Актуально
24017 переглядів
 |
«Найкоротший шлях до серця людини - це щирість»
Досить часто нерозуміння у взаєминах виникає з причини звичайного замовчування своїх думок з приводу дій партнера. Тобто, ви були незадоволені, ображені, розгнівані, розчаровані, але партнеру про це не сказали.
Причини такої поведінки можуть бути різні: ви боїтеся образити або поранити близьку людину бо вона може піти від вас після ваших висловлювань, ви боїтеся погіршення взаємин і т.д. Але результат один і той самий, оскільки ваші емоції будуть вимагати виходу. І вихід цей знайдеться. Але тільки тоді, коли ви не зможете себе контролювати.
Найчастіше ви дозволяєте собі замовчувати свої емоції і вважаєте, що для цього є об’єктивні причини. Але у випадку з партнером ви будете категоричні - він повинен пояснити свою поведінку! Тому що коли він замовчує про свої негативні почуття (оберігаючи ваші, наприклад), він все одно певним чином їх виявляє, - невербально. І ви відчуваєте - щось не так у ваших стосунках. Тоді ви починаєте чіплятися з питанням «Що трапилося?» І отримуєте стандартну відповідь - «Нічого!».
Я не буду закликати вас почати висловлювати все щиро з завтрашнього дня. Від цього точно не буде користі, тому що за тривалий час напевно накопичилося багато чого. І висловити це конструктивно відразу вийде не у всіх. Тим більше, що більшість причин нашого невдоволення корениться в підсвідомості і переноситься на наших партнерів з нашого дитинства.
Тоді при найближчому розгляді можна помітити, що злість на чоловіка є завуальованою злістю на тата, на перше невдале кохання і на весь чоловічий рід, наприклад. А образа на дружину - це розчарування в маминій любові.
Наполегливо раджу не спокушатися і не думати, що все в наших взаєминах раціонально і логічно. Чим частіше ви будете згадувати про те, що ми у великій мірі поводимося неусвідомлено, тим легше буде цю усвідомленість підвищити з часом.
Багато наших бажань, фантазій і страхів носять підсвідомий характер. Але, тим не менш, саме вони найчастіше спонукають нас до дії. Це не особливо приємно усвідомлювати, набагато приємніше думати, що у нас все під контролем. Але, подобається вам це чи ні, у всіх нас є «мертві зони», і наше завдання полягає в тому, щоб дізнатися про них якомога більше.
З вищесказаного можна зробити два простих висновки :
1. Ні ви, ні ваш партнер ніколи з певністю не можете стверджувати, що точно знаєте як себе, так і одне одного. Вплив підсвідомості на поведінку настільки значний, що було б вельми самовпевнено заявляти, що людина може зрозуміти все, що відбувається як з нею, так і з іншою людиною. Це означає, що якщо ви хочете закликати свого партнера «до порядку» або вимагаєте стримати спілкування і бути послідовним, - вельми часто ви просто хочете неможливого. А отже, потрібно дати як собі, так і іншому можливість для маневру. Тобто, допустити, що ви чогось недостатньо розумієтесь в тому, що відбувається, але, тим не менш, готові прийняти це і постараєтеся розібратися.
2. Коли ваш партнер робить щось таке, що не лізе в жодні рамки (за вашими мірками), згадайте про те, що на 90% людиною керує підсвідомість. А значить - він не винен, він не хотів, він не спеціально. Точнісінько те саме відбувається і з вами: ви думаєте, що дієте виходячи з логіки і здорового глузду, а насправді вами керують глибинні процеси, про які ви навіть гадки не маєте.
Коли хоча б на хвилину усвідомлюєш цю бездонну прірву, яка впливає на твоє життя, навіть не знаєш, за що вхопитися. Але якщо ми досі якось живі, то й далі впораємося. Але будемо намагатися розширити межі усвідомлюваного.
Якщо ви раніше про це не замислювалися спеціально, то зараз можна спробувати знайти причини, через які ви часом поводитеся нещиро з вашим партнером. Я впевнена, що згадавши декілька ситуацій, ви помітите, що причина одна - це страх. Але, тим не менше, потрібно перевірити. Почніть свою відповідь з таких слів: «Я не кажу своєму партнерові те, що думаю про нього насправді, тому що...» І складіть список. Можна писати в дві колонки: у першій - ситуація, у другій - причина, через яку ви промовчали про свої почуття.
Після чого спробуйте уявити, що було б, якби ви чесно повідомили в той момент про свої переживання? У цей момент ви, швидше за все, випробовуєте страх. А якщо точніше - ілюзію страху. Бо не можете знати напевно, як відреагує партнер на вашу щирість, але уява заздалегідь намалює епізод з вашого минулого, який вже раніше вас злякав. Такий епізод міг трапитися в ранньому дитинстві, коли ваша оцінка подій ще була надто далека від об’єктивності, але емоційна реакція все одно закріпилася. І лякає вас донині.
Щоб позбутися від цієї ілюзії страху, необхідно:
- Навчитися помічати свій страх;
- Зрозуміти, що та реакція співрозмовника, яку ви очікуєте у відповідь на щирість, - зовсім не така страшна, як вам здається.
А ще потрібно припинити уявляти страшне в майбутньому - це просто погана звичка. Щоб дізнатися реакцію партнера, досить почати говорити те, про що думаєш. Реакція стане зрозумілою негайно. А піддавшись страху, можна роками уявляти страшне в майбутньому і страждати від недомовленості в сьогоденні.
Переклад українською - «Гармонія»
Публiкацiї за темою «Психологія та стосунки»:
