Актуально
28151 перегляд
 |
Промову президента Росії Володимира Путіна перед членами Державної думи, Ради федерації та представниками релігійних громад зустріли бурхливими і тривалими оплесками. ЇЇ транслювала більшість каналів телебачення на всю Росію. Одразу після цього було підписано договір про приєднання Криму до РФ. Експерт зі Східної Європи професор Ебергард Шнайдер прокоментував виступ російського президента в інтерв’ю DW.
- Професоре Шнайдер, президент Росії Володимир Путін проголосив анексію Криму. Яке враження справила на Вас його промова?
- Я відзначив, як часто він посилався на Захід, на США. Для нього це явно мірило. Він займався звичайним для нього пересмикуванням фактів. Перерахував, що робили США у яких країнах. Аргументація дивна. Якщо вже ти закидаєш США порушення міжнародного права, то з цього не випливає висновок: що дозволено їм, нам і поготів.
А потім він почав висловлювати розуміння і співчуття Майдану. Висловився проти режиму Януковича, котрий, я би сказав, наскрізь прокрався, однак жодним словом не згадав початковий імпульс Майдану - відмову Януковича підписувати угоду про асоціацію з ЄС. Путін не навів жодного доказу поганого поводження з росіянами у Криму, котре би виправдовувало російське втручання.
Погляньмо на саму процедуру прийняття рішення. Спочатку Дума та Рада федерації мали затвердити прийняття Криму до складу Росії. Однак раптом Путін встає і говорить: Я президент, я прийняв рішення, я даю розпорядження його затвердити. Що це за "демократія"?
По-перше, Конституція, котра діє у Росії, забороняє приймати до її складу регіони, котрі перебувають у кордонах іншої держави. Тобто, уряд України, Верховна Рада повинні дати згоду. Київ, звісно, такої згоди не давав. Так що вони підготували проект закону і навіть представили його Венеціанській комісії. Комісія його відкинула. Тоді його утвердили в авральному порядку.
-Як Ви вважаєте, чи мали санкції ЄС та США якусь дію?
- Російська сторона зараз пропонує уряду України переговори, але на умовах визнання відділення Криму. Це неприйнятно. У мене таке враження, що санкції трошки подіяли. Однак Путіна санкції не зупинять.
- Президент США Обама та канцлерка Німеччини Меркель постійно дзвонять Путіну. Однак жодні докази, судячи з усього, на нього не діють. Навпаки, він позиціонує себе як захисника демократії на противагу голодному Заходу, котрий робить ставку на грубу силу. Що така позиція може принести у майбутньому?
- Я особисто вважаю, що Путін на даний момент не здатен до діалогу. Усі ці дзвінки Путіну нічого не дадуть. Андрій Ілларіонов (колишній радник російського президента, нині - американський експерт. - Ред.), по-моєму має рацію, коли каже, що Путін на даний момент абсолютно глухий. У нього історична місія: "Збирання земель радянських". Адже в Анґели Меркель також склалося враження, що Путін відірвався від реальності.
- Російська пропаганда стилізує цей маленький переможний похід на Крим як перемогу над фашизмом. А Путін у своїй промові казав про антисемітів та нацистів, котрих курує Захід. Наскільки небезпечною є подібна словесна ескалація?
- Я вже не можу усього цього чути. На цьому побудована уся російська пропаганда. Дивіться, "Правий сектор" в Україні - це 0,2 відсотки, партія "Свобода" - від сили два відсотки. І навіть від антисемітських висловлювань окремих осіб "Свобода" давно відхрестилася. Російські ЗМІ вибудовують образ ворога.
Однак я хотів би згадати ще один важливий момент.
Публiкацiї за темою «Політологія»:
