![]() |
До слова, українського в суспільстві АРК все ж таки залишається доволі мало. Сьогодні особливо гостро в АРК постають питання з наведенням порядку на ринку землі, прозорості приватизаційних процесів. Яскраво виражена діяльність проросійських політичних сил та своєрідна стабільна кримська нестабільність роблять цей регіон вельми "сприятливим" для реалізації різноманітних негативних сценаріїв та стають головним болем для офіційного Києва.
Регіональні події загальноукраїнського значення
"Крим повинен активно діяти", - заявив президент України Віктор Ющенко, перебуваючи наприкінці серпня в АРК, порівнявши регіон зі "сплячим слоном". Проте, відповідна тваринна анатомія є почасти вірною, скоріше АРК може зараз нагадувати "електричного ската", від якого можливі різноманітні "вибухи", які будуть в свою чергу відображатися й на загальноукраїнській стабільності.
Питання міжнаціональних відносин на півострові, проблеми, пов’язані з розподілом власності, питання конституційного будівництва завжди були непростими сюжетами для офіційного Києва. Протягом 2005 року центральна влада приділяла політичним процесам в автономії не надто багато уваги, але ситуація змінилася в період виборчої кампанії, коли почалася активна передвиборна діяльність тоді ще опозиційних сил, які сьогодні представляють кримську партію влади – ПРУ. Про АРК в центрі артикульовано пригадали тоді, коли Кримський виборчий блок "За Януковича", до складу якого входять Партія регіонів України, Руський блок і Російська громада Криму, ініціював проведення загальнокримського консультативного референдуму про статус російської мови в АРК, а це почалося ще в ще в жовтні 2005 року. Референдуму не відбулося, але до проблем в АРК повернулися обличчям.
Наприклад, була ухвалена низка рішень на й рівні президентських указів. Зокрема, Указ Президента України 154 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 лютого 2006 року "Про суспільну ситуацію в Автономній Республіці Крим", якій містив низку положень, які б теоретично змогли налагодити взаємодію місцевої та центральної влади, пом'якшити можливе зростання рівня напруги в сфері міжнаціональних взаємин, сприяти вирішенню складних питань в земельній сфері в АРК.
Однак поточні події продемонстрували, що успіх залежить не стільки від самих доручень, скільки й від намірів та ефективності імплементації політичних рішень
Наприклад і попередній і нинішній уряд так і не спромоглися ухвалити договори про координацію зусиль між РМ АРК та КМУ, .як це передбачалося. Відсутність відповідальності, узгодженості та скоординованості політики фактично уможливила ті негативні сюжети, які можна було спостерігати в АРК протягом цього року.
Крім "мовно-референдумних" проблем, в АРК також було розіграно "антинатовські сценарії". Зокрема, події, що розгорнулись у Феодосії навколо прибуття 27 травня 2006 р. до торгового порту американського військово-транспортного корабля "Advantage" з військовою технікою та морськими піхотинцями на борту для розвантаження вантажів щодо участі у заздалегідь запланованих навчаннях "Сі-бриз", стали ілюстрацією не тільки й не так антинатовських настроїв в АРК, як наочною демонстрацією, нескоординованості дій влади і на місцевому та центральному рівнях. А влітку, 6 червня кримські парламентарії, а точніше представники кримської парламентської більшості на чолі з ПРУ прийняли заяву, в якій було сказано, що Крим оголошується територією без НАТО. За цих умов. Події у Феодосії також виглядали як одна з складових тактики ПРУ відносно позиціонування в київському "коаліційному контексті". Але з іншого, антинатовська істерія, яка роздмухувалася в ЗМІ, зокрема російських значно сприяла погіршенню іміджу України як держави, яка дійсно прагне реалізації дієвої політики євроатлантичної інтеграції.
Можна пригадати, що феодосійські події проходили на тлі “гарячих” повідомлень у російських ЗМІ про те, що масові акції протесту в Україні щодо членства в альянсі. Наприклад, 1 червня в них з’явилася інформація відносно того, що до протестів проти перебування американського корабля у Феодосії приєдналися Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Одеса й Миколаїв. Ішлося навіть про “мобільні групи народного ополчення”, які блокують усі входи і виходи в порт. Симптоматично, що паралельно із цими повідомленнями Держдума Росії ухвалила рішення про надсилання запиту до уряду цієї країни з приводу надання інформації про заходи щодо повернення півострова Крим до складу Російської Федерації! За цього, за інформацією українських спецслужб, багато хто з учасників протестних акцій у Феодосії мали далеко не українське громадянство ("Зеркало недели", 3 червня 2006 р.).
Але в цьому разі виникали логічні запитання щодо діяльності низки українських політичних партій, яка пролягає у фарватері інтересів іншої держави. Це питання є актуальним й сьогодні. Зокрема й в контексті нещодавніх надзвичайно конфліктних подій, що подій, які мали місце в Бахчисараї.
Можна пригадати, що конфліктна ситуація через розміщення ринку на місці мусульманських святинь, склалася в Бахчисараї ще 10 років тому, але кримська влада дотепер не могла її ефективно розв'язати. Сигналів, "пікетувань" було багато, якщо не вдаватися у багаторічні подробиці, протягом липня постійний представник Президента України в АРК Геннадій Москаль заявляв, що керівництво автономії в особі Верховної Ради і Ради міністрів Криму та Бахчисарайська міська рада самоусунулася від вирішення питання про ринок районного споживчого товариства, через яке виникло протистояння між кримськими татарами і слов'янським населенням, припускаючи, що власті Бахчисараю "мають теплі відносини" з дирекцією ринку, тому ринок продовжує працювати. В свою чергу, кримське керівництво тоді заспокоювало, так голова ВР АРК А.Гриценко вказував, що "незважаючи на прагнення окремих політиків і політичних сил загострити кримські проблеми у власних цілях, керівництво Криму контролює суспільно-політичну і соціально-економічну ситуацію в автономії і не допустить її використання як фактора загрози інтересам національної безпеки України". 21 липня Президент України Віктор Ющенко попросив кримську Владу проінформувати його про рішення ряду проблем на півострові. Було надіслано листа голові Верховної Ради АРК Анатолію Гриценку і голові Ради міністрів АРК Віктору Плікіді, в якому містилося звернення з проханням у тижневий термін проінформувати його про заходи, які прийняті для вирішення проблем автономії, серед яких, - конфлікт навколо Бахчисарайського ринку.
Однак всі заяви та "інформування" вилилися у те, що 12 серпня в Бахчисараї, під час виїзного засідання Меджлісу на якому ознайомлювали з протоколом, щодо закриття ринку сталася бійка між торговцями і кримськими татарами. За словами політичного керівництва кримських татар, зіткнення ініціювали торговці, керовані представниками Руської громади Бахчисарая і депутатом ВР АРК від блоку "За Януковича!", лідером Кримської організації партії "Руський блок" Олегом Радивиловим. Під час подій розповсюджувалися листівки в яких містилися антикримськотатарські салогани.
До речі, складність та конфліктність ситуації полягала ще й в тому, що буквально напередодні цих подій відбулася зустріч голови Меджлісу М.Джемілєва з питання закриття ринку з головою українського уряду В.Януковичем. У ній також взяли участь бахчисарайські власті, керівництво автономії і силовики, підписали й протокол, в якому містився пункт про закриття ринку, до якого не приєдналися політичні керівники АРК. Кримський спікер Анатолій Гриценко не став підписувати протокол, оскільки, за його словами, в ньому не було враховано пункт про будівництво нового ринку. Утрималися від підписання протоколу начальник кримської міліції Володимир Хоменко, начальник кримського управління СБУ Віктор Кожелянко і глава Радміну АРК Віктор Плакіда. Отже, після конфлікту народний депутат України Р. Чубаров заявив, що "кримські власті підставили Януковича так, як не підставили б його ніякі опозиціонери і політичні недруги". Вже після цих конфліктних подій кримські власті погодилися з деякими змінами підписати текст мирової угоди.