негоду».
Безплатно погрітись і поїсти запросили українців і заправки мережі WOG. Тих, хто застряг на Кільцевій дорозі, на чай та каву в теплі покликав один із автосалонів. На Подолі безкоштовний чай і печиво пообіцяли у ресторані «Драфт»…
Влада тим часом звітує: «всьо чотко». Це слова регіонала Михайла Чєчєтова. Найголовнішою проблемою столиці він вважає аж ніяк не неприбраний сніг та бездіяльність влади, а реакцію ЗМІ, адже, мовляв, вони панікують, замість того щоб вселяти оптимізм.
Знаєте, що таке малорос? Ні? Паршивець, просто кажучи, ні те ні се. Він, бачите, собі з походження — українець, з виховання — руський, з переконань — неук у всьому, що торкається рідного народу, по вдачі — боягуз, себелюб, раб. От це — малорос.” Володимир Винниченко