Актуально
22288 переглядів
 |
Український уряд схвалив 18 вересня проект угоди з Євросоюзом про асоціацію, яка передбачає створення зони вільної торгівлі. У Києві сподіваються, що документ буде підписано на саміті "Східного партнерства", який відбудеться у Вільнюсі в листопаді. У Митному союзі (МС), який об’єднує Росію, Біларусь та Казахстан, готують до цього часу заходи у відповідь, покликані захистити внутрішній ринок трьох країн від безмитного реекспорту європейських товарів.
Найрадикальнішим кроком, на який можуть піти учасники МС, є відмова від вільного ввезення окремих товарів з України. Думки російських експертів розділилися: деякі з них упевнені, що Київ припустився помилки, надавши перевагу євроінтеграції замість вступу до Митного союзу. Інші, навпаки, вважають, що вибір зроблено правильний, і сумувати треба Росії, яка остаточно втратила Україну як можливого партнера.
Заходи у відповідь
Незадовго до засідання українського уряду з питання асоціації з ЄС на сайті Євразійської економічної комісії (ЄЕК, регулювальний орган МС) з’явилися документи, у яких згадуються різні "заходи реагування стосовно системних порушень третіми країнами умов надання тарифних преференцій". Трохи пізніше ці документи були видалені з сайту. Як повідомило DW джерело, знайоме із ситуацією, вони опинилися у відкритому доступі "за чиєюсь недбалістю".
Причину видалення зрозуміти неважко. В одному з документів було чітко прописано, що "за збереження практики системних порушень" третіми країнами учасники МС можуть "не визнавати документи, які пред’являються митним органам у якості підстави для надання режиму вільної торгівлі". Таким є найжорсткіший захід у відповідь, що фактично означає кінець безмитної торгівлі за окремими категоріями українських товарів. Серед більш м’яких заходів – виїзні перевірки якості товарів, моніторинг або консультації.
За інформацією DW, ЄЕК розглядала ці заходи 17 вересня. Остаточно їх можуть затвердити у Мінську 24 жовтня на засіданні Вищої Євразійської економічної ради на рівні голів держав. У самій ЄЕК підтвердити DW цю інформацію відмовилися, однак повідомили, що у будь-якому разі українська сторона не залишиться непоінформованою. "Представник України у ЄЕК Віктор Суслов присутній на засіданнях Ради комісії, що означає, що він в курсі всіх дискусій та рішень, які ухвалюються", - запевнив DW начальник прес-служби департаменту протоколу ЄЕК Валерій Петров.
Різні оцінки
Назвати заходи, що ухвалюються країнами МС, шантажем і спробою змусити сусіда відмовитися від вибору на користь євроінтеграції ніхто не береться. "Відмовляти Україну вже пізно", - заявив DW віце-президент "Ділової Росії" Віталій Сурвілло.
На його думку, в ЄЕК переслідують інші цілі – надати Києву кілька тижнів на підготовку та підготуватися самим. "Небезпека реекспорту існує, і це справді може завдати збитків країнам МС", - визнав Сурвілло. На його думку, такі заходи як моніторинг і перевірка даних, що надаються, необхідні, однак важливо, щоб країни МС діяли чітко в межах закону. "Сподіваюсь, йде лише про ретельну перевірку. В іншому разі це може завдати збитків реальній співпраці", - застеріг віце-президент "Ділової Росії".
Захист власних економічних інтересів – це багато в чому ширма, вважає старший аналітик інвестиційної компанії "Ріком Траст" Владислав Жуковський. За його словами, мотивація Митного союзу видається бездоганною, якщо не звертати увагу на політику окремих його учасників стосовно власного бізнесу. "Росія прикривається турботою про власних виробників, однак за такими показниками як вартість кредитних ресурсів, електроенергії та газу, обсяг витрат на транспортування багаторазово поступається навіть країнам, що розвиваються", - вказав Жуковський в інтерв’ю DW. І додав, що у переговорах з Україною Росією, скоріше, рухає образа на те, що Київ заважає активізувати процес інтеграції на пострадянському просторі.
Ще невідомо, хто "відморозив вуха"
Водночас Владислав Жуковський переконаний, що тактика України так само помилкова. "З економічного погляду вона перебуває в критичній залежності від Росії, на яку припадає понад половина зовнішньої торгівлі Києва. Отож рішення рухатися у бік євроінтеграції – це велика помилка в стилі "на зло бабусі відморожу вуха", - пожартував експерт.
Віталій Сурвілло вважає, що оцінювати зроблений Україною вибір зовсім не варто: "Кожна країна має право на вибір, сама прораховує ризики. Звичайно, їм доведеться нелегко. Щоб стати конкурентоздатними в Європі, треба серйозно підвищувати якість своєї продукції." З одного боку, це велике випробування, з іншої – чудовий стимул.
Як підкреслив в інтерв’ю DW науковий співробітник Вищої школи економіки Євген Ясін, для України "гра варта свічок, тепер вони будуть більше часу приділяти пошуку власної конкурентної ніші." На думку Ясіна, Київ має потенціал для того, щоб пристосуватися до нових умов: "Я вважаю, що вони зробили правильний вибір, показавши, що національні інтереси є важливішими за можливість отримувати підпживлення з Росії." Москва, за висловлюванням Ясіна, остаточно втратила Україну і тепер буде робити все для того, щоб ускладнити їй життя.
Публiкацiї за темою «Євроінтеграція»:
