Актуально
14685 переглядів
 |
Перша політична криза після Євромайдану? Принаймні так урядовий "землетрус" останніх діб у Києві оцінюють деякі оглядачі. За Конституцією України, доки парламент не прийняв відставку прем’єр-міністра, той вважається чинним главою уряду. Водночас розпорядженням кабміну його тимчасовим очільником вже призначений віце-прем’єр Володимир Гройсман.
Після розпаду коаліції Верховна Рада не спромоглася навіть почати розглядати урядові ініціативи зі скорочення видатків держбюджету та реформи "Нафтогазу України". Це може вказувати на те, що парламент і уряд стали недієздатними, а вся повнота влади перейшла до Президента, сказав в інтерв’ю DW київський політолог Віктор Небоженко. "Це дуже і дуже погано, оскільки владою і досі нічого не зроблено для реформи армії, впровадження економічних реформ та, найголовніше, не ратифікована угода про асоціацію з Євросоюзом", - зазначив він.
Без права на помилку
Дехто, коментуючи тертя у владній команді, згадує про події 2005-го, коли конфлікти у "Помаранчевій команді" почалися вже невдовзі після інавгурації президента Ющенка. На думку ж Небоженка, після перемоги Євромайдану нова команда обрала неправильну стратегію дій. При цьому суспільний кредит довіри до політиків є зараз набагато меншим у порівнянні з пост-"помаранчевою" добою. "Тепер ми маємо гостру кризу, в якій винні лідери парламентської більшості, що вдалися до розвалу правлячої коаліції. За умов парламентсько-президентської республіки, спочатку треба було провести позачергові парламентські вибори. А вже потім хоч в три тури обирати слабкого, за такої конституційної моделі, президента", - вважає Небоженко.
Голова єдиної парламентської фракції, яка не оголошувала про вихід з коаліції - фракції партії "Батьківщина" - Сергій Соболєв на брифінгу в парламенті 25 липня поклав відповідальність за розпад коаліції на фракцію партії УДАР Віталія Кличка. Відставку Яценюка Соболєв назвав "вимушеною". Депутат вважає ці події "відкриттям всередині країни другого фронту проти України". "Це удар у спину всім патріотам, які відстоюють державність та незалежність України", - заявив Соболєв. На його думку, такий розвиток подій "палко вітають в Кремлі", оскільки це означає "реалізацію плану Путіна" в Україні.
Конфлікт інтересів
Керівник центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко у коментарі DW також вважає, що у стані війни політики "не мають права гратися в політичні ігри". Політолог нагадав, що під час своєї промови із заявою про відставку, Яценюк сказав, що кризі аплодуватимуть в Росії. "Я розумію обурення прем’єра поведінкою депутатів, які не підтримують сформований ними уряд. Але це лише означає необхідність позачергових парламентських виборів, і не дає права грюкати дверима та уникати політичної відповідальності", - сказав Фесенко.
Водночас, він проти того, аби вважати нинішню кризу "гострим конфліктом всередині української влади", як це змальовує російська преса. На думку політолога, це лише "тактичний конфлікт інтересів", який в гострій формі проявився напередодні в парламенті. "Вже зараз ми бачимо пошуки процедурного виходу із ситуації. Щоби не робити подарунки ворогу, представники "партій Майдану" мають знайти між собою компроміс", - сказав Фесенко.
Засідання уряду 25 липня було коротким і відбулося під головуванням тимчасового виконувача обов’язків прем’єра Володимира Гройсмана. По його завершенні, представник Президента в кабінеті міністрів Олександр Данилюк заявив журналістам, що Петро Порошенко хоче, щоби Арсеній Яценюк залишиться прем’єр-міністром "як мінімум до перевиборів Верховної Ради". Він нагадав, що посада прем’єра є політичною і не може бути делегована іншій особі на тривалий час. "Так просто між собою передати повноваження можливо на два-три дні, але неможливо в довгостроковій перспективі", - зазначив Данилюк.
Публiкацiї за темою «Політика»:
