Актуально
82544 перегляди
 |
Шухевич, Коновалець, Бандера у дискурсі їхньої пропаганди виглядають злочинцями, та головорізами, які ходили по лісах з машингверами і особисто стріляли людей. Водночас СРСРівські лідери зображаються мудрими, освіченими та благородними правителями, які віддано слідували вічному ленінському заповіту: «учиться, учиться, учиться».
З огляду на це, цікаво задати питання: а ким же були лідери ОУН та Компартії СРСР в соціальному аспекті, якого вони походження, виховання, рівня освіти та компетенції? Тож візьмемо до уваги не політичні погляди та кар’єрну діяльність, а насамперед наявність вищої освіти провідних представників ОУН та ВКП(б) часів Сталіна.
Так, один з найголовніших націоналістичних «бандитів» головнокомандувач УПА Роман Шухевич – виходець з сім’ї галицьких священичих родів, які протягом XIX століття сприяли українському національному відродженню. З роду Шухевичів вийшла плеяда політичних, культурних та громадських діячів, які формували українську націю та боролися за її суверенітет. У містечку Краківці на Львівщині Роман Шухевич закінчив початкову школу, де одержував переважно відмінні оцінки з основних предметів. Лише з релігії, польської мови оцінки мав «добре», а з німецької - «достатньо».
Успішно займався музикою та співами, на початку 1930-х рр став студентом музичного інституту ім. М. В. Лисенка по класу фортепіано. Разом з братом Юрієм вони виступали у Львівському оперному театрі. Улюбленими композиторами Шухевича були Ґріґ та Шопен. Тобто, типовий «бандитський» послужний список і «кримінальні» музичні смаки.
Молодий Роман Шухевич багато уваги приділяв спорту. Добре грав у баскетбол, волейбол і футбол, займався бігом, плаванням, лижним та планерним спортом, фехтуванням. На Запорозьких іграх 1923 році у Львові Шухевич побив рекорди у бігу з перешкодами на 400 м і у плаванні на 100 метрів. Закінчивши філію Академічної Гімназії, поступив вільним слухачем на навчання до Львівської Політехніки по курсу будівельної архітектури.
Після закінчення гімназії планував вступати до Львівської політехніки, однак, хоч і здав вступні іспити на «дуже добре», не був прийнятий до університету з політичних причин. Тому перший рік Шухевич навчався у європейському Данцигу. У 1926 р. вступив до Львівської політехніки на дорожньо-мостовий відділ, причому Романа прийнято на другий рік студій у Львівській політехніці на відділ будівельної архітектури. У 1934 р закінчив навчання з дипломом інженера. Ось так і зростав та навчався бандитизму в класі фортепіано та оперному театрі «бандит» та «есесівський» командир. Як бачимо, типовий урка, чого не можна сказати про наймудрішого вождя народів.
Йосип Сталін, він же Сосо Джугашвіллі, походив з бідної грузинської сімї. Батько за фахом чоботар, схильний до випивки та припадків люті, жорстоко бив дружину і сина. Загинув у п’яній бійці від удару ножа. Матір походила з сім’ї кріпака та працювала наймичкою. В цей час малий Сосо (Йосип) проводив багато часу серед малолітніх хуліганів містечка Горі. В 1886 р Катерина хотіла влаштувати Йосипа на навчання в Горійське православне духовне училище, однак, оскільки він зовсім не знав російської мови, поступити йому не вдалося. У 1886-1888 роках на прохання матері навчати Йосипа російській мові взялися діти місцевого священика. У результаті в 1888 році Сосо пішов в підготовчий клас при училищі, а у вересні наступного року поступово в перший клас училища, яке закінчив у 1894. Цього ж року Йосип зарахований до православну Тифліську духовну семінарію з якої був виключений, очевидно за зв’язки з марксистами революціонерами та кримінальними елементами.
Рід занять Сталіна майже до 40 років це переважно – грабежі, організація збройних нальотів, зокрема на банки, тобто те, що і прийнято називати бандитизмом. Крім цього, звичайно, арешти, відсидки, тюрма, заслання, – все, як у будь-якого кримінального злочинця. І ось цей, загалом пересічний кавказький злодій, з освітою нижче середньої і посереднім інтелектом, волею долі опинився на вершині владної піраміди величезної держави, яку сам і вибудовував відповідно до свого кримінального та жорстокого життєвого досвіду. Що він умів робити до цього часу? Насамперед: грабувати, керувати бандою, мотати термін, усувати суперників.
Коли в більшовицькій партії такі полум’яні революціонери-інтелектуали як Ленін, Троцький, Бухарін завели моду на публікацію книг, Сталіну довелося напружитися і видати брошурку «Марксизм і національне питання», яка виявилася чистісіньким плагіатом книг італійського соціолога П. Манчіні. Окрім того, Сталін постійно курив та пив вина стільки, що Ленін йому неодноразово робив з цього приводу зауваження, на які втім одержував відповідь: «Я ж – грузин, як я можу не пити?».
То ж коли Шухевич «займався бандитизмом» в класах фортепіано та «освоював грабіжницьку справу» в басейнах для плавання, Сталін на практиці вивчав філософію життя в тюрмах та кримінальних угрупуваннях.
А головний «головоріз» та лідер «бандитської» організації Степан Бандера походив з сім’ї грекокатолицьгоко священика. Батько був послом до парламенту ЗУНР і брав активну участь у формуванні державного життя. У 1919 року Бандера вступив до української гімназії в Стрию. У 1928 році поступив на агрономічний відділ Високої Політехнічної Школи в Дублянах, де вчився до 1933 року. Перед дипломним іспитом через політичну діяльність його було арештовано і ув’язнено. З товариством «Просвіта» їздив по Львівщині з доповідями на політичну та агрономічну тематику. Займався бігом, плаванням, грав у шахи, співав у хорі та грав на гітарі і мандоліні. Не палив і не вживав алкоголю.
Ще один яскравий приклад інтелектуального рівня комуністів – член ЦК Георгій Маленков, посланець Сталіна з особливих доручень, залізною рукою наводив дисципліну та терор на важких ділянках фронту в роки Другої світової. Фактично весь 1953 рік керував країною та був фактичним главою держави до усунення з усіх постів М.Хрущовим. Чи мав Маленков освіту, достовірно невідомо. Автор популярної тези про слабоумство Маленкова особистий секретар Сталіна Б. Бажанов стверджує, що Маленков середньої освіти не мав, закінчив робітфак, а в Московському вищому технічному училищі провів лише три роки.
На фоні цього героя всіх радянських людей, «зовсім блідне» засновник ОУН Євген Коновалець, який народився у вчительській родині. Мати Євгена Коновальця, походила з українського священицького роду. Євген навчався в львівській Академічній гімназії. З 1909 р. вивчав право на юридичному факультеті Львівського університету. У 1912 р. став секретарем львівської «Просвіти», був членом «Академічної громади». Великий вплив на молодого Коновальця мав Іван Боберський - відомий український педагог та пропагандист спорту. Перша світова війна 1914 року не дала йому можливості здобути диплом доктора права, до чого він наполегливо готувався.
Водночас, один з організаторів Голодомору в Україні, близький сподвижник Сталіна, Лазар Каганович, після закінчення трьох класів церковно-приходської школи відданий в учні в кушнірську майстерню в Москві. Закінчив дворічний курс міського училища (займаючись по вечорах). З 14 років працює чоботарем та вантажником на єврейському млині. З такою освітою ця людина була при Сталіні міністром будматеріалів, паливної промисловості, важкої промисловості, наркомом транспорту та шляхів сполучення.
В сфері військової майстерності та стратегії ситуація також не на корсить інтелектуального потенціалу комуністів. Георгій Жуков – радянський полководець, маршал, чотириразовий Герой Радянського Союзу, один із найвідоміших військових командувачів Другої Світової війни. На тих ділянках фронту, де він з’являвся, без з’ясування ситуації наказував наступати, йти на прорив фронту, розстрілював солдатів та офіцерів за будь-які дрібниці. Народився в сім’ї сільського чоботаря. Освіту здобув скромну у рідному селі: три класи церковноприходської школи. Командир відчував недоліки своєї військової освіти.
Закінчив Вищу кавалерійську школу в Ленінграді, вже будучи на високих постах в РККА. За його власним визнанням, книги «давалися йому нелегко, особливо «Капітал» К. Маркса». Серед простих солдатів, які воювали під командуванням Жукова, поза очі його називали «М’ясником». Ряд радянських генералів заперечували військову геніальність та воєначальницькі здібності Жукова, зазначаючи, що всіх результатів він добивався терором, залякуванням та розстрілами талановитих підлеглих, а сам залишався тупим, жорстоким і безграмотним солдафоном.
До порівняння, останній командир УПА Василь Кук мав з точки зору марксизму також пролетарське походження: батько — залізничник, мати — селянка, однак в молоді роки як Сталін, банки грабувати не пішов. Навчався в Золочівській класичній гімназії товариства «Рідна школа», належав до молодіжної організації «Пласт». Після закінчення гімназії навчався в Люблінському католицькому університеті на юридичному відділенні. Тобто, у порівнянні з Жуковим, класична біографія «бандита».
Ще один з провідників організованого українського націоналізму Ярослав Стецько народився в священицькій сім’ї. Обдарований незвичайними здібностями, з відзнакою закінчив гімназію в Тернополі, вивчав у 1929 –1934 рр. філософію і право у Краківському та Львівському університетах був ідеологічним референтом і редактором націоналістичних видань.
З сталінського близького оточення лише Берія та Молотов мали незакінчену вищу освіту. Кривавий Лаврентій Берія, голова НКВС, у молоді роки вступив до Бакинського середнього механіко-будівельного технічного училища та вчився у Політехнічному інституті, який не закінчив. А вірний друг та слухняний виконавець волі Сталіна В. Молотов (Скрябін), на рахунку якого найбільша кількість розстрільних списків - 372, поступив на економічний факультет Санкт-Петербурзького політехнічного інституту, але там провчився лише два курси, кинувши навчання з особистих причин та небажання вчитися.
Щодо органів безпеки ОУН та Компартії також ситуація не на користь сталінської гвардії. Шеф Служби Безпеки ОУН і фактичний архітектор військової контррозвідки ОУН , один із дев’яти генералів УПА і єдиний генерал безпеки УПА, Микола Арсенич походив зі шляхетської, родини Сас. У школі проявив себе як здібний учень, зарахований у Стрийську гімназію, яку закінчив у 1929 році.
Закінчивши гімназію, поступає на юридичний факультет Львівського університету, де навчався до 1936 р. Редактор газети «Нове село». Закінчив спеціальні курси військової розвідвки під Краковом, організовані ОУН спільно з Абвером, і позитивно зарекомендувавши себе, згодом сам викладав на Краківських курсах.
На противагу такому послужному списку оунівського «головоріза та бандита» комуністи можуть похвалитися своїми видатними інтелектуалами у сфері держбезпеки. Сумнозвісний нарком НКВС Ніколай Єжов, відповідно до наказів якого, тільки в 1937-1938 рр. було піддано репресіям понад 1,5 мільйонів громадян, з них близько половини розстріляно. Навчався три роки в початковому училищі, а в 1906 році був відправлений до родича в Петербург, вчитися кравецькому ремеслу. За однією з версій Єжов працював учнем слюсаря на Путіловськом заводі, за іншими даними, перебивався в пошуках роботи закордоном, поки в 1915 добровольцем не пішов в армію.
Отже, цілком очевидно, що абсолютна більшість лідерів ОУН були високоосвіченими людьми, юристами, редакторами, інженерами, інтелектуалами, та майже всі мали вищу освіту. В той час, як абсолютна більшість комуністичних вождів сталінського оточення були малоосвіченими та майже безграмотними людьми, люмпенізованими та кримінальними елементами.
Можливо, саме тому вони так люто, з ненавистю та тупою жорстокістю боролися проти влади інтелігенції і аристократії, відчуваючи власну інтелектуальну неповноцінність у порівнянні з освіченими людьми.
Ймовірно саме неосвіченість, невігластво, люмпенство комуністичної верхівки стали причиною трагічних нелюдських комуністичних експериментів над 200 мільйонною країною, таких як колективізація, голодомори, депортації, які відповідно до їхніх обмежених інтелектуальних знань та здібностей про принципи функціонування суспільства та історію цивілізації, мали забезпечити людям ілюзорне благоденство. А в результаті призвели до гуманітарної катастрофи та створення філіалу пекла на одній шостій частині земної кулі.
Навіть кумир всіх російських більшовиків, автор теорії побудови комунізму в окремо взятій країні В.Ленін не мав закінченої вищої юридичної освіти, що мабуть і стало причиною конструювання абсурдної та утопічної комуністичної ілюзії. До порівняння, засновник теорії інтегрального націоналізму Дмитро Донцов навчався в Санкт-Петербургзькому, Віденському, Львівському університетах та мав ступінь доктора юридичних наук.
Як бачимо, рівень освіти засвідчує, хто був інтелігентом та борцем за національне відродження і незалежність, а хто залишився неграмотним бандитом та уркою з трьома класами освіти, незважаючи на всі регалії, які самі собі присвоювали ватажки комуністичного режиму.
Сьогодні, їхні ідейні послідовники – комуністи та регіонали виявилися хитріші та прикупили собі університетські дипломи, докторські ступені та «професорські» звання. А провідників ОУН і далі за старою звичкою юності продовжують називати бандитами, мабуть щоб відвернути увагу від себе.
Якщо система присвоєння вчених ступенів через покоління не зміниться – нащадкам буде все ясно щодо інтелектуальних здібностей теперішніх українських керманичів. Але якщо зміниться в кращу сторону – вони залишаться для нащадків інтелектуалами.
Публiкацiї за темою «Історія»:
