![]() |
Минулого тижня широкому загалу презентували відеоролик «Реформа МВС України», автори якого дуже доступно та схематично розповіли, як саме має змінитися українська правоохоронна система, щоб замість «карати та кришувати» вона нарешті почала «служити та захищати».
Планується здійснити ряд докорінних змін. По-перше, міліцію буде перейменовано на поліцію. Глава МВС Арсен Аваков ухвалив таке рішення після того, як Верховна Рада своїм новим законом дозволила створювати загони «народної міліції» в окремих районах Донбасу. «Міліція є рудиментом радянської епохи і означає «озброєне народне ополчення». Натомість поліція — це професійний державний орган, покликаний забезпечити правопорядок, уникаючи каральних функцій», — ідеться у відеоролику.
Згідно з концепцією, оновлене МВС займатиметься правоохоронною діяльністю, захистом конституційного ладу та територіальною обороною, міграційною діяльністю, охороною державного кордону, цивільним захистом населення та пожежно-рятувальною справою. Буде ліквідовано такі органи як ГУБОЗ, транспортна міліція, ветеринарна міліція, міліція у справах дітей. Замість низки спецпідрозділів типу «Беркуту» чи «Грифону» створять єдиний спецпідрозділ на кшталт американського S.W.A.T.
Єдиною політичною фігурою у МВС буде сам міністр, керівники підрозділів міністерства (національної поліції, Нацгвардії, прикордонної служби, міграційної служби, служби з надзвичайних ситуацій) будуть обиратися за суто професійним принципом, їхнє призначення чи звільнення не залежатиме від зміни політичної влади. Усі працівники МВС (не лише керівництво, а й рядові співробітники) повинні будуть пройти переатестацію згідно з законом про люстрацію.
У населених пунктах співробітники ДАІ і ППС здійснюватимуть спільне патрулювання вулиць. За словами авторів концепції, для ППС ходити пішки вулицями — це учорашній день, їм потрібна мобільність навіть більше, ніж інспекторам ДАІ. Крім того, у ДАІ відберуть невластиві поліції функції — реєстрації автотранспорту і видачі водійських посвідчень.
Основні функції охорони правопорядку здійснюватимуть дільничні інспектори спільно з ППС. У містах буде створено муніципальну поліцію подвійного підпорядкування — органам місцевого самоврядування та МВС.
Значно скоротиться кількість працівників правоохоронних органів — з 376 міліціонерів на 100 тис. населення до 300 поліцейських, згідно з нормами ООН. Поліцію буде демілітаризовано, тобто «оцивільнено»: у погонах залишиться лише частина поліцейських, ті, хто виконує практичну роботу з протидії злочинності.
Оцінити доцільність саме такого вигляду оновленого МВС пересічному громадянину поки що важко, доведеться повірити на слово експертам-правозахисникам, які розробляли «Стратегію розвитку органів внутрішніх справ України» (так була названа концепція реформи), — представникам Харківської правозахисної групи і Центра досліджень правоохоронної діяльності. Проект було розроблено в рамках роботи Експертної ради при МВС.
Робота над концепцією тривала п’ять місяців, проте один із її авторів, доктор юридичних наук Олег Мартиненко, директор Центру досліджень правоохоронної діяльності, каже, що насправді ідея реформи МВС визрівала давно і стала результатом багаторічного досвіду спілкування правозахисників з міліцейською системою, яка взагалі не мала жодних уявлень про права людини.
За словами О. Мартиненка, в основу реформування правоохоронної системи було покладено загальноприйняті в європейській практиці принципи: верховенство права, деполітизацію, демілітаризацію, децентралізацію, підзвітність і прозорість в роботі; тісну співпрацю з населенням; професійну підготовку персоналу; оптимізацію структури МВС.
«У 2010 році мені казали, що таких понять як демілітаризація та деполітизація в міліції не існує. Мовляв, це неможливо і цього ніколи не буде в України. Сьогодні ж ми бачимо реальні зрушення, реальну готовність керівництва МВС до кардинальних змін. Воно поділяє запропоновані нами принципи реформування, — констатує О. Мартиненко. — Ми представили своє бачення реформи. Це був перший крок. Тепер важливо, щоб експерти з боку МВС і з боку громадянського суспільства знайшли спільну мову. Як тільки ми відчуємо, що прагнемо до одного й того самого, одразу ж перейдемо до другої стадії роботи. Почнемо розробку «дорожньої карти» і технічних процесів, підготуємо відповідні законопроекти і фінансові розрахунки усіх процесів реформування. Таким чином закріпимо цю концепцію конкретними речами».