![]() |
Ставлення до Майдану як до найманців Юлії Тимошенко визначає modus operandi Януковича стосовно цього явища. Ні людські долі, ні громадянські погляди, ні дзвони, які набатно кличуть киян на допомогу, не примусили його змінити точку зору. "Жорсткість до Майдану — це найважливіша умова зростання електорального рейтингу на Сході та Півдні країни; це шлях до російських кредитів; це встановлення повного контролю над ситуацією; це гарантія перемоги у 2015 р." — така позиція представників виборчого штабу лягає на душу гаранту не тому, що хтось монополізував президентське вухо, а тому, що сам Янукович прагне чути лише те, що хоче чути.
Увесь світ чує Майдан і набат, а Янукович — голоси. Втім, і вони бувають різні. Олігархічна частина оточення Віктора Януковича, спостерігаючи за подіями, розцінила для себе участь у церемонії пишних, але єгипетських похорон як неприйнятну. "Він копає не власну могилу, а братську", — поділився побоюваннями з DT.UA один із найбагатших бізнесменів країни. Після виклику, кинутого Віктором Януковичем Європі та Америці під час нічної спроби "видушити" Майдан, вітчизняні олігархи вирішили, що телевізійної і, ніде правди діти, фінансової підтримки Майдану – не досить. Живцем у піраміду з фараоном не хоче ніхто. Через чиїсь "медвежо"-радикальні сценарії ніхто не хоче втрачати не тільки активи за кордоном, а й можливість виїжджати за межі країни. З публічними заявами виступили Олександр Ярославський, Віктор Пінчук, Рінат Ахметов і, вустами Федерації роботодавців, — Дмитро Фірташ. За інформацією DT.UA, більш широке коло представників великого бізнесу вважає, що потрібен дуже серйозний перегляд складу Кабінету міністрів; розголошення сочинських домовленостей між Януковичем і Путіним; повернення до євроінтеграційного вектора, підтримку якого народом довів Майдан; Майдану має бути принесена жертва у вигляді відповідального за події ночі 29–30 листопада.
Віктор Янукович на круглому столі вже озвучив кількість ритуальних жертв. За нашою інформацією, у списку "трьох приречених" немає ні глави МВС Захарченка, ні секретаря РНБОУ Клюєва. Замовників можуть розміняти на виконавців — начальника київського главку МВС Коряка, заступника Радбезу Сівковича та голову КМДА Попова.
Тим часом і силовий варіант розвитку подій видається все ще реальним. Непрямим підтвердженням цього стала передислокація із регіонів до столиці (за рознарядками, спущеними центром місцевим адміністраціям) значної "групи підтримки влади". DT.UA першим повідомило про плани Банкової зігнати в Київ до 200 тис. "антимайданівців" на додачу до "тітушок", що не піддаються обліку і вже тут окопалися. За задумом радбезівців, до речі, вони є останнім невідомим у рівнянні долі Майдану.
Місцем проведення "антимайдану" розглядалися Софійська та Михайлівська площі, а також НСК "Олімпійський". Однак остаточний вибір упав на Європейську площу, що посилило підозри про підготовку "зачищення". Безпосереднє сусідство провладної масовки з Євромайданом значно спрощує організацію провокацій. Згідно з однією з версій, група бойовиків-найманців, "прикрашених" символікою однієї з опозиційних партій (припускають, "Свободи") має організувати бійку на "антимайдані" і демонстративно ретируватися у бік Євромайдану. Мета — спровокувати сутичку двох майданів і створити тло для оперативного реагування карателів. Якщо у ніч із 10-го на 11-те грудня нападники отримали команду тільки "видушувати", то учасникам нової атаки може бути доведений наказ "зачищати", що передбачає гранично жорсткий контакт із протестувальниками, а також використання спецзасобів — кийків, сльозоточивого газу, світлошумових гранат, а за необхідності — гумових куль та водометів.