Актуально
23985 переглядів
|
Майстри програвати. Чи грати в піддавки? |
Після виборів у Василькові 2 червня 2013 року у багатьох, хто спостерігає за поєдинком між владою й опозицією, склалося враження, що опозиція веде гру у піддавки, добровільно провокуючи суперника на свій глибокий ««цуґцванґ» вже на початку партії. Надто вже багато чого шито білими нитками і це стає очевидно навіть непосвяченим: або опозицію залякали, або підкупили, однак точно відомо одне: у цій грі перемога суперника не була передбачена апріорі. Та на відміну від шахів, де не можна призупинити гру чи пропустити хід, щоб в подальшому отримати ініціативу для перемоги, в реальній політиці це все зробити можна. Тож які ходи проґавила опозиція і чому ця, здавалося б виграшна для неї партія, перетворилась на суцільний провал.
Хід перший –«транспортний»
Почнемо з того, що нагадаємо результати парламентських виборів у Василькові у жовтні 2012 року. Тоді Партія регіонів набрала18,97 %, Комуністична партія - 9,74 %, Батьківщина – 33,7 %, УДАР – 18,25 % , ВО «Свобода» - 11, 57 %. Якщо поділити рейтинг «комуністів» хоча б наполовину (адже вони йшли з виключно опозиційними гаслами), то опозиційний рейтинг становить близько 70 %, а рейтинг «регіоналів» - 22 %. Іншими словами, у Василькові проживає втричі більше прихильників опозиційних сил, аніж симпатиків сьогоднішньої влади. Відповідно, виникає запитання: куди поділись усі ці люди і чому вони проголосували не за опозицію, яку підтримує більшість жителів, а, навпаки - за ненависних їм мучителів.
Справа в автобусах, а точніше - у небажанні опозицій скористатись транспортом для доставки свого виборця на дільницю.
За статистикою, на місцевих довиборах явка завжди менша, ніж на парламентських, всередньому вона коливається в межах 25-40%. Тому, на довиборах завжди перемагає той, хто «приведе» свого виборця на дільницю. Разом із тим, не є секретом і той факт, що збільшити явку дозволяє звичайний довіз виборців автобусами до місця голосування, що не заборонено законодавством і чого опозиціонери так і не спромоглися зробити.
Хід другий – «фіксуючий»
Зафіксувати – щоб перемогти. З метою унеможливлення фальсифікацій і порушень з боку суперника, опозиційним силам необхідно було записувати, зафільмовувати та занотовувати все, що відбувається на виборчих дільницях. А для цього достатньо було б облаштувати місце голосування відеокамерою, залучити до роботи на кожну виборчу дільницю одного народного депутата, спостерігачів, чотирьох – п’ятьох підготовлених членів дільничних виборчих комісій, групу активістів «спортивної статури» (наприклад, під виглядом журналістів) для противаги бойовикам з Партії регіонів. Усі ці люди разом мали б бути присутніми на дільниці від початку і до завершення голосування. І найголовніше – знаходитись з комісією під час підрахунку голосів. Щоб виявити фальсифікації з бюлетенями, необхідно було поставити двох - трьох активістів на вході до дільниці, щоб фіксувати кількість виборців, котрі прийшли проголосувати. Це б продемонструвало точну кількість сфальшованих бюлетенів при підрахунку виданих, використаних, невикористаних та зіпсованих. Крім того, важливо було залучити активістів для роботи «зовні», щоб не допустити так званих «каруселей».
Публiкацiї за темою «Політологія»:
